Україна глибоко стурбована деструктивними діями Російської Федерації, які призводять до затримки роботи зернового коридору Чорним морем та підривають Чорноморську зернову ініціативу загалом, перешкоджають судноплавству в Чорному морі та вільному доступу продовольства на світові ринки.
Про це йдеться у спільній заяві віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
«Представники РФ в складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, які прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Зокрема, російські інспектори свідомо уповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час та шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування. Щодня із запланованих 10 інспекцій, зазвичай, відбувається менше половини», — йдеться у заяві.
Така деструктивна політика Росії призвела до системного зниження вантажообігу в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Лише за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства і ця негативна тенденція набирає обертів.
У зв’язку із затягуванням інспекцій з боку Росії в Босфорі нині утворилась черга із понад 140 суден, переважна більшість яких очікує там понад місяць. Продовольча безпека країн, які залежать від експорту української сільськогосподарської продукції, опинилася під загрозою.
«Закликаємо міжнародну спільноту, зокрема ООН та Туреччину як гаранторів Чорноморської зернової ініціативи, вимагати від РФ негайного припинення штучних затримок в роботі зернового коридору Чорним морем, зупинки спроб РФ використовувати продовольство як зброю та розблокування торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря», — заявили Кулеба та Кубраков.
У лютому на отримання мікрогранту на започаткування чи розвиток бізнесу за програмою “Власна справа” подали заявки 767 українців.
Про це повідомила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.
“Перша хвиля подачі заяв на отримання мікрогрантів для започаткування чи розвитку свого бізнесу стартувала цього року 1 лютого. На сьогодні заяви на мікрогранти від держави подали 767 українців. Загалом вони попросили мікрогрантів на 176 млн грн”, – розповіла Бережна.
Заявники, які пройдуть перевірку кредитної історії, співбесіду в Центрі зайнятості та реалістичності бізнес-плану, отримають мікрогранти до 250 тис грн. Бережна нагадала, що торік за програмою було подано понад 16 тисяч заяв і понад 3 300 заявників отримали мікрогранти на загальну суму 777 млн грн.
“Цього року Уряд планує видати понад 7000 мікрогрантів, в бюджеті на це передбачено 1,8 млрд грн. Загалом у 2023 році буде проведено 20 хвиль подачі заявок. Сьогодні, 13 лютого, почалась вже друга хвиля. Зазначу, що отримати мікрогрант може як діючий підприємець, так і людина без досвіду такої діяльності”, – додала чиновниця.
Міністерство соціальної політики готує проект рішення щодо індексації пенсій у березні. Документ винесуть на розгляд Кабінету міністрів найближчим часом.
Про це повідомила прес-служба Мінсоцполітики.
Індексацію передбачає профільне пенсійне законодавство. Відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, індексація пенсій має проводитись щорічно з 1 березня з урахуванням рівня інфляції та динаміки середнього рівня зарплати у попередні три роки.
Як пояснили у ПФУ, індексують не всю пенсію, а лише її розрахункову величину. Доплати не враховуються. І якщо у пенсіонера розрахункова пенсія нижча за мінімальну, і до розміру мінімальної підвищують за допомогою різних доплат, то на індексацію такому пенсіонеру розраховувати не доводиться. У тих пенсіонерів, які отримують розрахункову пенсію трохи вище за мінімальну, індексація буде, але мізерною.
Додаток до пенсії буде відчутним, якщо пенсіонер отримує пенсію вищу за середню — понад 4622 грн.
Якщо у пенсіонера розрахункова пенсія дорівнює 4 тисячам гривень, то збільшення після індексації становитиме 960 гривень.
Якщо у пенсіонера розрахункова пенсія дорівнює 6250 гривень, маємо підвищити пенсію після індексації на 1500 гривень.
Відповідно тим, у кого розрахункова пенсія ще вища, додадуть ще більше.
Крім того, ПФУ звертає увагу, що доплати до пенсії за віком (300, 400 та 500 грн), які виплачують громадянам, починаючи з 70 років, також індексуються, хоча вони і не входять до розрахункової пенсії.
62% українців вважають, що для швидкого післявоєнного відновлення уряд має знизити податки, щоб підприємці швидше створювали робочі місця.
Відповідні результати дослідження опубліковано на сайті CASE Україна.
Майже третина респондентів (28% опитаних громадян) переконані, що уряд має посилити нагляд над економікою, щоб підприємці та працівники платили більше податків до бюджету, а влада витрачала їх на потреби для розвитку країни.
В Україні обліковується близько 3600 підприємств державної форми власності, заборгованість яких складає сотні мільярдів гривень
Про це в ефірі національного марафону розповів перший заступник голови Фонду державного майна України Дмитро Кліменков, передає прес-служба фонду.
За його словами, станом на сьогодні Кабінет міністрів ухвалив розпорядження про передачу до сфери управління Фонду держмайна близько 2400 держпідприємств із загальним боргом 200 млрд грн. 1300 з них на момент передачі підлягають ліквідації або мають ознаки банкрутства, 600 – перебувають на тимчасово окупованих територіях і актуальна інформація про їхній стан відсутня, додав Кліменков.
При цьому за період з кінця 2022 року до початку 2023 року Фондом вже прийнято в управління близько 1500 підприємств по вказаних розпорядженнях.
Для частини підприємств, які є економічно активними або мають потенціал для відновлення господарської діяльності, потрібно знайти нових ефективних власників, вважає перший заступник голови ФДМУ. Він навів приклад Білгород-Дністровського порту, який фонд нещодавно виставив на приватизацію. Через попереднє недобросовісне керівництво порту він зазнав значних збитків, розказав Кліменков. Наприклад, тут відключили електропостачання і не працював жодний портовий кран, додав він.
Приватний інвестор зможе використовувати порт як логістичний майданчик для перевезення вантажів до дунайських портів.
Нагадаємо, стартова ціна Білгород-Дністровський порту 187,6 млн грн.
У січні з портів Великої Одеси до країн Африки, Азії та Європи 77 суден експортували три мільйони тонн агропродукції. Це на 25% менше обсягів грудня.
Про це повідомляє Міністерство інфраструктури України.
«У грудні Україна відправила 94 судна з 3,7 мільйона тонн агропродукції. Окрім цього, більшість країн отримує українську агропродукцію з величезними затримками в часі через простої суден у Босфорі», – йдеться у повідомленні.
В Мінінфраструктури зазначили, з кожним місяцем обсяг експорту зерна знижувався, з портів «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ» відходило все менше суден з зерном. Всього за шість місяців роботи «зернового коридору» світ отримав 19,7 мільйона тонн продовольства, замість понад 30 мільйонів тонн, які очікувались за умови стабільного функціонування коридору.
Російська сторона створювала перешкоди для доступу української агропродукції на світові ринки. Так, як зазначають у міністерстві, «Спільний координаційний центр» (СКЦ), всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокує інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи
Наразі зберігається критично низький показник виходу суден із портів – 2,5 судна на добу.
В січні порти працювали лише на 30-40% через дефіцит флоту під завантаження. У Босфорі три судна на добу проходять інспекцію і отримують дозвіл рухатися в українські порти за продовольством при запропонованих дев`яти, – додали в Мінінфраструктури.
Щодня СКЦ планує проведення по 10 інспекцій на добу, але російські інспектори завершують вдало лише половину з них. Так, в січні було проведено 204 інспекції, з яких успішними були 173.
Водночас гальмується і реєстрація суден для участі в ініціативі. Без пояснення причин рф реєструє 2-3 судна на добу, при заявлених понад 80. За інформацією міністерства, тільки 4 лютого, 120 суден очікували інспекції в територіальних водах Туреччини: 98 – на вхід в порти під завантаження, 22 – з агропродукцією на вихід. Більшість з них очікує по кілька тижнів.
Допоки міжнародні інвестори в очікуванні закінчення війни, окремі компанії, які працюють на Одещині, вже розпочали реалізацію перспективних планів та вкладають кошти у логістику, перевантажувальні термінали та складські комплекси.
Про це розповіли у Департаменті інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської ОВА.
«Одеська область залишається перспективним ринком для співпраці і регіональна влада продовжує планувати інвестиції. Наприклад, в рамках диверсифікації експортної діяльності компанія «Нібулон» завершує будівництво нового терміналу для перевалки зернових вантажів на Дунаї в місті Ізмаїл. У найближчих планах компанії Danube Logistics Group — будівництво складів підлогового зберігання в Ренійському порту. У вересні 2022 року Арцизькою міською радою укладено угоду щодо оренди земельної ділянки на якій заплановано будівництво виробничих потужностей зі зберігання та переробки зерна» — розповів заступник директора Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Інна Беженар.
Ще одним яскравим свідчення довіри до регіональної влади та віри у перемогу України у війні з росією, є ухвалене рішення у вересні минулого року, групою компаній «RISOIL S.A.» (Швейцарія) щодо відновлення фінальних робіт з реалізації інвестиційного проєкту з будівництва двостороннього пірсу на стику двох причалів у Чорноморському морському порту із орієнтованим обсягом прямих іноземних інвестицій 40 млн доларів США.
«Зазначу, що цей масштабний проєкт інвестор був вимушений призупинити 24 лютого 2022 року на етапі монтажу технологічного устаткування» — додає Інна Беженар.
Найбільш привабливими секторами регіональної економіки для залучення іноземного капіталу, як на сьогодні, так і в перспективі, є — транспорт, логістика, промисловість, альтернативна енергетика та IT сфера. І звичайно ж – агросектор! Оскільки забезпечення країн і людей продовольством виходить на перший план і стає однією із засадничих світових проблем, а попит на вітчизняне продовольство не зменшується, то відповідно й інвестиційна привабливість України в агросекторі набуває особливої ваги. Важливість і необхідність роботи Чорноморської Зернової Ініціативи – оцінив увесь світ. То ж залучення інвестицій та новітніх аграрних технологій, безперечно, дозволить зробити аграрний бізнес в Одеській області, значно ефективнішим і в рази прибутковішим.
«Щодо агропромислового комплексу, то тенденції мають змінитися з орієнтацією не лише на вирощування сільгоспкультур, а й підвищення рівня переробки в продукцію з доданою вартістю. І у цьому контексті, зокрема, може бути задіяним механізм створення індустріальних парків, яким передбачено низку фіскальних пільг для їх резидентів. У минулому році наші спеціалісти надавали сприяння громадам щодо формування інвестиційних пропозицій, у тому числі зі створення індустріальних парків» — зазначає заступник директора Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності ОВА Інна Беженар.
Зокрема, за її словами, вже підготовлено інвестиційну пропозицію щодо створення на території Суворівської громади в Ізмаїльському районі, на площі 17,3 гектар, індустріального парку «АгроТехнопарк «Буджак».
«Спеціалісти Департаменту продовжують роботу з формування оновленого Інвестиційного паспорту Одеської області в якому буде зібрана вся важлива інформація щодо якісного регіонального інвестиційного продукту, сформована на базі економічного та природно-ресурсного потенціалу кожної конкретної громади. Інвестиційний паспорт — це буде не звіт про громаду чи область в цілому, а інформація, розрахована на потенційних інвесторів, що повинна їх чимось «зачепити». Бо інтерес підприємця — отримати прибуток, інтерес громади — посилити власну спроможність. В подальшому Інвестиційний паспорт нашого регіону буде поширюватись серед зацікавлених вітчизняних та міжнародних бізнес-асоціацій, торговельних палат та дипломатичних представництв. Одеська обласна військова адміністрація прагне подальшого розвитку регіону із залученням для цього необхідних ресурсів та інвестицій» — наголошує Інна Беженар.
Протягом перших 18 днів січня 2023 року з морських портів Одеської області відправилися 48 суден з 1,78 млн тонн аграрних вантажів.
У 2023 році станом на 18 січня в рамках «Зернового коридору» морські порти Одеса, Чорноморськ та «Південний» відправили 48 суден, які експортували 1,78 млн тонн агропродукції до країн Азії, Африки та Європи.
Про це повідомила прес-служба Міністерства агрополітики та продовольства.
«За першу половину січня середній тоннаж відправок української агропродукції на одному судні в рамках роботи «зернової ініціативи» перевищив попередні показники. Якщо восени ця цифра варіювалася від 22 до 30 тис. тонн, то в січні вона збільшилася до 36 тис. тонн. Попри це, кількість виходів суден із українських портів у січні зменшилася до 2,7 на добу, що набагато менше того, що може Україна і потребує світ. А також це найнижчий показник від початку функціонування зернового коридору», — зазначили в міністерстві.
Найбільша кількість була зафіксована у вересні. Тоді показник відправок коливався на рівні 5,9 суден за добу. Нинішня низька активність пояснюється поганими погодними умовами, але здебільшого затримками перевірок суден у Босфорі.
Загалом із початку роботи «зернової ініціативи» з України відбуло 659 суден із вантажем у 17,8 млн тонн. Із порту Чорноморськ було відправлено 274 суден із 6,9 млн тонн сільгосппродукції, Одеського порту — 205 суден з 4,8 млн тонн, порту Південний — 179 суден, на борту яких було 6 млн тонн.
За даними Мінагропроду, зокрема, пшениці відправлено з початку 2023 року 326 тис. тонн, кукурудзи — 1 млн тонн.
Україна виставить на приватизацію морпорт у Білгороді-Дністровському. Його планували приватизувати ще до початку великої війни.
Про це повідомляє Фонд Держмайна.
Організація планує виставити на аукціон із приватизації Білгород-Дністровський морський торговельний порт до кінця зими.
У порту 9 причалів, обладнаних усім необхідним функціонування у складі єдиного виробничого перевантажувального комплексу. Він відкритий для навігації цілий рік.
Про це заявив завідувач відділу рослинництва Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України Назар Умрихін.
Потепління в Україні протягом кількох тижнів, а потім похолодання до 15 градусів морозу можуть нашкодити озимим посівам.
За словами експерта НААН, через подібні коливання температури в Кіровоградській області у 2003 році загинули 70% посівів озимих.
«Рослини погано перезимували, були пошкоджені морозами, а навесні був різкий перехід з весни в літо, і весняна посуха остаточно їх «добила», – нарікає Умрихін.
Однак наразі експерти не бачать загрози для озимих зернових культур. Для озимої пшениці критична температура вимерзання становить 14-15 градусів, рослин озимого ячменю і ріпаку – 10-12 градусів. Загрозою є температурні гойдалки, коли тижні відносно теплої погоди різко змінюються сильними морозами.
«Починаються ростові процеси в рослинах, що знижує вміст вуглеводів у клітинах, і це призводить до зниження зимостійкості рослин», – зазначив Умрихін.
