Ще 6 суден із 180 тис. тонн агропродукції вийшли з портів Одеської області.
Про це повідомили у Міністерстві інфраструктури.
Серед суден, що вийшли з портів Одещини сьогодні, — балкер LINA з 25 тис. тонн кукурудзи для Єгипту.
З моменту виходу першого судна із продовольством експортовано 9,1 млн. тонн агропродукції. Загалом із українських портів вийшли 403 кораблі.
Із «Чорноморська» вийшли шість застрахованих ООН суден. Загалом у рамках «зернової угоди» було випущено 380 суден.
Одеські порти останніми днями працюють лише на 25-30%. Але, незважаючи на це, з порту «Чорноморськ» 23 жовтня вийшло шосте зафрахтоване в рамках Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН судно, яке вирушило з 40 тис. тонн пшениці до Ємену.
Про це повідомляє Міністерство інфраструктури України.
«Росія свідомо затримує повноцінну реалізацію «зернової ініціативи». У зв’язку з цим порти працюють в останні дні лише на 25-30% своїх можливостей», – йдеться у повідомленні.
Загалом у рамках Всесвітньої страхової програми було відправлено судна із 124,3 тис. тонн агропродукції.
Президент Володимир Зеленський також прокоментував реалізацію ініціативи. За його словами, у рамках ВПП українське продовольство вже отримали Ефіопія, Ємен та Афганістан.
«Дуже важливо, що з нашого порту вийшло вже шосте судно з продовольством, зафрахтоване у рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН… Саме такі програми – це те, про що ми в Україні думаємо. Як допомогти вийти з кризи – а не як створити кризу», – додав Зеленський.
Всього з початку дії «зернового коридору» 1 серпня з України вийшли 380 суден, які експортували 8,5 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи.
Внаслідок вторгнення Росії в Україну було зруйновано або втрачено 90% вітрової та близько 45-50% сонячної енергетики.
Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
За його словами, такі великі втрати зумовлені тим, що більша частина «зеленої» енергетики знаходиться на півдні України.
«Це величезні втрати з точки зору енергетики. Але я впевнений, що… Україна має величезний потенціал, наприклад, розвитку офшор вітру в Азовському та Чорному морі… Європа дуже зацікавлена у розвитку «зеленої» енергетики», – сказав міністр.
Галущенко додав, що до 2030 року Україна планувала збільшити частку ВДЕ в енергосистемі України з довоєнних 11% до 30%. Однак після війни цей відсоток можуть переглянути у бік збільшення з огляду на руйнування енергооб’єктів.
Нагадаємо, що 22 жовтня Росія здійснила нові масовані обстріли української енергосистеми, які прирівнюються чи навіть перевищують масштаби руйнувань 10-11 жовтня.
ПІДПИСУЙСЯ НА НАШ TELEGRAM І БУДЬ В КУРСІ ПОСТІЙНО!
Сьогодні з порту Чорноморська вийшов балкер PANGEO, зафрахтований Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) ООН. На його борту 40 тис. тонн пшениці для Ємену.
Про це повідомляє міністерство інфраструктури України.
Також сьогодні, 23 жовтня, в рамках реалізації «Зернової ініціативи» з портів Одеси, Чорноморська та порту «Південний» вийшли 6 суден зі 124,3 тис. тонн агропродукції для країн Азії та Європи.
У міністерстві додали, що росія свідомо затримує повноцінну реалізацію «Зернової ініціативи». У зв’язку з цим порти працюють останніми днями тільки на 25-30% своїх можливостей.
Загалом, з 1 серпня з портів Великої Одеси 380 суден експортували 8,5 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи.
ПІДПИСУЙСЯ НА НАШ TELEGRAM І БУДЬ В КУРСІ ПОСТІЙНО!
Для успішної боротьби з бідністю економіка України має зростати не менш ніж на 8-9% на рік. Водночас в 2023 році зростання очікується лише на рівні 2%.
Про це в ефірі громадського телемарафону заявив радник президента з економічних питань Олег Устенко, передає UBR.ua.
Якщо говорити глобально, то боротьба з бідністю може бути лише за умови економічного зростання на рівні 8-9%. Це доводить нова історія. Якщо говорити про Україну, то ми зараз перебуваємо у війні, наша економіка падає. Ніколи раніше в нас не було такого важкого падіння, як зараз. Більш ніж на третину цього року впаде економіка. Наступний рік має бути трохи кращим. Як йдеться в прогнозі Мінфіну, очікується близько 2% зростання. Але цього дуже мало. Тому проблему бідності, на жаль, наступного року не буде вирішено», – сказав Устенко.
За його словами, для того щоб говорити про ефективну боротьбу з бідністю, нам потрібно перемогти у війні.
«Згідно із загальними прогнозами, війну буде завершено в 2023 році. А якщо її буде завершено, то ми почнемо зростати. Причому набагато швидше, ніж 2% на рік. Наприклад, якщо на початку 2023 року війна закінчиться, то надолужити падіння 2022 року можна буде за два роки», – сказав Устенко.
Натомість зараз, за його словами, найголовніше — це вижити.
«Навіть соціальна підтримка концентрується вже не на всіх громадянах, а лише на тих групах населення, які найбільше цього потребують», – резюмував Устенко.
Зазначимо, за даними Світового банку, з початку війни рівень бідності зріс вдесятеро.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №7636. Він передбачає відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Про це повідомила в Telegram голова партії «Слуга народу», народний депутат Олена Шуляк.
За документ у 2 читанні проголосували 246 нардепів.
«Від початку воєнних дій в Україні було призупинено ряд процесів з реєстрації земельних ділянок. Це був вимушений захід, щоб запобігти зловживанням, маніпуляціям чи рейдерським захопленням землі.
Законопроєкт повертає реєстрацію прав оренди земель в Держгеокадастрі та Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, відновлює торги на передачу в користування ділянок державної та комунальної форми власності», – пояснила Шуляк.
За її словами, «це важливий крок в умовах війни та післявоєнного відновлення, адже створює додаткові умови для інвестицій та запуску бізнесу, який хоче і може релокуватися, розвиватися та підіймати українську економіку».
У пояснювальній записці йдеться, що закон встановлює вимогу щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель.
СП “Нібулон” закінчив перший етап будівництва нового зернового терміналу в Ізмаїлі.
Про це повідомляє гендиректор “Нібулону” Андрій Вадатурський, який змінив свого батька на посаді генерального директора компанії “НІБУЛОН” після його трагічної смерті 31 липня поточного року.
«Війна не лише позбавила компанію її засновника, але також серйозно порушила її роботу та виконання основних завдань. Постраждало все наше виробництво, логістика та експортні можливості”, – заявив Вадатурський.
За його словами, 20% активів компанії перебувають в умовах тимчасової окупації у південних та східних регіонах України, а обсяг експорту різко впав у порівнянні з попередніми роками.
“Оскільки сьогодні компанія “НІБУЛОН” не може працювати у звичайному режимі, транспортні витрати для аграріїв зросли вдесятеро. Це знизило їх доходи та призвело до суттєвого підвищення цін для кінцевого споживача”, – додав гендиректор компанії.
Як повідомив він, закінчили перший етап будівництва нового терміналу компанії “НІБУЛОН” в Ізмаїлі, який розпочав батько Андрія.
“Це допоможе нам пом’якшити збій використання встановлених експортних маршрутів. На Конференції з відновлення України у Лугано у липні Міністр інфраструктури України приділив особливу увагу новому річковому порту в Ізмаїлі. Європейський Союз наголосив на важливості створення нових логістичних маршрутів такого типу між Україною та ринками ЄС для відновлення доступу України до чорноморських шляхів. Ці та інші нещодавні інвестиції компанії “НІБУЛОН” допоможуть зберегти наші позиції на ринку та забезпечать стабільність нашого бізнесу та незалежність тимчасового зернового коридору через Одесу”, – сказав він.
ПІДПИСУЙСЯ НА НАШ TELEGRAM І БУДЬ В КУРСІ ПОСТІЙНО!
У неділю, 16 жовтня, у рамках «Зернової ініціативи» з портів «Одеса» та «Південний» відправлено 4 судна зі 140 тис. тонн агропродукції для країн Африки, Азії та Європи.
Про це повідомляється на сайті Мінінфраструктури України.
Серед них балкер EAUBONNE який доставить 53,3 тис. тонн пшениці до Кенії. Це вже другий балкер до цієї країни. Перший балкер SUPER HENRY з 51,4 тис тонн пшениці сьогодні став під розвантаження в порту Момбаси (Кенія).
За весь час роботи ініціативи в напрямку Африки було відправлено 1,1 млн тонн продовольства. Зокрема, з портів Великої Одеси вийшли вже 5 суден, зафрахтованих Всесвітньою продовольчою програмою ООН. На їх борту понад 120 тис. зерна для жителів Ефіопії, Ємену та Сомалі.
Крім того, 16 жовтня у Спільному координаційному центрі у Стамбулі Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков зустрівся з Міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром. На зустрічі говорили про реалізацію «Зернової ініціативи» та її продовження після 22 листопада.
Як повідомив Кубраков, наразі немає жодних сумнівів у тому, що роботу «зернового коридору» продовжать. Сторони-учасники «Ініціативи» — ООН, Туреччина та Україна, висловили готовність продовжити її дію.
За місяць яйця подорожчали майже удвічі — теперь ціна становить 50-70 гривень за десяток. Така проблема виникла в торговельних мережах по всій Україні.
Найбільші постачальники яєць почали стрімко підвищувати ціни на свою продукцію. Як повідомляє «Економічна правда», подекуди споживачі взагалі не могли їх придбати — прилавки спорожніли.
Мережі супермаркетів переконують: про дефіцит яєць не йдеться, але скорочення пропозиції спричинило зростання цін до 70-80 грн за десяток.
На українському ринку працюють близько десяти виробників яєць, проте левова частка припадає на двох гравців.
Перший — «Авангард», який входить в агрохолдинг «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка та представлений брендом «Квочка».
Другий — «Ясенсвіт», який є частиною групи компаній Ovostar Union та реалізує продукцію під однойменною маркою.
За словами ритейлерів, кілька тижнів тому постачальники яєць почали стрімко, на понад 60%, підвищувати гуртові ціни. Через це вартість десятка яєць у магазинах зросла з 32 грн наприкінці серпня до 70 грн на початку жовтня.
У Мінагрополітики кажуть, що на зростання цін вплинуло скорочення пропозиції через війну. Припинили роботу або скоротили виробництво Дмитрівська птахофабрика на Донеччині та філія Богодухівської птахофабрики на Харківщині.
Крім того, на тимчасово окупованій території опинився птахокомплекс «Чорнобаївський» (входить в «Авангард», Херсонщина). Він був одним з найбільших виробників яєць в Україні, кажуть у Союзі птахівників України.
«Авангард» втратив поголів’я курей та потужності і в інших областях.
«На окупованих територіях залишилося ще кілька потужних виробників, інші перебувають на лінії бойових дій або постраждали на деокупованих територіях.
За нашими підрахунками, внаслідок цього втрачено близько 20% промислового виробництва яєць», – розповідає директор Союзу птахівників України Сергій Карпенко.
Крім наслідків російської агресії, на вартість яєць вплинули й інші фактори.
Перший — сезонність. Влітку виробництво яєць у домогосподарствах традиційно зростає, тож із збільшенням пропозиції ціни на них падають. Восени — навпаки — зростають.
Другий — економічні проблеми. Через війну зросла вартість виробництва, тому підприємствам довелося позапланово позбуватися поголів’я курей-несучок. Також частково зупинилася інкубація яєць для отримання курчат.
Третій — дороге виробництво. Після деблокади портів ціни на зерно на внутрішньому ринку зросли, а вони формують вартість комбікорму, на яку припадають 65-70% собівартості яйця. Позначилося й коригування офіційного курсу гривні.
Четвертий фактор — логістика. Подорожчання енергоносіїв для промислових споживачів збільшило вартість логістичних витрат.
Проте, за словами Карпенка, з червня ситуація з оновленням поголів’я курей значно покращилася. Виробники на деокупованих територіях почали відновлювати виробництво.
Коротка відповідь: дефіциту немає. Про це говорять і представники мереж супермаркетів, і виробники.
«Ситуація на щоденному та погодинному контролі. Іде робота з виробниками, профільними службами та міністерствами щодо врегулювання цієї ситуації і зниження відпускної ціни.
Усі магазини забезпечені товаром, і не йдеться про дефіцит чи перебої з поставками», – розповіли ЕП в пресслужбі ритейлера АТБ.
У «Сільпо» констатують, що скорочення пропозиції яєць, яке вплинуло на їх ціну, уже відбулося. При цьому впевнено сказати, чи буде їх вартість рости далі, не можна, адже ціновий пік уже міг настати.
Заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький пояснює, що на відновлення кількості поголів’я в областях, де традиційно вирощують яєчних курей, потрібно щонайменше два-три місяці, через що і виник «часовий лаг».
У середині жовтня споживачі, зокрема, у Києві, теж могли бачити пусті «яєчні» полиці в магазинах. Проте, імовірно, це сталося через масовані ракетні обстріли росіян.
«В Україні яйця завжди входять до переліку трьох найбільш популярних товарів. Нинішня ситуація, скоріше, пов’язана з тим, що люди в результаті ударів по низці міст могли робити більші запаси, ніж раніше», – розповідають у «Сільпо».
Як зауважив директор Союзу птахівників України, у жовтні очікуються збільшення виробництва яєць і цінова стабілізація, а в листопаді — зниження цін. У Мінагрополітики називають схожі терміни, проте гравці на ринку говорять про кінець року.
Антимонопольний комітет каже, що не отримував скарг щодо підвищення вартості яєць на внутрішньому ринку.
Відомство звертає увагу на те, що пропозиція яєць на ринку істотно знизилася через наслідки російської збройної агресії, і фіксує «наявність підстав, які могли мати істотний вплив на формування цін на яйця».
У зв’язку з цим найближчим часом АМКУ планує надіслати найбільшим виробникам яєць вимогу про надання інформації, аби зʼясувати, чи не було порушене конкурентне законодавство.
Кабінет міністрів ухвалив рішення щодо розширення програми доступного кредитування «5-7-9». Фінансову підтримку зможуть отримати підприємства на відновлення частково чи повністю зруйнованих потужностей.
Про це повідомила прес-служба Мінекономіки.
«Ми ухвалили надзвичайно важливе для нашого бізнесу, який постраждав від війни, рішення про розширення програми «5-7-9″. Тепер підприємства зможуть отримати допомогу держави у вигляді компенсації відсотків за кредитами, отриманими на відновлення виробництва», – наголосила віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Уряд очікує, що це сприятиме відновленню виробничого та експортного потенціалу України, а також економіки загалом. Програмою матимуть можливість скористатися від кількох сотень до тисячі підприємств, майно яких було викрадено, знищено.
Бізнес зможе отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до п’яти років на суму до 60 млн грн, без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки. Виконання зобов’язань за такими кредитами частково (до 80%) забезпечуватиметься держгарантією.
При цьому визначено такі умови отримання кредиту:
На програму «Доступні кредити 5-7-9%» у проекті бюджету на 2023 рік передбачено 16 млрд грн.
ПІДПИСУЙСЯ НА НАШ TELEGRAM І БУДЬ В КУРСІ ПОСТІЙНО!
