Архив рубрики: Економіка

зерно, зернова угода

В уряді повідомили, куди прямує агропродукція з портів Великої Одеси

З моменту виходу першого судна з українським продовольством, обсяги експортованого збіжжя перевищили 2 млн тонн. МІУ розкрило географію експорту «зернової ініціативи».

Зокрема, в країни Азії відправили 54 судна з 1,04 млн тонн, в Європу — 32 судна з 0,85 млн тонн, а в Африку — 16 суден з 0,47 млн тонн агропродукції, повідомили в Міністерстві інфраструктури України.

Якщо говорити тільки про Африку:

в Єгипет відправили 8 суден (192 тис. тонн зерна),
в Судан — 3 судна (115 тис. тонн),
в Кенію — 1 судно (50 тис. тонн),
в Алжир — 1 судно (44 тис. тонн),
в Сомалі — 1 судно (29 тис. тонн),
в Джибуті — 1 судно (23 тис. тонн),
в Лівію — 1 судно (16,5 тис. тонн).

«Також в рамках допомоги населенню Африки, яке, за даними ООН, знаходиться на порозі гуманітарної катастрофи, вже відправили 2 судна, зафрахтовані безпосередньо Всесвітньою продовольчою програмою ООН. На їх борту понад 60 тис. тонн пшениці для жителів Ємену та Ефіопії. Окрім цього, завдяки партнерам з ООН, уже закупили ще 190 тис. тонн зернових для подальшого експорту до держав африканського континенту», — розповіли в МІУ.

«Будь-які заяви вищого політичного керівництва росії, спрямовані на обмеження експорту українського продовольства, розцінюємо як неприховане використання трагедії голоду в політичних цілях та чергові прояви цинізму, брехні та варварської сутності сучасної росії», — резюмували в МІУ.

Нагадаємо, росія невдоволена тим, що ринок ігнорує її агропродукцію, доки Україна вдало нарощує темпи продажу зерна. Більше того, рф погрожує зірвати Стамбульські домовленості; щоправда, терміни прогнозованого «зриву» збігаються з фактичним завершенням дії «зернового коридору», задекларованого влітку.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

Початок кар’єри: в Україні на одну вакансію претендують понад 20 кандидатів без досвіду

Основними проблемами для українських пошукачів на на сьогодні є відсутність підходящих вакансій та висока конкуренція.

Зростання рівню безробіття через закриття підприємств та скорочення персоналу від початку війни потягло за собою підвищення активності українців у пошуку роботи. Частіше почали шукати роботу й ті спеціалісти, які не втратили роботу, проте стикнулися зі зниженням заробітної плати.

Майже в усіх професійних сферах протягом кількох останніх місяців відбувається збільшення кількості резюме. Не зважаючи на поступове відновлення ринку праці після повного падіння на початку війни, динаміка збільшення пропозицій роботи не встигає за зростанням пошукацької активності. На всіх бажаючих знайти роботу не вистачає вакансій. Конкуренція на робочі місця продовжує зростати.

Про це повідомляють експерти кадрового порталу grc.ua, посилаючись на дані за вересень 2022 року.

Початок кар’єри

Найбільше зацікавлені у пошуку роботи спеціалісти, які лише починають свій кар’єрний шлях та студенти. Водночас ці пошукачі стикаються з найвищою конкуренцією на робочі місця. В середньому, на одну вакансію претендує 23 фахівця без досвіду роботи. Категорія резюме цих спеціалістів найчисленніша та складає частку 34,1% від всіх активних CV на кадровому порталі grc.ua. Щоправда, збільшення резюме у цій категорії пошукачів не таке активне, порівнюючи з іншими професійними сферами. Частка резюме спеціалістів без досвіду у загальній структурі бази CV протягом останніх чотирьох місяців зменшується.

Сфера продажу

Сфера продажу демонструє відчутні темпи відновлення. Частка цих вакансій у загальній структурі ринку праці поступово зростає. Тому, не зважаючи на високу динаміку збільшення резюме спеціалістів ритейлу й менеджерів з продажу та підвищення показників відгуків на існуючі вакансії, рівень конкуренції серед цих спеціалістів залишається відносно невисоким. На одне робоче місце у сфері продажу претендує в середньому не більше 3 осіб.

ТОП-менеджмент та керівники

Поступова адаптація бізнесу до комерційної діяльності в умовах війни протягом літа, стабілізація зарплат, які навесні знижувалися майже в усіх професійних сферах, та поява нових вакансій спонукали топ-менеджерів та керівників більш сміливо шукати нову роботу. Протягом літніх місяців кількість резюме у категорії вищого менеджменту зростала рекордними темпами (у червні додалося +25% резюме, у липні +113%, у серпні +56%). Конкуренція серед пошукачів рівню вищого менеджменту теж висока – в середньому 16 осіб на одну відкриту вакансію.

Інформаційні технології

Цікава тенденція прослідковується у професійній сфері ІТ, інтернет та телеком. Існує стереотип щодо того, що сфера інформаційних технологій постраждала від війни найменше, адже компанії цієї сфери давно перейшли до формату віддаленої роботи та від початку кризи могли зберегти всі бізнес-процеси. Проте аналітичні показники ринку праці демонструють те, що ІТ-сфера зараз відчуває теж не найкращі часи.

Збільшення кількості вакансій відбувається не такими відчутними темпами, тому ця сфера втратила традиційне друге місце у рейтингу галузей з найбільшою кількістю пропозицій роботи. ІТ-спеціалісти теж стикаються з негативними наслідками кризи – відбувається скорочення проектів та штату ІТ-спеціалістів, знижуються зарплати. Протягом трьох останніх місяців фахівці сфери інформаційних технологій оновлюють свої резюме та активно переглядають відкриті вакансії. Кількість резюме у цій категорії зросла у червні на 19%, у липні та серпні на 26%. Конкуренція теж збільшилася – протягом травня-липня індекс співвідношення активних резюме та вакансій становив 1,7-1,9, а у серпні рівень конкуренції підвищився в середньому до 5,2 осіб на робоче місце.

Актуальні проблеми на ринку праці

Активно шукають нову роботу також бухгалтери, адміністративний персонал, представники сфери маркетинг, реклама та PR, працівники сфери виробництва та сільського господарства, спеціалісти транспорту й логістики, а також будівельники. Резюме всіх вище названих професій складають десятку сфер з найбільшою активністю пошукачів.

З найбільшими проблемами у працевлаштуванні стикаються спеціалісти сфери закупівель, домашній персонал, працівники сфери інсталяція та сервіс, юристи, спеціалісти сфери туризм та HoReCa, страхувальники, науковці та освітяни, працівники сфери видобуток сировини та спеціалісти автомобільного бізнесу. Для них досі відкривається найменша кількість вакансій.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

Українці не можуть зняти долари з рахунків

Українці масово скаржаться, що державний ПриватБанк не видає у касах готівку. Тому люди не можуть зняти американську валюту з рахунків, а також отримати грошові перекази у ній.

Відгуки про це почали масово з’являтись на спеціалізованому форумі «Мінфін».

Представники банку пояснюють ситуацію логістичними труднощами із отриманням готівкової валюти з-за кордону. Проте прогнози, коли ситуація виправиться, не дають.

«Ваші заявки на замовлення готівки були скасовані через тимчасові складнощі в логістиці доларових банкнот з-за кордону. Ми вибачаємося за завдані незручності», — пишуть у банку у відповідь на скарги.

Тим часом, Національний банк України (НБУ) дозволив банкам продавати населенню більше готівкової валюти. Нововведення набирає чинності з 6 вересня. Воно покликане допомогти у стабілізації курсу гривні.

«За оцінками Національного банку, розширення пропозиції готівкової валюти сприятиме стабілізації ситуації у готівковому сегменті валютного ринку і не вплине на міжнародні резерви України», — йдеться в повідомленні.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

В Україні порахували прямі збитки від війни

Уряду вже вдалося встановити $326 млрд прямої шкоди від агресії Росії.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Спільно із Світовим банком Міністерство розвитку громад і територій верифікувало завдані Росією збитки на $326 млрд. Тобто це – прямі збитки, які на сьогодні вже верифіковані, фізичні збитки», – вказав голова уряду за підсумками засідання Ради асоціації між Україною та ЄС.

Зокрема, $105 млрд необхідно для відновлення різних об’єктів. При цьому на якнайшвидше відновлення необхідно $17 млрд.

$3,4 млрд Україна може отримати вже цього року, а залишок – в 2023-му.

Нагадаємо, станом на 1 серпня 2022 року обсяг прямої шкоди економіці України від пошкодження та руйнування житлових та нежитлових будівель та інфраструктури збільшився до $108,3 млрд, або 2,9 трлн грн.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

Майже половина населення в Україні отримала базовий курс щеплення від COVID-19

В Україні через війну відкоригували плани з вакцинації від коронавірусу. Якщо раніше робили за день 250-300 тисяч щеплень, то зараз темпи набагато менші. Базовий курс щеплення проти COVID-19 отримали 49% населення.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

Зв його словами, у серпні спостерігалося зростання темпів вакцинації. Лише за цей місяць проведено 440 тисяч щеплень.

«Плани по вакцинації, які були на початку, суттєво відкориговані через повномасштабне вторгнення. Якщо раніше ми робили за день 250-300 тисяч щеплень, то зараз темпи набагато менші. Ми у червні–липні робили до 250 тисяч на місяць, тобто те, що раніше могли зробити за день чи за кілька. Водночас у серпні вже спостерігаємо зростання темпів вакцинації. Лише за цей місяць маємо 440 тисяч проведених щеплень. Принаймні одну дозу в нас отримали майже 52% дорослого населення, базовий курс – 49,3%, перший бустер – 6,3%», – заявив Кузін.

Також, за його словами, 13,3 мільйона людей не отримали першого бустера. Понад 700 тисяч людей не отримали другого щеплення проти коронавірусу.

«Якщо пропустили — треба вакцинуватися все одно. Якщо людина має повний курс щеплення (дві дози базового курсу і бустерну дозу), то я радив би зробити другий бустер. Тому що на фоні осіннього підйому захворюваності, війни, безпекової невизначеності, мати ще проблеми зі здоров’ям — це високі ризики», – наголосив Кузін.

Він додав, що в тих областях, де дозволяє безпекова ситуація, інфраструктура для проведення вакцинації проти COVID-19 збережена. Це центри, пункти вакцинації, мобільні групи. Зараз, за словами Кузіна, Україна розірвала свої контракти на поставку вакцин, щоб зекономити кошти державного бюджету.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

В Україні «ходить» готівка майже на 700 млрд грн: скільки банкнот та монет припадає на одного жителя

На цьому етапі в обігу перебуває вже четверте покоління гривні.

Про це повідомила прес-служба Нацбанку України.

Станом на початок вересня 2022 року, за 26 років після запуску гривні, у готівковому обігу перебувають готівкові гроші на 688 млрд грн, зокрема 682,7 млрд грн (2,9 млрд од.) банкнот та 5,3 млрд грн (14,1 млрд од.) монет. Так, на одного жителя України припадає 72 банкноти та 166 розмінних та оборотних монет.

НБУ поступово оновлював дизайн банкнот, а також запроваджував нові номінали. Спочатку 2001 року ввели в обіг банкноту номіналом 200 грн, 2006 року – 500 грн, а 2019 року – 1000 грн.

На цьому етапі в обігу перебуває вже четверте покоління гривні, яка має посилений комплекс захисних елементів, зокрема оптично-змінні.

Також у Нацбанку вказали, що банкнотний папір, з якого виготовляють сучасні українські гроші, майже на 100% складається з бавовни.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

Чергове судно з агропродукцією вийшло з порту Одеси

Сьогодні, 3 вересня, з порту Одеси вийшло «зерновим коридором» ще одне судно з українською агропродукцією.

Про це повідомило Міноборони Туреччини.

«Через несприятливі погодні умови в регіоні в українських портах очікували відходу 9 суден, а 1 судно відпливло», – йдеться у повідомленні Міноборони Туреччини.

Нагадаємо, з 1 серпня, від початку дії «зернового коридору», з морських портів Одеської області вийшли в море 68 суден, на яких навантажено більше 1,7 мільйона тон української аграрної продукції. Деякі судна заходять до наших портів вже не в перший раз.

Одночасно впродовж серпня з дунайських портів, в першу чергу з Рені та Ізмаїлу, експортували 1,6 мільйона тон агропродукції — трохи менше, ніж через великі чорноморські порти.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

В Одеській області керівництво морського порту налагодило незаконну схему нарахування платні

Мова йде про керівництво морського торгівельного порту «Південний«. Директор та чиновники виписали зайві 1.5 млн.грн.

Про це повідомляє прес-служба ГУНП в Одеській області.

Трьох чиновників порту «Південний» підозрюють у заволодінні грошима підприємства. Серед підозрюваних виконуючий обов’язки директора, головний бухгалтер та заступник директора.

За даними слідства, з квітня по серпень 2020 року, незважаючи на обмеження, встановлені урядом щодо виплати заробітної плати посадовим особам (не більше 47,2 тисяч гривень) на період дії карантину через COVID-19, в.о. директора порту нараховував надбавки. Він був у змові з головним бухгалтером та заступником директора порту.

Бухгалтер, який наразі обіймає посаду заступника директора з економіки, своїм підписом схвалив виплату 1 мільйон 480 тисяч гривень зарплатні в.о. директора порту.

Мова йде про керівництво морського торгівельного порту Південний у особі Олександра Олійника.

У четвер, 1 вересня, поліцейські провели ряд санкціонованих обшуків на робочих місцях фігурантів та в помешканні директора морського порту. Усім трьом учасникам «схеми» повідомлено підозру за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

З портів Одещини вийшли одразу шість суден з агропродукцією

З портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» 30 серпня вийшли одразу шість суден – SeaJoy, Lady Zehma, Saffet Aga, Simas, Michallis, Karteria – із 183 тисячами тонн української аграрної продукції.

Як зазначає Міністерство інфраструктури, судно Karteria зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН для допомоги населенню Ємену.

«Менш ніж за місяць роботи Ініціативи ми експортували майже півтора мільйона тон агропродукції і це досить значний результат. Утім, ми маємо вийти на 100-150 суден на місяць і загальною пропускною здатністю 5 мільйонів тонн на місяць з трьох портів Великої Одеси. Разом з тим, Україна посилює гуманітарну частину ініціативи. Сьогодні відправлено уже друге судно, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН для боротьби з голодом у світі. На борту балкера KARTERIA 37,5 тисяч тонн пшениці для Ємену, який знаходиться в стані гуманітарної катастрофи. Там, згідно із даними ООН, 16 мільйонів людей потерпає від голоду», – сказав міністр Олександр Кубраков.

За час роботи «зернового коридору» з українських портів вирушило вже 61 судно з близько 1,5 млн тонн агропродукції.

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa

Для проходження опалювального сезону Україні потрібно близько $10 млрд

Проходження опалювального сезону в Україні залежить від того, чи нададуть міжнародні партнери кошти на закупівлю необхідних 4 млрд куб. м газу. На імпорт газу потрібно близько $10 млрд.

Про це заявив голова правління «Нафтогазу» Юрій Вітренко в інтерв’ю The Guardian.

Цього року опалювальний сезон в Україні стартує пізніше, а закінчиться раніше, ніж зазвичай. Крім того, температура в приміщеннях буде на 4°C нижчою за норму – на рівні 17–18°C, зазначив Вітренко.

За його словами, на українців чекає найхолодніша зима за останні десятиліття. Вітренко порадив громадянам запастися ковдрами та теплим одягом на випадок, якщо температура на вулиці впаде нижче -10°C.

«Без фінансової підтримки не вистачить газу, а це означатиме, що ми матимемо дуже високі ризики виходу з ладу енергосистеми», – зазначив голова «Нафтогазу».

Підписуйся і будь в курсі ПОСТІЙНО: https://t.me/dilova_odesa