2023 року в Україні перезапустили розроблену раніше програму «Рука допомоги». Вона спрямована на допомогу малозабезпеченим особам у відкритті власної справи.
Програма дає можливість непрацюючим працездатним особам із числа членів малозабезпеченої сім’ї отримати одноразову безвідсоткову поворотну допомогу в розмірі до 100,5 тис. грн для відкриття чи розвитку власного бізнесу.
Фінансова допомога надається на придбання обладнання та матеріалів, необхідних для розвитку власної справи. Отримати цю грошову допомогу може непрацююча працездатна людина з числа членів малозабезпеченої сім’ї, яка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Розмір грошової допомоги становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати, у 2023 р. це – 100,5 тис. грн.
Як скористатися програмою?
Для отримання допомоги людина, яка має бажання розпочати підприємницьку діяльність, має звернутися до найближчого Центру зайнятості. Там – подати документи до створеної при Центрі зайнятості Комісії з питань надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї. А саме: ● заяву про надання фінансової допомоги; ● бізнес-план; ● довідку про несудимість.
Для отримання грошової допомоги на закупівлю обладнання і матеріалів людина подає до центру зайнятості рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) та договір, укладений з постачальником (продавцем) обладнання і матеріалів.
Після засідання комісії центр зайнятості надсилає людині письмове повідомлення про прийняте рішення.
Якщо було прийняте рішення про надання фінансової допомоги – людина повинна створити юридичну особу чи зареєструватися як фізична особа-підприємець протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення.
Ця грошова допомога має безготівковий характер, але вона може бути поворотною. Гроші доведеться повернути або однією сумою протягом 30 календарних днів після закінчення трирічного строку з дати її отримання. Або ж достроково частинами відповідно до графіка, погодженого центром зайнятості.
Підкреслимо, що сума грошової допомоги, що повертається, зменшується на суму сплачених податків, зборів і ЄСВ.
Але можливий варіант, коли грошову допомогу повертати не доведеться.
Як повідомили в Міністерстві соцполітики, гроші не повертаються:
якщо людиною сплачено податки, збори (обов’язкові платежі) і ЄСВ в сумі, що перевищує суму наданої фінансової допомоги;
у перший рік працевлаштовано за направленням центру зайнятості не менше двох непрацюючих працездатних осіб із числа членів малозабезпечених сімей строком не менше, ніж на два роки.
* * * * *
ВОЗВРАТНАЯ ПОМОЩЬ МАЛООБЕСПЕЧЕННЫМ: КАК ПОЛУЧИТЬ
В 2023 году в Украине перезапустили разработанную ранее программу «Рука помощи». Она направлена на помощь малообеспеченным лицам в открытии собственного дела.
Об этом сообщили в Минсоцполитики.
Программа дает возможность неработающим трудоспособным лицам из числа членов малообеспеченной семьи получить одноразовую беспроцентную возвратную помощь в размере до 100,5 тыс. грн для открытия или развития собственного бизнеса.
Финансовая помощь предоставляется на приобретение оборудования и материалов, необходимых для развития собственного дела. Получить эту денежную помощь может неработающий трудоспособный человек из числа членов малообеспеченной семьи, который зарегистрирован в центре занятости как безработный.
Размер денежной помощи составляет 15 размеров минимальной заработной платы, в 2023 г. это — 100,5 тыс. грн.
Как воспользоваться программой?
Для получения помощи человек, желающий начать предпринимательскую деятельность, должен обратиться в ближайший Центр занятости. Там — подать документы в созданную при Центре занятости Комиссию по вопросам предоставления помощи на получение экономической самостоятельности малообеспеченной семьи. А именно: — заявление о предоставлении финансовой помощи; — бизнес-план; — справку о несудимости.
Для получения денежной помощи на закупку оборудования и материалов человек подает в центр занятости счет-фактуру (счет, квитанцию, накладную и т.д.) и договор, заключенный с поставщиком (продавцом) оборудования и материалов.
После заседания комиссии центр занятости направляет человеку письменное уведомление о принятом решении.
Если было принято решение о предоставлении финансовой помощи — человек должен создать юридическое лицо или зарегистрироваться как физическое лицо-предприниматель в течение 30 календарных дней с даты получения уведомления.
Эта денежная помощь имеет безналичный характер, но она может быть возвратной. Деньги придется вернуть или одной суммой в течение 30 календарных дней после окончания трехлетнего срока с даты ее получения. Или же досрочно частями в соответствии с графиком, согласованным центром занятости.
Подчеркнем, что возвращаемая сумма денежной помощи уменьшается на сумму уплаченных налогов, сборов и ЕСВ.
Но возможен вариант, когда денежную помощь возвращать не придется.
Как сообщили в Министерстве соцполитики, деньги не возвращаются:
если человеком уплачены налоги, сборы (обязательные платежи) и ЕСВ в сумме, превышающей сумму предоставленной финансовой помощи;
в первый год трудоустроено по направлению центра занятости не менее двух неработающих трудоспособных лиц из числа членов малообеспеченных семей сроком не менее, чем на два года.
Право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. Також має право на дострокове отримання пенсії й батько, але за умови, якщо він виховував дітей.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років
Щодо трудового стажу, то починаючи з 01.01.2005 року, період догляду за дитиною зараховується до страхового стажу за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Для призначення дострокової пенсії за віком необхідно надати наступні документи:
заява;
паспорт, ідентифікаційний код;
трудова книжка та інші документи, що підтверджують набутий страховий стаж;
свідоцтва про народження дітей;
паспорти дітей (за наявності).
ВАЖЛИВО!
Заяву про призначення дострокової пенсії багатодітним матерям можна подати до органу Пенсійного фонду України в термін не раніше, ніж за один місяць до виповнення пенсійного віку (50-річчя для жінок) і бажано не пізніше трьох місяців з дня досягнення цього віку. У разі своєчасного звернення пенсія призначатиметься з дня 50-річчя. У випадку звернення особи за призначенням пенсії в більш пізній строк пенсія призначатиметься з дня звернення.
Чи мають право багатодітні батьки на отримання надбавки до пенсії?
Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2003 № 1767-ІІІ матерям, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку, до розміру пенсії призначається надбавка – пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі від 35% до 40% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (залежно від кількості дітей).
Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
Право на назначение досрочной пенсии по возрасту имеют женщины, которые родили пятерых или более детей и воспитали их до шестилетнего возраста, по достижении возраста 50 лет и при наличии не менее 15 лет страхового стажа. Также имеет право на досрочное получение пенсии и отец, но при условии, если он воспитывал детей.
По выбору матери или в случае ее отсутствия, если воспитание пятерых или более детей осуществлялось отцом, отцу назначается досрочная пенсия по возрасту по достижении 55 лет и при наличии страхового стажа не менее 20 лет
Относительно трудового стажа, то начиная с 01.01.2005 года, период ухода за ребенком засчитывается в страховой стаж по данным реестра застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования.
Для назначения досрочной пенсии по возрасту необходимо предоставить следующие документы:
заявление;
паспорт, идентификационный код;
трудовая книжка и другие документы, подтверждающие приобретенный страховой стаж;
свидетельства о рождении детей;
паспорта детей (при наличии).
ВАЖНО!
Заявление о назначении досрочной пенсии многодетным матерям можно подать в орган Пенсионного фонда Украины в срок не ранее, чем за один месяц до исполнения пенсионного возраста (50-летие для женщин) и желательно не позднее трех месяцев со дня достижения этого возраста. В случае своевременного обращения пенсия будет назначаться со дня 50-летия. В случае обращения лица за назначением пенсии в более поздний срок пенсия будет назначаться со дня обращения.
Имеют ли право многодетные родители на получение надбавки к пенсии?
В соответствии с п. 8 ст. 1 Закона Украины «О пенсиях за особые заслуги перед Украиной» от 01.06.2003 № 1767-III матерям, которые родили пятерых или более детей и воспитали их до шестилетнего возраста, при этом учитываются дети, усыновленные в установленном законом порядке, к размеру пенсии назначается надбавка — пенсия за особые заслуги перед Украиной в размере от 35% до 40% прожиточного минимума для нетрудоспособных лиц (в зависимости от количества детей).
Если в случае смерти матери или лишения ее родительских прав воспитание детей до указанного возраста осуществлялось отцом, право на пенсию за особые заслуги предоставляется отцу. При этом учитываются дети, усыновленные в установленном законом порядке.
Повістки у спортзалах: юрист пояснив, чи це законно і як діяти у такому випадку.
У коментарі для ЗМІ правознавець Ростислав Кравець розповів: «З точки зору закону, нічого незаконного у такому врученні повісток немає. Проте, такі кроки ТЦК підривають довіру і до ЗСУ, і до державної влади загалом: Фактично, ми перетворюємось на таку тоталітарну країну».
Щодо чоловіків, які займаються у спортзалі, то вони не зобов’язані надавати військкомам інформацію про себе. Ростислав Кравець пояснює:
«У представників ТЦК немає правових підстав затримувати і кудись доставляти цих осіб, чи вимагати від них надати будь-які документи. Якщо особа не надає документів, то представники ТЦК в спортзалі можуть лише подивитись на неї і піти далі виконувати свої обов’язки.»
Нагадаємо, за останні два дні представники ТЦК провели рейди спортзалами Ужгорода, Мукачева, Хуста і Дніпра. Вчора вдень вони приїхали в оздоровчий центр Косино. А під вечір з’явилися повідомлення про рейд ТЦК спортзалами Львова.
* * * * *
ПОВЕСТКИ В СПОРТЗАЛАХ, — ЗАКОННО ИЛИ НЕТ: КОММЕНТАРИЙ ЮРИСТА
Повестки в спортзалах: юрист объяснил, законно ли это и как действовать в таком случае.
В комментарии для СМИ правовед Ростислав Кравец рассказал: «С точки зрения закона, ничего незаконного в таком вручении повесток нет. Однако, такие шаги ТЦК подрывают доверие и к ВСУ, и к государственной власти в целом: Фактически, мы превращаемся в такую тоталитарную страну».
Что касается мужчин, которые занимаются в спортзале, то они не обязаны предоставлять военкомам информацию о себе. Ростислав Кравец объясняет:
«У представителей ТЦК нет правовых оснований задерживать и куда-то доставлять этих лиц, или требовать от них предоставить какие-либо документы. Если лицо не предоставляет документов, то представители ТЦК в спортзале могут только посмотреть на него и пойти дальше выполнять свои обязанности.»
Напомним, за последние два дня представители ТЦК провели рейды по спортзалам Ужгорода, Мукачево, Хуста и Днепра. Вчера днем они приехали в оздоровительный центр Косино. А под вечер появились сообщения о рейде ТЦК по спортзалам Львова.
Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ і організацій за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а саме: — організація утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; — установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу);
— установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені:
бюджетні установи, громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди, спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи , дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно- будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.
З метою включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації. Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:
особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі у порядку, визначеному законодавством;
державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації.
Тобто для включення до Реєстру неприбуткова організація може подати до будь-якої державної податкової інспекції або територіального органу ДПС незалежно від місця обліку платника податків реєстраційну заяву за формою 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої неприбуткової організації копії установчих документів неприбуткової організації (у разі якщо установчі документи не оприлюднено на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755).
За результатами розгляду реєстраційної заяви за формою 1-РН та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру, зміну ознаки неприбутковості.
Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі, зокрема, подання неприбутковою організацією неповного пакета документів або невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
У разі відсутності підстав для відмови у включенні до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру внести до Реєстру відповідний запис про включення такої неприбуткової організації до Реєстру.
У разі наявності підстав для відмови у включенні до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, або для виключення неприбуткової організації з Реєстру, контролюючим органом готується відповідне рішення у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, а другий залишається в контролюючому органі. Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру, неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень.
Боротьба з домашнім насильством звучить великим викликом, однак долати його допомагають навіть маленькі кроки. Що робити, якщо стаєш свідком чи зіштовхуєшся з насильством? Достатньо не бути байдужими, звертати увагу на ситуації довкола та реагувати на них.
Ось набір простих кроків, які можуть допомогти.
Крок 1. Викликати поліцію
Дзвінок у поліцію за номером 102 – це перша дія, яку варто виконати у екстреному випадку домашнього насильства. Правоохоронці можуть втрутитися в ситуацію, припинити насильство та допомогти постраждалій особі. Викликати правоохоронців можна також через спеціальний мобільний застосунок для жінок. Основна перевага додатку – кнопка «SOS», яка дозволяє зв’язатися з поліцією без дзвінка та автоматично визначає місце перебування постраждалої через геолокацію.
Крок 2. Зафіксувати
Мобільний телефон майже завжди ми тримаємо в руках – він може стати інструментом допомоги. Фото, відео чи аудіозаписи подій можуть допомогти поліції правильно кваліфікувати злочин. Або стати доказами під час розгляду справи у суді (хоча такі докази й не є обов’язковими).
Крок 3. Привернути увагу
Якщо чуєте грюкіт, образи, крики про допомогу у сусідів чи на вулиці – можливо, ви стаєте свідком насильства. Не знаєте, що робити?
Спробуйте привернути до ситуації увагу інших. Зверніться по допомогу до перехожих чи сусідів. Розкажіть, що сталося. Попросіть викликати поліцію, зафіксувати події на телефон, якщо не можете цього зробити власноруч.
Крок 4. Порадити звернутися допомогу
Нагадайте людині, що допомога поруч, по неї просто треба звернутися. Порадь зателефонувати на гарячу лінію 1547, щоб отримати консультацію чи допомогу. Або знайдіть місцеву установу, що займається проблемою домашнього насильства та надішліть контакти/адресу. Якщо людина має піти до поліції, суду чи адвоката – запропонуйте сходити разом.
Кожна постраждала людина має право на безоплатне отримання соціальних послуг, медичної соціальної, психологічної та правової допомоги. Втім важливо пам’ятати, що усі послуги та допомогу постраждала людина може отримати виключно за власним бажанням.
Крок 5. Звернутися по допомогу
Насамперед, постраждала від домашнього насильства людина або свідок насильства може зателефонувати до поліції за номером 102 або ж звернутися до мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, номери для різних міст зібрані на сайті Розірви коло.
Бувають випадки, коли може бути лячно повідомити про випадок домашнього насильства особисто. Для цього працюють гарячі лінії. Отримати підтримку або консультацію можна анонімно за номером 1547 або ж звернутися на національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства 116 123, більше контактів ви знайдете на сайті Розірви коло.
Дзвінки безкоштовні, а підтримку можна отримати цілодобово. В Україні існує повноцінна інфраструктура допомоги тим, хто постраждав від домашнього насильства. Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, кризові кімнати та притулки для жінок з дітьми. Все це створено та працює для того, щоб зарадити домашньому насильству та вберегти постраждалих осіб від кривдників.
Про це розповів перший заступник голови комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів ВР Михайло Цимбалюк.
Серед планованих змін:
Встановлення відпустки терміном 90 днів з оплатою грошового забезпечення для осіб, звільнених з полону. Унормування, які документи повинен мати військовослужбовець або військовозобов’язаний під час проходження ВЛК чи лікування після поранення, а що має забезпечити держава через ВЛК, аби зменшити бюрократію;
встановлення права на звільнення з військової служби осіб без громадянства або іноземців;
встановлення права на звільнення з військової служби осіб, що мають інвалідність першої, другої групи;
встановлення права на звільнення з військової служби або демобілізацію жінок-курсантів, які достроково розірвали контракт.
Депутат додав, що планується також врегулювати право на відстрочку педагогів та викладачів вищої професійної освіти, а також студентів, які здобувають вищу освіту.
«Що стосується викладачів, то це однозначно право на відстрочку. Що стосується студентів, то зараз йде дискусія щодо недопущення порушення прав особи на здобуття освіти. Коли людина здобуває другу або третю вищу освіту, дати можливість завершити навчання», – це однозначно вже вирішено», – сказав представник комітету Ради.
Народний депутат зазначив, що законопроєктом планується надати право на демобілізацію строковиків.
За його словами, потрібно сказати сьогодні всім громадянам та громадянкам України, які підлягають мобілізації, на який час держава їх призиває на службу в ЗСУ чи інші військові формування. Йде дискусія – 16 місяців, 24 місяці чи 36 місяців. І тут ще своє слово не сказали військові.
«Будь-яка демобілізація, наприклад, тих, хто відслужив 2 роки, передбачає заміщення такої самої кількості не просто мобілізованих, а людей, яких потрібно завчасно призвати та якісно навчити. Але немає сумніву і дискусії, що потрібно громадянину чи громадянці чітко сказати, що держава вас призиває на рік чи два. Бо війна затягується і нам невідомо, коли вона завершиться. А також мова йде про демобілізацію всіх осіб з інвалідністю першої та другої груп, які сьогодні служать, вони практично у штаті, але лікуються. І їх потрібно демобілізувати, щоб вони продовжили лікування. А також потрібно демобілізувати осіб, які є онкохворими. А сьогоднішнє законодавство не дозволяє це зробити», — пояснив Михайло Цимбалюк.
**
Какие изменения в законе о мобилизации предлагают в ближайшее время (видео)
Об этом рассказал первый заместитель председателя комитета по вопросам соцполитики и защиты прав ветеранов ВР Михаил Цымбалюк.
Среди планируемых изменений:
Установление отпуска сроком 90 дней с оплатой денежного довольствия для лиц, освобожденных из плена. Нормирование, какие документы должен иметь военнослужащий или военнообязанный во время прохождения ВЛК или лечения после ранения, а что должно обеспечить государство через ВЛК, чтобы уменьшить бюрократию;
установление права на увольнение с военной службы лиц без гражданства или иностранцев;
установление права на увольнение с военной службы лиц, обладающих инвалидностью первой, второй группы;
установление права на увольнение с военной службы или демобилизацию женщин-курсантов, досрочно разорвавших контракт.
Депутат добавил, что планируется также урегулировать право на отсрочку педагогов и преподавателей высшего профессионального образования, а также студентов, получающих высшее образование.
«Что касается преподавателей, то это однозначно право на отсрочку. Что касается студентов, то сейчас идет дискуссия о недопущении нарушения прав человека на получение образования. Когда человек получает второе или третье высшее образование, дать возможность завершить обучение», – это однозначно уже решено», – сказал представитель комитета Рады.
Народный депутат отметил, что законопроект планируется предоставить право на демобилизацию срочников.
По его словам, нужно сказать сегодня всем гражданам и гражданкам Украины, которые подлежат мобилизации, на какое время государство призывает их на службу в ВСУ или другие военные формирования. Идет дискуссия – 16 месяцев, 24 или 36 месяцев. И тут еще свое слово не сказали военные.
«Любая демобилизация, например, отслуживших 2 года, предполагает замещение такого же количества не просто мобилизованных, а людей, которых нужно заблаговременно призвать и качественно научить. Но нет сомнения и дискуссии, что гражданину или гражданке нужно четко сказать, что государство вас призывает на год или два. Ибо война затягивается и нам неизвестно, когда она завершится. А также речь идет о демобилизации всех лиц с инвалидностью первой и второй групп, которые сегодня служат, они практически в штате, но лечатся. И их нужно демобилизовать, чтобы они продолжили лечение. А также нужно демобилизовать лиц, которые являются онкобольными. А сегодняшнее законодательство не позволяет это сделать», – объяснил Михаил Цымбалюк.
Грошову допомогу у розмірі 3 000 гривень продовжать сплачувати особам з інвалідністю та дітям.
Виплату у розмірі 2 000 гривень для всіх інших внутрішніх переселенців зможуть отримувати лише ті, хто відповідають наступним критеріям:
✅середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів;
✅у складі сім’ї є люди з інвалідністю I чи II групи, громадяни працездатного віку, які доглядають за неповнолітніми до 6 років (включно) або тяжко хворими дітьми;
✅у складі сім’ї є люди, які виховують трьох і більше неповнолітніх, доглядають за людьми з інвалідністю I групи, або за людиною, яка досягла 80-річного віку;
✅студенти, які навчаються за денною або дуальною формою та чиє місце проживання зареєстроване в гуртожитку;
✅люди, які надають соціальні послуги й отримують компенсацію за їх надання;
✅у складі сім’ї є працездатна людина, яка протягом перших шести місяців отримання виплат ВПО посприяла своїй економічній самостійності.
За попередніми підрахунками, новим критеріям зараз не відповідають понад 2 млн осіб, які зараз отримують Е-допомогу. Всі вони можуть втратити свої виплати.
**
Некоторым категориям ВПЛ автоматически продлят выплаты еще на полгода
Денежную помощь в размере 3 000 гривен продолжат выплачивать лицам с инвалидностью и детям.
Выплату в размере 2 000 гривен для всех других внутренних переселенцев смогут получать только те, кто отвечает следующим критериям:
✅среднемесячный совокупный доход на одного получателя не превышает четырех прожиточных минимумов;
✅в составе семьи есть люди с инвалидностью I или II группы, граждане трудоспособного возраста, которые ухаживают за несовершеннолетними до 6 лет (включительно) или тяжело больными детьми;
✅в составе семьи есть люди, которые воспитывают трех и более несовершеннолетних, ухаживают за людьми с инвалидностью I группы, или за человеком, достигшим 80-летнего возраста;
✅ студенты, которые учатся по дневной или дуальной форме и чье место жительства зарегистрировано в общежитии;
✅люди, которые предоставляют социальные услуги и получают компенсацию за их предоставление;
✅в составе семьи есть трудоспособный человек, который в течение первых шести месяцев получения выплат ВПЛ поспособствовал своей экономической самостоятельности.
По предварительным подсчетам, новым критериям сейчас не отвечают свыше 2 млн человек, которые сейчас получают Е-помощь. Все они могут лишиться своих выплат.
Депутати Одеської міської ради прийняли Міську цільову програму надання соціальних послуг та інших видів допомоги вразливим верствам населення міста Одеси на 2024-2026 роки.
В рамках дії Програми мобілізованим особам, які призвані на військову службу до Збройних Сил України та зареєстровані в Одесі, з міського бюджету надаватиметься одноразова грошова допомога у граничному розмірі 20 000 грн. На цей захід в 2024 році в бюджеті передбачено 20 мільйонів гривень.
“Гроші будуть надаватися мобілізованим з 2024 року. Для цього найближчим часом буде розроблений Порядок надання допомоги, який, зокрема, включатиме перелік необхідних документів”,
—повідомила директор Департаменту праці та соцполітики Одеської міської ради Олена Китайська.
Головне управління ДПС в Одеській області надає консультацію щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді благодійної допомоги, яка виплачується внутрішньо переміщеним особам міжнародними благодійними організаціями.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу визначено ст. 165 Кодексу. Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 3 і 4 п. 170.13 1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ситуація 1. Оподаткування благодійної допомоги, яка надається благодійниками —
резидентами
Відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками — фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073 або у порядку, визначеному
Законом № 5073, на користь, зокрема:
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Крім того, п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема: платникам податку, визначеним, абзацами третім — п’ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення; б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб. Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу). Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому п.п. «а», абзаці четвертому «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 і п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Ситуація 2.Оподаткування благодійної допомоги, яка надається міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами) Відповідно до п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь: фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад; фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад; фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс- мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року № 397 «Деякі питання діяльності міжнародних благодійних організацій, їх філій та представництв», із змінами, установлено, що міжнародні благодійні організації, їх філії та представництва, які надають благодійну допомогу фізичним особам, переліченим у п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, зазначаються у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Ведення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги забезпечує Міністерство соціальної політики України відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, зі змінами. Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги є загальнодоступним на офіційному вебпорталі Міністерства соціальної політики України ( https://www.msp.gov.ua ) за посиланням: Головна/Нормативна база/Нормативні акти/Гуманітарна допомога/Інші/Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги. Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь фізичних осіб, які зазначені у п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.
Одеса виявилася дружньою до водіїв — з їх середньої зарплати у 25 000 грн на оренду доведеться витратити 31% доходу. Понад 50% від зарплати в Одесі на оренду житла витрачають лише бармени та баристи (52%).
За оцінками Київської школи економіки, третина збитків, завданих збройною агресією проти України, припадає на житловий фонд. У понад 2,5 мільйона громадян житло було повністю зруйновано або пошкоджено.
Майже 5 мільйонів українців є внутрішньо переміщеними особами — і це лише за офіційними даними. Тому питання доступності оренди житла є вкрай актуальним. Work.ua з маркетплейсом DIM.RIA дослідили, яку частину заробітної плати пересічному українцю потрібно витрачати на винаймання помешкання.
У дослідженні спиралися на дані про середню заробітну плату в обласних центрах відповідно до оголошень на сайті пошуку роботи Work.ua станом на жовтень 2023 року. А також досліджували середню вартість оренди однокімнатної квартири в обласних центрах на основі аналітики маркетплейсу DIM.RIA. Для розрахунку вибрали лише оголошення про оренду, де ціна вказана у гривнях, і без урахування сегмента преміумжитла (вартість понад 30 000 грн) у жовтні 2023 року. Звісно ж, людина із середньою заробітною платою не обовʼязково буде винаймати саме житло середньої вартості. Тож аналітики зіставили ці цифри, щоб оцінити доступність соло-проживання для представників різних професій у різних містах.
За комфорт треба платити до 80% від зарплати
Частка середньої заробітної плати, яку треба викласти за соло-проживання, залежить від регіону. Що далі від лінії фронту, тим більший відсоток зарплатні «зʼїдає» оренда. Найнижче співвідношення оренди та зарплати у Херсоні — тут на винайм однокімнатної квартири припадає 21% середньої зарплати. Трохи більше обійдеться проживання у Харкові (34%) та Миколаєві (35%). Замикають пʼятірку доступних міст Суми та Чернівці (39%). Як бачимо, з-поміж тилових міст найбільш доступними є Чернівці.
Найбільшу частку зарплати за однокімнатний дах над головою доведеться викласти у Дніпрі (71% від середньої зарплати), Вінниці (73%), Полтаві (77%), Києві (78%) та Львові (80%). Найдоступнішим для представників затребуваних професій є прифронтовий Харків — тут оренда однокімнатного помешкання обходиться в середньому у 5 783 грн. У цьому місті найбільш обтяжені орендою касири — 43% їх зарплати вистачить на однокімнатне житло. У Дніпрі, як і у Києві, оренда житла найбільш доступна менеджерам з продажу: із середньої зарплати у 23 000 грн однокімнатна квартира «зʼїдає» в середньому 55%. Найважче ж доводиться барменам та баристам (за оренду квартири треба віддати 94% зарплати), касирам та офіс-менеджерам (85%). Одеса виявилася дружньою до водіїв — з їх середньої зарплати у 25 000 грн на оренду доведеться витратити 31% доходу. Понад 50% від зарплати в Одесі на оренду житла витрачають лише бармени та баристи (52%).
Найбільш “кусючими” виявилися ціни у Львові — тут представникам всіх найзатребуваніших професій доведеться витрачати на винаймання однокімнатної квартири більш ніж половину зарплати. Очевидно непосильною є оренда для продавців-консультантів, офіс-менеджерів (92%), касирів (95%), барменів та барист (96%). Наголосимо, що ці цифри виходять із середніх розмірів заробітних плат. Так, кухарям у Дніпрі пропонують в середньому 17 500 грн. Однак з-поміж 200 вакансій для цих фахівців у Дніпрі є вакансії із зарплатою до 75 000 грн. Тож багато чого залежить від досвіду, кваліфікації та навичок.
Найвища «орендна спроможність» у фахівців у Харкові та Одесі
Щоб остаточно переконатися у тому, які найбільші міста України є найдоступнішими для оренди, ми розглянули ще шість популярних професій з різним рівнем доходів та порахували, скільки однокімнатних квартир представники цих професій можуть винайняти. Вийшов індекс «орендної спроможності», за аналогією з поняттям «купівельної спроможності». Наприклад, водій-міжнародник найбільше заробляє у Львові — 50 000 грн. Однак його «орендна спроможність» така сама, як у колеги з Одеси, що заробляє 42 500 грн. Обидва можуть винайняти по 5,5 квартир у своїх містах.
Для абсолютно всіх вибраних професій найвищу «орендну спроможність» мають спеціалісти у Харкові. Хоча розмір зарплат відчутно вищий у Києві та Львові, низька вартість оренди через близькість до фронту дозволяє винаймати тут найбільшу кількість однокімнатних квартир.
Для айтівців оренда — не проблема
Деякі пропозиції роботи передбачають лише віддалену форму співпраці. Передусім це вакансії для представників IT-сфери та digital-професій. Аналітики вибрали чотири професії із найбільшою заробітною платою та винятково віддаленою формою співпраці та зіставили з вартістю оренди у пʼяти найбільших містах.
Зʼясувалося, що жоден з фахівців не буде витрачати на оренду понад чверть свого доходу. Єдиний виняток — Full Stack програміст, для якого оренда житла в Києві становить 26% зарплати.
Мешканці яких міст та представники яких професій не «обтяжені орендою»
Менш як 30% доходу на оренду житла витрачають лише мешканці Херсону, якщо виходити із середніх заробітних плат. Оренда житла не обтяжує, наприклад, рекрутерів та маркетологів у Харкові — їм доводиться витрачати 29% зарплати. Цілком по кишені життя у великих містах і для представників IT-професій. Найважче ж орендувати квартиру у Києві та Львові. Причому в абсолютних цифрах лідирує столиця — в середньому оренда однокімнатного помешкання тут коштує 15 517 грн проти 14 791 грн у Львові. Однак саме у місті Лева оренда «зʼїсть» найбільшу частку зарплатні. У цьому дослідженні ми розглядали лише соло-оренду житла, тобто, у нашому разі, домогосподарство — це одна людина. Якщо ж квартиру винаймає родина, фінансовий тягар зменшується. Наприклад, у родині, де чоловік водій, а дружина — вчителька англійської, частка витрат на оренду житла у Києві складе близько 30% проти 62% та 78%, якби вони мешкали окремо.
