У додатку «Дія» з’явилася нова послуга — можна за кілька кліків отримати електронне судове рішення з кваліфікованим електронним підписом суддів.
Про це повідомляє Мінцифри.
Документ має таку ж юридичну силу, як його паперовий аналог.
Судове рішення – це документ, де відображається результат судової справи. Наприклад, підтверджується факт розлучення пари.
Отримати цифровий документ можна у смартфоні.
Для цього необхідно відкрити програму, вибрати пункт меню «Послуги», потім — «Судові справи». Там можна побачити судове рішення та за необхідності завантажити його на смартфон.
Судові послуги працюють в останній версії «Дії», тому необхідно перевірити, чи оновлено програму.
Через складну і довгу логістику фермери не встигають продати урожай та закупити все необхідне для посівної — паливно-мастильні-матеріали, мінеральні добрива та інші ресурси. Часу немає, адже деякі роботи не можна перенести на більш пізній термін.
Про це повідомив фермер із Харківської області Микола Пивовар під час пресконференції «Посівна-2023 під загрозою зриву».
«Сьогодні маємо проблеми з прийманням і перевезенням зерна, ми не готувалися до реалізації сільгосппродукції на таку відстань. Зазвичай ми здавали зерно на елеватори, які знаходяться поруч у межах 100-150 кілометрів. А зараз вимушені возити збіжжя за 1 тисячу кілометрів», — констатує Микола Пивовар.
За його словами, перевезення продукції «Укрзалізницею» не завжди доречне і вигідне для підприємства, тому використовують переважно автотранспорт. При цьому плече «Харків-Ізмаїл» складає 1 тис. км в один бік. Тобто машина в дорозі знаходиться щонайменше 4 дні, якщо без черг.
«Наразі в нашому господарстві залишилися нереалізованими близько 40% продукції. Якщо брати озиму пшеницю, із зібраного врожаю 2022 року реалізовано близько 15%, соняшнику — 50%, кукурудзу закінчили збирати в кінці лютого й лише почали її дороблювати для реалізації», — зауважує Микола Пивовар.
Нині загальна площа деокупованих територій складає майже 20 тисяч квадратних кілометрів від Харківщини до Миколаївщини. Масштабна робота на цих територіях включає у себе декілька ключових аспектів: проведення стабілізаційних заходів, оперативне та в подальшому гуманітарне розмінування.
На цьому, вчора, 4 березня, акцентував міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко під час виступу на Конгресі місцевих та регіональних влад.
Також Ігор Клименко зауважив, що найбільший виклик – це відновлення присутності на територіях, які перебувають під окупацією вже дев’ять років:
«Впродовж цього часу і надалі російська пропаганда працює над закріпленням основ отруйного руського міра в головах наших людей. Діти, народжені за цей час, вже навчаються у 2-3 класах за освітніми програмами ворога. Інфраструктуру ми відбудуємо. Але вже зараз потрібно працювати над програмами ідеологічної реабілітації наших громадян, яких підім’яв загарбник».
Важливий напрям — цифровізація сервісних послуг та водночас безпека в кіберпросторі: відбиття ворожих кібератак, захист персональних даних, запобігання онлайн-шахрайствам. Водночас вкрай важливим та актуальним аспектом безпечного кіберпростору є кібергігієна населення. Очільник МВС підкреслив, що необхідно підвищувати рівень інформаційної грамотності українського суспільства, щоб кожен ще з дошкільного віку стійкості до інформаційних атак ворога.
«Бо психологічні операції ранять так само, як і ворожа куля. Коли ми говоримо про потерпілих внаслідок повномасштабної війни, можна сміливо заявляти, що кожна людина в нашій державі постраждала. Бойові дії, обстріли, нескінченні ІПСО ворога вплинули на всіх. І особливо вразлива категорія у цьому контексті – наші діти», — підкреслив Ігор Клименко.
Тому, за словами міністра, МВС продовжує розбудову низки проєктів, спрямованих на створення «Безпечного освітнього середовища».
Серед інших проєктів, які мають на меті посилити правопорядок на території України, є «Система моніторингу безпеки», «Безпека публічних просторів», «Безпека на дорогах», «Безпека територіальних громад». Особливо актуальним залишається «Безпечний кордон».
«Наразі через повномасштабну війну залишається тимчасово не контрольованою Україною сухопутна ділянка кордону з російською федерацією у 922 км. Силами оборони країни було повернуто контроль над ділянкою у 395 км українсько-білоруського кордону та більш як 1000 км на кордоні з росією. Ми працюємо над осучаснення засобів контролю: камери відеоспостереження з тепловізорами, керовані новітнім програмним забезпеченням по всій лінії державних рубежів не залишать «сліпою» жодну ділянку нашого кордону. На деяких відрізках ми вже працюємо з таким оснащенням. Очі кордону бачать далеко», — розповів міністр внутрішніх справ.
Ігор Клименко підсумував, що до формування безпекового простору і сьогодні, і на майбутнє мають долучитися представники влади всіх рівнів:
«Це філософія і підхід за принципом win-win, коли виграє і громада, і регіон, і країна. Адже якщо в нас безпечна кожна громада, то в нас і безпечний регіон. А якщо в нас безпечний кожен регіон, то в нас і безпечна країна. Ми почали цю роботу вже вчора. Сьогодні пропоную усім долучитися до неї. Щоб наше завтра було переможним та перспективним».
На Херсонщині стартувала реконструкція зруйнованого залізобетонного мосту на трасі М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ. Це перша капітальна відбудова транспортної інфраструктури в Херсонській області.
Про це повідомляє Міністерство інфраструктури України.
З моменту звільнення правобережжя області дорога стала основною для доставки продуктів, медикаментів, речей першої необхідності.
Після розмінування дорожники розчистили трасу М-14 та звели тимчасові переправи. Але вони не витримують зростаючого автомобільного трафіку.
Замість демонтованих уламків підірваної штучної споруди, буде міст на опорах з гофрованої сталі. Вже змонтовані три гофровані сталеві труби.
Це швидка та надійна методика будівництва, яка широко застосовується в Україні. Передбачений проїзд 4 смугами руху.
Користуючись ситуацією в державі у зв’язку з агресією рф, зловмисники «продавали» ті товари, які набули попиту — промислові електрогенератори, дизельне пальне і мінеральні добрива. Поліція затримала організатора та 9 активних учасників злочинної організації.
Як розповів заступник начальника управління — начальник відділу організації розкриття злочинів проти власності Департаменту карного розшуку Нацполіції Олександр Ніколенко, у 2022 році мешканці Києва створили злочинну організацію — стійке, чітко структуроване, ієрархічне об’єднання з розподілом ролей.
Зловмисники через посередників реєстрували фіктивні фірми з продажу мінеральних добрив, дизельного пального та промислових електрогенераторів. Для пошуку покупців діяла розгалужена система колл-центрів, працівники якого рекламували товар у мережі інтернет і робили масові смс-розсилки.
Серед покупців були переважно агропідприємства та профільні господарства, а також підприємства, які хотіли підготуватися до можливого «блекауту» і планували придбати електрогенератори. Фігуранти були добре обізнані зі специфікою торгівлі такими товарами, надавали детальну консультацію щодо вибору та запевняли про надійність поставок.
«Організатор безпосередньо організував на території Києва злочинні call-центри, які вчиняли шахрайські дії. Учасники організації здійснювали дзвінки людям, смс-розсилку по агропідприємствах та іншим підприємствах про продаж продукції. При цьому пропозиція була нижчою за ринкову вартість. Коли покупці починали цікавитися пропозицією і телефонували шахраям, працівники call-центру «брали в роботу» потенційних покупців», – розповів Олександр Ніколенко.
Після укладання договорів на поставку товарів покупці перераховували кошти на фіктивні підприємства. Утім продукція не поставлялася, а зловмисники не відповідали на дзвінки:
«Організатор злочинної організації також брав участь у тендерах. Для цього він купляв підприємства з чистою фінансовою історією, оформляв їх на підставних осіб і подавав документи на участь у тендерах — ставив ринкову ціну на 10-15 копійок менше середньої і вигравав їх».
Специфікою участі у цих тендерах було укладання договору за повною передплатою. Після підписання договору про поставку протягом десяти днів продукції організатор надавав розрахунковий рахунок банку, куди потерпілі надсилали кошти. Таким чином у шахраїв було 10 днів на те, аби вивести гроші або у фінансових установах, або на криптогаманці, і зникнути.
«Працівники карного розшуку та слідчі Головного слідчого управління за сприяння служб безпеки державних підприємств та Державної служби фінансового моніторингу України попередили такі шахрайські дії відносно двох вказаних державних підприємств. Загальна сума збитку для держави могла б становити близько 30 мільйонів гривень».
Правоохоронці задокументували 14 епізодів шахрайства. Загальна сума збитків потерпілим складає близько 50 мільйонів гривень. Разом із тим, кількість потерпілих від діяльності злочинної організації може становити в рази більше, а сума збитків – понад 100 млн грн.
Організатора та дев’ятьох активних учасників затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їм оголошено про підозру у вчиненні кількох злочинів:
— створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній);
— шахрайство в особливо великих розмірах
— легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.
Слідчі подали клопотання до суду щодо обрання фігурантам запобіжних заходів.
За вчинені правопорушення підозрюваним загрожує до 12-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В Одесі минулого року безкоштовні ліки за міською програмою «Здоров’я» отримали 13616 пацієнтів пільгових категорій, з них 857 дітей.
Як повідомляє Одеса. Офіційно, за останній рік кількість пільгових пацієнтів зросла більше ніж на тисячу осіб — за рахунок внутрішньо переміщених громадян, яких забезпечують життєво необхідними ліками так само, як і мешканців міста.
Пільговими засобами реабілітації у 2022 році забезпечено 2270 осіб, з них 255 дітей. Життєво необхідні ліки отримали 6909 людей з інвалідністю І та ІІ груп.
З сьогоднішнього дня, 2 березня, Національний банк актуалізував низку валютних обмежень для забезпечення безперебійної діяльності волонтерів та надання можливості громадянам підтримати постраждалих від землетрусів у Туреччині.
Про це повідомила прес-служба НБУ.
Зокрема уточнено перелік кодів товарів, які можуть купувати фізособи-волонтери за кордоном для підтримки обороноздатності країни.
Так, з 1 січня цього року набрав чинності закон про Митний тариф України, яким виділено новий код для безтілесників. У зв’язку із цим НБУ додав цей код до переліку товарів оборонного призначення, які можуть купувати волонтери за межами країни. До списку також раніше включили тепловізори, рації, бронежилети, каски, шоломи, військову та тактичну форму та взуття, захисний одяг тощо.
З 6 серпня 2022 року волонтери можуть без обмежень розраховуватися за кордоном гривневими платіжними картками за товари із переліку Нацбанку. А з 4 квітня минулого року вони можуть купувати валюту та переказувати її за кордон для придбання відповідних товарів у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн.
Крім того, з 2 березня надано можливість резидентам та нерезидентам перераховувати валюту фонду посольства Турецької Республіки в Україні для підтримки постраждалих від землетрусів.
Також цьому фонду надано можливість купувати іноземну валюту та переказувати її за кордон. Такий переклад здійснюватиметься на користь гуманітарної місії AFAD міністерства внутрішніх справ Туреччини, турецького Червоного півмісяця та МЗС.
Найближчий місяць стане повністю переломним у свідомості людей і далі піде активізація бізнес-діяльності, вважає президент Асоціації платників податків України, член наглядової ради Української ради бізнесу (УСБ) Григол Катамадзе.
«Переконаний, що за підсумками року можна буде сміливо підбивати позитивні для бізнесу підсумки», – сказав у розмові з UBR.ua Катамадзе.
Глава Асоціації платників податків зазначає, що за період від початку повномасштабної війни через «Дію» відкрили 140 тисяч бізнесів.
Водночас, згідно з звітом Польського економічного інституту, українці у 2022 році з січня по вересень відкрили 45% усіх нових іноземних компаній у Польщі.
«Тільки вдумайтеся: українці зареєстрували 10 200 ФОП та 3600 компаній. Ці статистичні дані дуже симптоматичні та чітко відповідають на запитання. Війна не стала на заваді підприємливимукраїнцям», – заявляє Катамадзе.
Експерт нагадує, що десятки тисяч українців не опустили руки і не зайняли вичікувальну позицію.
«Зовсім навпаки: вони активно працюють, щоб закінчити війну, щоб наблизити перемогу, щоб збудувати нову сучасну технологічну країну», – каже Катамадзе.
В Україні заблоковано 18 каналів та груп, створених для дестабілізації внутрішньої ситуації через новий молодіжний рух — так звана ПВК «Редан». Правоохоронці встановлюють джерела фінансування, адміністраторів цих інформаційних каналів та організаторів масових заходів.
Молодіжна субкультура під назвою «ПВК Редан» останніми днями почала набувати поширення в Україні.
За словами начальника управління ювенальної превенції Національної поліції України Василя Богдана, до управлінь та відділів поліції запросили понад 700 осіб. Більшість із них – це неповнолітні. Тож ювенальні поліцейські проводять профілактичні заходи із підлітками та їхніми батьками. При цьому роз’яснюють, що за такі дії передбачено як адміністративну (для батьків неповнолітніх), так і кримінальну відповідальність, яка наступає із 14-ти років.
За його словами, поліцейські уже заблокували 18 каналів та груп, які були створені для «розкручування» цього молодіжного руху та дестабілізації ситуації всередині країни. Оперативні служби разом із Кіберполіцією встановлюють джерела фінансування та адміністраторів цих інформаційних каналів.
«Аби не дати ворогу успішно провести свою ІПСО і застерегти дітей від необдуманих вчинків, ми спілкуємося із адміністраціями та педагогічними колективами навчальних закладів, але головне: ми звертаємося до батьків і закликаємо їх бути друзями своїх дітей, проводити з ними більше часу, підтримувати їх, цікавитися, з ким вони спілкуються і як проводять дозвілля, — зазначив Василь Богдан.
Довідка: «ЧВК Редан» — це російська підліткова субкультура, що виникла в соцмережах та натхненна аніме-серіалом Hunter x Hunter, у якому є бандитське угрупування під назвою «Редан». Символи підліткової «ЧВК» — чорний колір, павуки та цифра 4.
«Реданівці» збираються разом для того, щоб влаштовувати масові бійки. Учасникам руху в середньому 14-16 років.
Цього року вперше проведуть індексацію найнижчих пенсій, які раніше не підпадали під вказаний перерахунок. Їх переглядали разом із прожитковим мінімумом, який зростає повільніше, ніж індексація.
Розмір індексації пенсій з 1 березня 2023 р. становитиме 19,7%. Підвищення розміру пенсій відбудеться для 10,5 млн пенсіонерів, повідомила прес-служба Мінсоцполітики.
Зокрема, з 1 березня будуть індексовані пенсії для:
5,2 млн “цивільних” пенсіонерів, яким пенсію призначено за Законом №1058 до 2020 р.; для них підвищення пенсії буде здійснюватись через індексацію на 19,7% показника середньої заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.
4,2 млн осіб, у яких зростуть пенсії у звʼязку зі збільшенням на 19,7% фіксованого розміру мінімальних пенсійних виплат. Зокрема:
Мінімальні пенсії, розмір яких вже містить в собі державну доплату до гарантованого державою мінімального розміру. Вперше буде проіндексовано такий гарантований державою мінімальний розмір пенсії. Для таких пенсій зростання становитиме від 420 до 520 грн (порівняно з розмірами пенсій, встановленими на 1 березня 2022 року).
0,5 млн пенсіонерів силових відомств, для яких весь розмір пенсії буде індексовано на 19,7%.
94,5 тис осіб, які отримують пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також будуть далі виплачуватись щомісячні компенсаційні виплати (призначені за ініціативою Президента) для пенсіонерів віком старше 70 років, які встановлюються, якщо розмір пенсії таких пенсіонерів не досягає 10 340 грн:
570 грн – людям старше 80 років;
456 грн – людям віком від 75 — 80 років;
300 грн — людям віком від 70 — 75 років.
За будь-яких розрахунків підвищення пенсій становитиме не менше, ніж 100 гривень.
При цьому розмір підвищення за результатом індексації буде обмежено 1500 грн.
Для проведення індексації в Законі про державний бюджет на 2023 рік передбачено відповідний трансферт з Держбюджету до Пенсійного фонду України.
