Найбільші енергетичні компанії критичної інфраструктури належать державі чи вітчизняним власникам. Проте значна частина знаходиться під прямим чи непрямим корпоративним контролем іноземців.
Про це свідчить дослідження YouControl серед 367 енергокомпаній, що входять до двадцятки найбільших підприємств.
Підприємствами критичної інфраструктури енергетичного сектору України володіють акціонери з 18 країн світу. Найбільша кількість компаній має власників з Кіпру (23), Німеччини (6), Китаю (5) та Латвії (5). Також до списку потрапила одна компанія з росії. Юрисдикції Кіпру, Швейцарії, Нідерландів, Австрії – один із найпопулярніших способів структурування бізнес-груп і в більшості випадків за номінальними власниками-нерезидентами стоять бізнес-інтереси представників інших країн.
За ширмою номінальних власників можна зустріти як вітчизняний, так й іноземний капітал, зокрема замаскований корпоративний контроль з боку представників країни-агресора. Про це свідчить як приналежність/зв’язок з такими неформальними утвореннями, як фінансово-промислові бізнес-групи (частина з яких інколи бувають близькими до російських бізнес-інтересів), так і виявлений за допомогою Експрес-аналізу YouControl «російський слід» в історії окремих енергетичних компаній.
Розподіл власників за бізнес-групами
Найбагатша людина України за версією журналу Forbes, власник групи компаній SCM – Рінат Ахметов, є бенефіціаром 18-ти компаній, що потрапили до вибірки досліджуваних компаній. Ще одна енергокомпанія має у складі акціонерів підконтрольну Ахметову компанію, що володіє майже 25% акцій. Понад 70% акцій цього підприємства контролюються групою VS Energy, що посідає 4-ту сходинку за кількістю компаній зі сфери енергозабезпечення.
До складу групи VS Energy, зокрема, входять 9 компаній, що працюють в енергетичному секторі. Офіційно бенефіціарами енергокомпаній значаться громадяни Євросоюзу: Валтс Вігантс (Латвія), Віліс Дамбінс (Латвія), Артурс Альтбергс (Латвія), Олег Сізерман (Німеччина), Марина Ярославська (Німеччина). Проте ЗМІ, цю групу пов’язують з російськими олігархами (Олександр Бабаков, Євген Гінер та Михайло Воєводін), які знаходяться під санкціями в Україні. Крім того, Олександр Бабаков потрапив у санкційні списки ЄС, США, Великобританії та інших країн. У листопаді 2022 року Печерський райсуд Києва арештував частки в статутних капіталах п’яти підприємств групи, що розподіляють близько 10% електроенергії в Україні.
Партнером Ріната Ахметова з металургійного холдингу Метінвест є група Smart Holding, що до січня 2023 року належала народному депутатові України 8,9 скликань Вадиму Новинському. Наразі всі активи групи передані у безвідкличні трасти. У своєму складі група має 3 компанії зі сфери енергозабезпечення. У грудні 2022 року РНБО застосувало санкції щодо Вадима Новинського.
Третьою за кількістю пов’язаних компаній, що працюють в енергетичній сфері, є бізнес-група “Енергетичний стандарт”, підконтрольна Костянтину Григоришину. Однак лише у третині із них “Енергетичний стандарт” контролює понад 50% від статутного капіталу. Інші компанії належать групі частково та мають інших досить впливових співвласників. Партнером Костянтина Григоришина по шести енергокомпаніям є екс-співвласник “Приватбанку” та один із співвласників ФПГ “Приват” Ігор Коломойський. Акціонери цих компаній – кілька кіпрських офшорів, що з великою вірогідністю підконтрольні обом підприємцям.
Ще одним партнером групи “Енергетичний стандарт” по компанії, що належить до критичної інфраструктури, є Анатолій Бойко. Це син Юрія Бойка – колишнього члена фракції “Опозиційна платформа – За життя” (припинила свою діяльність у травні 2022 року і про долю “колишніх” з ОПЗЖ писав YouControl). Нині ж Юрій Бойко – голова депутатської групи “Платформа за життя та мир”. Загалом родина Бойко контролює 3 енергокомпанії. Акціонером однієї з них є кіпрський офшор, який пов’язують зі згаданим політиком.
Сестра колеги Юрія Бойка по депутатській групі “ПЗМЖ” Сергія Льовочкіна – Юлія Льовочкіна, яка наприкінці 2022 року склала мандат народної обраниці, – є бенефіціаркою трьох компаній, що працюють у сфері виробництва та розподілення електроенергії. Її бізнес-партнером по двох компаніям є Ігор Тинний – співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики та акціонер ПАТ “Київспецтранс”, що спеціалізується на вивезенні, захороненні та переробці твердих та рідких побутових відходів у місті Києві.
Брат ще одного колишнього члена фракції “ОПЗЖ” Григорія Суркіса – Ігор Суркіс є бенефіціаром двох компаній із розподілення електроенергії. Їхнім бенефіціаром також виступає Геннадій Боголюбов, який разом із Ігорем Коломойським контролюють так звану групу “Приват”. Кілька кіпрських фірм, що є акціонерами зазначених вище компаній, також є акціонерами ще однієї енергорозподільчої компанії. При цьому співвласницею офшорних компаній-акціонерів трьох обленерго, згідно з останньою оприлюдненою декларацією за 2020 рік екснародного депутата Віктора Медведчука, значиться його дружина Оксана Марченко.
9 компаній в Україні, що працюють у сфері альтернативної енергетики, входять до CNBM International Corporation (CNBM International), що є частиною «Китайської національної групи корпорацій з будівельних матеріалів» (China National Building Materials Group Corporation, CNBM). CNBM International створена в 1984 році та знаходиться під безпосереднім контролем Комітету з контролю і управління державним майном при Держраді КНР.
Найбільша кількість компаній (31), основний КВЕД яких входить до секції D “Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря” та потрапили до вибірки, належать до Груп ДФ (Group DF) Дмитра Фірташа, який з 2014 року перебуває в Австрії. Основним видом діяльності зазначених компаній є транспортування та торгівля газом. Також до вибірки потрапили 5 компаній з транспортування газу, що входять до групи компаній “Содружество”, підконтрольної ексдепутату Херсонської обласної ради 6 скликання (2010-2015 рр.) від Партії Регіонів Віктору Попову.
