Уряд дозволив морякам перетинати кордон виключно за погодженням територіального центру.
Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
Відповідне рішення ухвалили на сьогоднішньому засіданні.
Виїжджати за кордон буде дозволено чоловікам, які є членами екіпажів морських і річкових суден та продовжують працювати на суднах. А також студентам (курсантам) закладів освіти, які мають пройти практичну підготовку на судні.
«Україна — один зі світових лідерів за кількістю висококваліфікованих моряків. У світовому торговельному мореплавстві працює більш ніж 100 тисяч українців. Тож таке рішення дозволить забезпечити роботою тисячі моряків та збільшити надходження до бюджету», – зазначив Шмигаль.
Ще до вторгнення рф українці нагромадили величезну заборгованість за комунальні послуги. За даними Держстату, борги за комуналку станом на 1 січня 2022 досягли 81,4 млрд. грн.
Наслідком цієї ситуації стала неможливість проведення капітальних ремонтів тепломереж, 85% (14,8 тис. км) з яких потребують негайного капремонту, тоді як за рік в Україні ремонтують не більше 200-250 км труб.
Примітно, що люди з низькими та середніми доходами часто відповідальніше ставляться до своїх зобов’язань, тоді як є чимало прикладів накопичення великих боргів цілком платоспроможними власниками дорогої нерухомості з великою площею. Існують випадки, коли за комунальні послуги не платять роками, а сума боргу обчислюється сотнями тисяч або навіть мільйонами гривень.
Після вторгнення рф українці передбачувано стали ще гірше платити за комуналку, ніж до війни. Тому на даний момент заборгованість за житлово-комунальні послуги, ймовірно, становить набагато більше 100 млрд грн.
За словами експертів, такий рівень платежів є критичним для комунального сектора. Очевидно, погіршення викликане тим, що люди, рятуючись від війни, покинули будинки і забули про свої платіжки.
Платники податків скаржаться на безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (ПН/РК) у єдиному реєстрі. Через це податковий комітет Верховної Ради звернувся до Мінфіну та Державної податкової служби.
Він пропонує усунути деякі прогалини в системі блокування ПН, які іноді використовуються податківцями з порушенням прав платників. Про це написав керівник комітету Данило Гетманцев у Telegram та прикріпив скріни документа.
Йдеться про проблемні моменти, які стосуються таблиць даних платника податків та критеріїв ризиковості платника ПДВ.
У скаргах сказано, що часто податківці не враховують зазначену таблицю, хоча раніше вона бралася до уваги. На практиці таке неврахування відбувається раптово, через тривалий період часу, навіть понад півроку, коли платник на постійній основі вів діяльність та реєстрував ПН згідно із зазначеними у таблиці кодами видів діяльності та товарів (послуг). Водночас співробітники податкової не вказують, на підставі чого приймалося таке рішення.
Аналогічна ситуація склалася й з рішеннями щодо віднесення платника ПДВ до ризикових. Зокрема податківці не вказують на період, за який враховується податкова інформація, а також на розмір, обсяг та питому вагу ризиковості. Наприклад, розмір ризикової операції становить 2% або 30% від загальної суми ПН.
«Тобто чітко не визначено поріг ризиковості товарів, що дозволяє маніпулювати на визначенні статусу ризиковості як за 2% податкового кредиту, так й за більш ніж 50%», – сказано у зверненні.
З 1 вересня 2021 року, коли розпочалася кампанія добровільного декларування активів, українці вивели з тініблизько 4,53 млрд грн. Сума збору до бюджету складає 269,2 млн грн.
Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Станом на 25 серпня громадяни подали 479 декларацій.
«Попри війну громадяни активно продовжують виводити з тіні кошти і починають своє фінансове життя з чистого аркушу», – написав він у Telegram.
Спочатку планувалося, що процедура одноразового добровільного декларування, відома як «податкова амністія», діятиме рік – до вересня 2022-го. Але Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу України, які продовжили її до 1 березня наступного року.
Суд наклав арешт на корпоративні права чотирьох компаній з Харкова, Львова та Дніпра, кінцевим бенефіціаром яких є громадянка Росії з Тамбова. Сума заарештованих активів становить близько 72 млн грн, повідомляє Служба безпеки України.
Компанії займаються роздрібною торгівлею непродовольчими товарами по всій території України. Кошти від їхнього доходу було спрямовано до держбюджету РФ, таким чином спонсоруючи військові дії проти України.
Співробітники СБУ встановили, що статутні капітали чотирьох фірм сформовано за рахунок «відмитих» доходів «головної» харківської компанії, активи якої було заарештовано ще у червні 2022 року.
Заарештовані активи буде передано в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Від березня до липня Державна податкова служба України зібрала 323,7 млрд грн. Це 102,1% від мирного плану надходжень, який було складено без урахування війни.
Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
На даних щодо податків позначився курс гривні, інфляція, а також логістика експорту. За словами Железняка, зараз працює приблизно 70-75% економіки.
«З митницею гірше – там було 20-25%, але за наявності пільг на імпорт, заблокованих портів та фактичної втрати частини митниць через бойові дії. Ну й звичайно неефективної роботи також», – заявив заступник голови комітету.
За липень було зібрано половину (23 млрд грн) від місячного плану.
Відзначимо, 75-80% надходжень до держбюджету забезпечують лише 25% платників податків.
На дослідження до Національного банку України надійшли банкноти гривні, навмисне пошкоджені банками під час дії воєнного стану, з тимчасово окупованих територій.
Як повідомляє прес-служба НБУ, йдеться про гроші, викрадені окупантами або мародерами із захоплених відділень банків.
У разі, якщо банк не має можливості вивезти готівку, враховуючи бойові дії або їхню можливу загрозу, він повинен здійснити її пошкодження, щоб привести банкноти в неплатіжний стан.
Існує кілька методів умисного пошкодження банкнот:
просвердлювання кількох отворів у купюрі
обрізання не менш ніж 50% від загальної площі банкноти та її знищення;
розрізання навпіл або на три частини;
пошкодження спеціальними розчинами або іншими барвниками із зафарбовуванням не менш ніж 50% загальної площі банкноти.
У НБУ попередили бізнес та громадян, що таку валюту не слід приймати під час готівкових розрахунків. Оскільки вона перестала вважатися платіжним засобом. Також необхідно повідомити про її розповсюджувачів Національну поліцію України.
У разі сумніву, українці можуть звертатися до будь-якого банку.
«Пошкоджені банкноти під час воєнного стану обміну не підлягають, натомість вилучаються для проведення досліджень регулятором. Підроблені та спеціально пошкоджені купюри вилучаються без відшкодування їхньої вартості», — повідомили у НБУ.
Група компаній City One Development розпочала будівництво заводу з випуску скла у Березані Київської області. Передбачувана сума інвестицій становитиме €100 млн.
Про це повідомив президент City One Development Валерій Кодецький в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, компанія планує будівництво ще одного скляного заводу в одній із центральних областей України. Зокрема, вже є майданчик, готуються технічні документи. Підприємство вироблятиме скло з різним напиленням.
Крім того, група має намір інвестувати у завод із виробництва склопакетів у Румунії, який доповнить скляні виробництва в Україні.
«Склозавод у Березані запрацює через два роки, другий – ще через рік. А завод у Румунії доповнить наші скляні виробництва. Планується, що всі ці три заводи створять єдиний пов’язаний цикл, а наша продукція буде і в Україні, і в Європі.», – повідомив Кодецький.
Також він додав, що до війни в Україні близько 80% скла було імпортним. З урахуванням, що найближчим часом прогнозується «колосальний брак будівельних матеріалів».
Українські банки та мережі вуличних терміналів припиняють приймати купюри по 500 грн та 1000 грн через банкомати з функцією cash-in та програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС).
Українці масово скаржаться на проблему, пише Finclub.
Причиною блокування валюти стало попадання в обіг викрадених в окупованому Херсоні готівки зі сховища Ощадбанку. Про обмеження вже повідомили Приватбанк, ПУМБ та мережа IBox.
«Наразі спостерігаються масові випадки поповнення терміналів IBox 500 та 1000 гривневими купюрами неплатіжного стану, виведених із обігу у сховищах деяких українських банків у Херсоні. У зв’язку з цим певний відсоток платежів зупиняється до проведення інкасації та пошуку таких купюр», – про це заявили у мережі IBox є основною мережею для поповнення карт monobank.
У мережі запевнили, що «як правило, максимальний термін зарахування таких платежів становить 3 робочі дні, що йдуть за операційним днем прийому». Тобто платіж, внесений у середу, може бути зарахований лише наступного понеділка.
У Приватбанку наголосили, що «проводять технічні роботи для збереження можливості приймати купюри номіналом 500 та 1000 грн». Клієнти можуть виконати операцію купюрами менших номіналів (50, 100, 200) у будь-якому пристрої. Купюри номіналом 500 та 1000 можна використовувати при операціях у касах банку.
Тариф в 1 грн будет действовать с 24 по 26 августа и распространяться на почтоматы «Новой почты» по всей стране, но исключительно для посылок.
Об этом пишет пресс-служба почты.
Каждый клиент может в течение трех дней отправить и получить неограниченное количество посылок как из интернет-магазинов, так и от родных по акционной цене. В почтомат можно отправить любые вещи весом до 20 кг и размером 40х60х30 см.
Чтобы получить услугу доставки за 1 гривну, необходимо оформить посылку 24, 25 и 26 августа. Провести оплату может как получатель, так и отправитель – через мобильное приложение, через треккинг на сайте или в отделении, при условии отправки из почтомата или получения в нем.
