Підвищення податків та скасування пільг для бізнесу – законопроєкт про меморандум з ЄС

Сьогодні Верховна Рада 298 голосами прийняла законопроєкт про ратифікацію кредитного меморандуму з Європою, в рамках якого передбачено надання Україні кредитної лінії майже на 90 млрд євро.

Кожен із трьох траншів кредиту передбачає виконання нашою державою низки вимог ЄС, що стосуються насамперед податкової та митної політики.

Так, умовою першого траншу на 3,2 млрд євро є внесення законопроектів про відміну податкової пільги на міжнародні посилки (“податок на Тему”), крім товарів для потреб безпеки та оборони, а також про оподаткування доходів через цифрові платформи. Також Україна має продовжити військовий збір 5% ще на три роки, поновити стратегію управління держфінансами, підготувати новий Митний кодекс та призначити постійного голову Державної митної служби.

Для другого траншу Рада має ухвалити закони про оподаткування цифрових платформ (типу ОЛХ), скасування пільги на міжнародні посилки та нову систему оцінки майна. Також вимагається узгодження корпоративного оподаткування з директивою ЄС проти ухилення від податків 2016/1164, підготовка дорожньої картки та плану покращення дотримання податкових вимог з ПДВ, бюджетної декларації на 2027-2029 роки та оглядів бюджетних видатків на 2026 рік. Український парламент також має призначити трьох експертів до комісії з відбору керівництва Рахункової палати.

Третій транш на 1,45 млрд євро буде надано після реформи в Україні пільгового податкового режиму, яка має дати бюджету щонайменше 70 млрд гривень додаткових надходжень на рік, а також спрощення адміністрування ПДВ. Окремо акцентується на подальшому узгодженні корпоративного податку з директивою ЄС 2016/1164, включаючи статті 5-9.

Також Україна має підготувати проект держбюджету на 2027 рік, нову стратегію публічних закупівель та концепт реформи оборонних закупівель, провести реформу Держаудитслужби, створити десять нових аудиторських комітетів та впровадити нові стандарти внутрішнього аудиту.

Окремою умовою зазначено ухвалення нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем.

У меморандумі також окремо прописано реформу спрощеної системи оподаткування.

Серед вимог – заходи проти дроблення бізнесу для збереження пільгового режиму, обмеження на повторний перехід бізнесу на спрощену систему після загальної, запровадження диференційованих ставок для ФОП третьої групи залежно від виду діяльності, а також подальше узгодження податкового законодавства з директивою ЄС 2006/112/ЄС.

Серед інших зобов’язань України – підтримання демократичних механізмів, багатопартійного парламентаризму, прав людини та прав меншин, продовження боротьби з корупцією, збереження всіх антикорупційних заходів, впроваджених у рамках програм ЄС та МВФ, забезпечення незалежності Нацбанку, запровадження сучасних стандартів управління держпідприємствами та банками, а також щомісячна та щоквартальна звітність.

Довідка ДО

Якщо простіше, то ось основні вимоги ЄС, що торкнуться найширших верств українського населення:

• Введення податку на міжнародні посилки та запровадждення на них митних платежів.
• Запровадження податку на цифрові платформи та онлайн-сервіси.
• Суворі параметри дозволу ФОПам 3 групи повертатися на спрощену счистему оподаткування.
• Продовження військового збору у розмірі 5% на 3 роки після завершення війни.
• Заборона “дроблення” бізнесу через ФОПів з метою користування пільговими умовами оподаткування.

Фактично ці умови дублюють зміст Меморандуму з МВФ, підписаний Україною раніше.