Рієлторів зобов’яжуть перевіряти походження коштів: що насправді змінюється

В Україні посилюється фінансовий моніторинг у сфері нерухомості: рієлтори братимуть активнішу участь у перевірці угод купівлі-продажу та, в окремих випадках, оренди. Втім, у Міністерство фінансів України наголошують — мова не про нові правила, а про уточнення та активніше застосування вже чинного законодавства.

Що передбачають правила

Згідно із законом про фінмоніторинг, рієлтори є суб’єктами первинного фінансового контролю. Це означає, що вони мають:

ідентифікувати клієнтів (паспорт, ІПН);
перевіряти джерела походження коштів;
зберігати документи про угоди до 5 років;
повідомляти Державна служба фінансового моніторингу України про підозрілі операції.

Як пояснюють експерти, якщо сума угоди перевищує 400 тис. грн, рієлтор може вимагати документи, що підтверджують легальність доходів — довідки про зарплату, продаж майна, дивіденди тощо.

Також під особливу увагу потрапляють:

розрахунки готівкою;
складні або нетипові схеми;
невідповідність доходів клієнта вартості об’єкта.

Чи потрібно звітувати про всі угоди

Популярна теза про те, що рієлтори повинні повідомляти державу про кожну угоду понад 400 тис. грн, не відповідає дійсності.

У Мінфіні підкреслюють:

звітування не є автоматичним;
контроль здійснюється за ризик-орієнтованим підходом;
повідомляються лише підозрілі операції, а не всі підряд.

Чому знову заговорили про ці правила

Інформаційна хвиля виникла через:

оновлення у 2026 році електронної взаємодії рієлторів із Держфінмоніторингом;
перевірку їхньої реєстрації в системі;
активізацію контролю на ринку нерухомості.

Що зміниться для українців

Фактично для покупців і продавців це означає:

більше документів і запитань під час угоди;
можливе подовження оформлення (на 1–3 дні);
складніше провести «сіру» або неофіційну схему.

Водночас у Мінфіні запевняють: якщо кошти мають легальне походження, додаткових проблем виникнути не повинно.

Фінансовий моніторинг у сфері нерухомості діє в Україні вже кілька років у межах закону №361-IX. Порогова сума у 400 тис. грн — це лише орієнтир для підвищеної уваги, а не автоматичного контролю кожної операції.