Законопроєкт Мінфіну про ПДВ для ФОПів не погодили: ДРС стала на бік бізнесу

Державна регуляторна служба України відмовила Міністерству фінансів у погодженні законопроєкту, який передбачав запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування.

Рішення було ухвалене з урахуванням аргументованої позиції бізнес-спільноти, зокрема рекомендацій Спілки українських підприємців (СУП), які неодноразово озвучувалися під час робочих зустрічей та в офіційних зверненнях до органів влади.

У СУП зазначають, що відмова від погодження законопроєкту дозволяє зберегти прогнозовані та справедливі умови роботи для малого й середнього бізнесу, який залишається ключовою опорою економіки України.

Після оприлюднення ініціативи Мінфіну Спілка українських підприємців розпочала системну роботу над документом. У межах адвокації інтересів бізнесу представники СУП провели низку робочих зустрічей із регулятором, публічно озвучили ризики запропонованих змін та направили до ДРС офіційні листи з детальними рекомендаціями й економічними розрахунками.

Ключова робоча зустріч у Державній регуляторній службі відбулася 16 січня. Позицію бізнесу під час обговорення представив керівник Аналітичного центру СУП Андрій Єрашов. Він наголосив, що запропонований законопроєкт створює суттєві загрози для малого та середнього бізнесу, особливо в умовах війни та економічної нестабільності.

Серед основних ризиків, на яких наполягала Спілка українських підприємців:

• невідповідність положень законопроєкту рекомендаціям Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС щодо граничного порогу реєстрації платників ПДВ;
• автоматична реєстрація платниками ПДВ без урахування реальних фінансових і адміністративних можливостей підприємців;
• надмірне податкове та бюрократичне навантаження, яке може призвести до масового закриття бізнесів або їх переходу в тінь.

За результатами аналізу регуляторного впливу та з урахуванням експертної позиції СУП, ДРС ухвалила рішення не погоджувати законопроєкт Мінфіну.

У Спілці українських підприємців підкреслюють, що й надалі працюватимуть над захистом інтересів бізнесу — незалежно від розміру, галузі чи регіону, — з метою формування сприятливого бізнес-клімату в Україні.