Чимало власників нерухомості в Україні стикаються з парадоксальною ситуацією: майно є, а в Державному реєстрі речових прав — його немає. Найчастіше це стосується об’єктів, набутих до 2013 року, коли сучасний реєстр ще не функціонував.
Важливо розуміти: право власності, оформлене до 2013 року, не з’являється в реєстрі автоматично. Щоб інформація про майно була внесена до Державного реєстру речових прав, власнику необхідно самостійно ініціювати процедуру реєстрації.
Куди звертатися
Власник може звернутися:
- до державного реєстратора, або
- до нотаріуса, який у цьому випадку виконуватиме функції державного реєстратора.
Які документи потрібні
При собі необхідно мати:
- оригінали всіх правовстановлюючих документів на майно;
- інші документи, що стосуються об’єкта (за наявності);
- паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН).
Вартість і строки
Процедура передбачає сплату адміністративного збору, розмір якого залежить від строків проведення реєстрації:
- терміново — протягом 2 годин;
- у звичайному порядку — до 5 робочих днів.
Можливі юридичні нюанси
Під час реєстрації можуть виявитися похідні юридичні проблеми. Наприклад:
- неоформлена або неприйнята частина спадкового майна;
- розбіжності в документах;
- відсутність окремих правовстановлюючих актів.
У таких випадках питання потребує індивідуального юридичного супроводу.
Чому реєстрація обов’язкова
Результатом реєстраційної дії є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Саме цей документ і сам факт реєстрації є обов’язковими умовами для:
- отримання державних компенсацій;
- участі у відновлювальних програмах;
- захисту прав власника у спірних ситуаціях.
Без внесення даних до реєстру ці механізми не працюють.
