На півдні Одещини виявили поклади золота та срібла

Найбільшу концентрацію дорогоцінних металів зафіксували біля Орлівки, Новосільського та Нагірного.

У заплаві Дунаю та біля озера Кагул знаходили золоті пластинки, які, ймовірно, принесло з румунських гір. А між Орлівкою та Новосільським золото залягає у мармурі на глибині близько 900 метрів.

Срібло ж біля Кагулу знайшли майже на поверхні — всього на глибині 10–15 см.

Довідка ДО

Науковці знайшли тут два види покладів: «молодий» золотий пісок ближче до поверхні та давні запаси металу глибоко в скельних породах.

Перший вид — це розсипне золото, яке залягає у піщаних і глинистих шарах. Крупинки дорогоцінного металу знайшли на невеликій глибині біля озера Кагул та на західному схилі балки Бужорул. Наприклад, неподалік села Нагірне, в районі балки Читрон, геологи під час буріння дістали з однієї свердловини одразу 8 видимих золотин.

А біля села Орловка, прямо в заплаві Дунаю, золотоносний шар знайшли на глибині близько 40 метрів, розповів завідувач кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І. Мечникова, кандидат геологічних наук, доцент Сергій Кадурін.

Місцеве золото виглядає як маленькі, злегка видовжені жовті пластинки розміром до третини міліметра, які яскраво блищать на сонці. Поруч із ними вчені виявили дві великі зони, багаті на срібло. Одна з них розташована на березі Кагулу, а інша — біля Орлівки. Тут срібло знайшли майже на самій поверхні, на глибині всього 10–15 сантиметрів. Геологи пояснюють, що цей золотий пісок мільйони років тому вимивало сюди водою з румунських гір Добруджа.

Другий вид — це корінне золото, яке заховане дуже глибоко під землею. Найбагатші його запаси виявили в міцних підземних породах між селами Орловка та Новосільське. Там зафіксували рекордний для регіону вміст металу — майже пів грама на тонну породи. Щоправда, це золото настільки дрібне, що його неможливо побачити навіть у звичайний мікроскоп. Крім того, самородне золото знайшли на величезній глибині — майже 900 метрів — у білому мармурі та вапняку Долинського підземного масиву. Також цінні метали зафіксували в зоні так званого Орловського надсуву (це великий підземний розлом земної кори), де пласти породи насичені сріблом та золотом через давню вулканічну й тектонічну активність.

Геологи роблять оптимістичний висновок: Ізмаїльщина має серйозний підземний потенціал. Якщо держава або інвестори проведуть тут більш детальні та масштабні пошукові роботи, на території Ізмаїльського району цілком можливо відкрити великі родовища, придатні для промислового видобутку золота.