Керівники аграрних підприємств, які працюють на землях Кодимської та Балтської громади Подільського району, передали на потреби підрозділів протиповітряної оборони тепловізор та планшети для посилення взаємодії підрозділів зв’язку та ППО.
Про це повідомляє прес-служба Одеської ОДА.
«Команда обласної військової адміністрації, разом з аграріями Одещини, продовжує допомагати українській армії в боротьбі з російськими окупантами! Постійно комунікуємо із захисниками, аби забезпечувати їхні актуальні потреби», – наголосив Начальник Одеської ОВА Максим Марченко.
Одеськими аграріями в умовах воєнного стану завершено збирання ранніх зернових, зернобобових культур та ріпаку.
Про це повідомив начальник Одеської ОВА Максим Марченко.
Всього намолочено – більше 2,5 млн. тон, а показник середньої урожайності складає — 25,6 центнера з гектара. Окрім цього розпочато збирання пізніх зернових культур, соняшнику та винограду, а також стартував посів озимого ріпаку під врожай 2023 року.
В Одеській області через воєнні дії зазнають змін аграрні напрями, до прикладу, зростає популярність овочівництва.
Про це розповіла директорка Департаменту аграрної політики Одеської ОВА Алла Стоянова в ефірі «Українське радіо. Одеса».
«Це пов’язано з тим, що Україна тимчасово втратила херсонську зрошувальну систему, а також із великим попитом на овочі», — зазначає Алла Стоянова.
За її словами, аграрії нині планують будівництво нових модульних теплиць та збільшення сектору садівництва, ягідництва та переробки.
Загалом цьогоріч на Одещині — мінімальне відхилення за площами посівів. Нині вже засіяно майже 20 тис. га.
«В нашому регіоні посівні площі майже не зміняться, відхилення буде лише на 5-7%. Також є залишки торішнього врожаю. В нас ще їх багато, близько 15 млн т зерна по всій країні. Цьогоріч ми вже зібрали близько 35 млн т нового врожаю. Ми все ж стартували з посівною кампанією, оскільки це важливий сезонний цикл, який неможливо регулювати самостійно. Є відповідні умови, температура та строки посіву, зерно має бути закладене в землю своєчасно».
Аграрії Одещини, не зважаючи на воєнні дії, виходять на поля, щоб забезпечити країну та світ сільськогосподарською продукцією.
Як розповіли в Департаменті аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА, осіння посівна цього року має декілька складових. Найголовніша — підготовка, а саме закупівля основних засобів виробництва: мінеральних добрив, насінневого матеріалу, засобів захисту рослин, палива.
Директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова зазначила, що сіяти на Одещині аграрії розпочали ще 10 серпня.
“Основними культурами посівної кампанії залишаються озима пшениця, озимий ячмінь, під які у нас заплановано відвести 540 тис. га та 220 тис. га відповідно. Під жито 0,5 тис. га. Під озимий ріпак заплановано відвести 100 тис. га. Цьогоріч агрометеорологічні умови складаються несприятливо, часом набуваючи критичного характеру. При цьому потерпає від посухи не лише Україна. Через аномальну спеку в Європі на поверхні пересохлих річок Чехії та Німеччини проступили так звані “голодні камені”. У Середні віки ці камені використовувалися для позначення критично низького рівня води в річці, що віщує голод. На камені, що встановлено у річці Ельба у 1616 році, можна побачити старовинний підпис, який говорить: “Якщо побачиш мене, плач”, – каже чиновниця.
За ії словами, наразі і аграрії, і виробники насіння, добрив та ЗЗР йдуть один одному назустріч та працюють з високою мотивацією.
“Дуже важливо, щоб були продовжені різні механізми фінансування (векселі, аграрні розписки, відстрочка в оплаті, тощо) і щоб усі учасники ринку підтримували один одного. Також суттєвим аспектом саме в цьому питанні стане підтримка міжнародних інституцій та держави”, – наголошує Алла Стоянова.
Попри засуху на Одещині показники врожаю точно не призведуть до голоду в регіоні, проте проблема з експортом вплинула на ціни. Оскільки аграрії не мали де зберігати зерно, то продавали його за безцінь — 2200 грн/т, коли рік тому ціна сягала $300.
Про це розповів голова Подільської районної адміністрації Михайло Лазаренко, пише agronews.ua.
«Ті, які мають свої складські приміщення, або орендують склади, або вивезли на елеватори — вони, звичайно, чекають вищої ціни. Багато господарств, що мають транспорт — від іномарок до КамАЗів, вивозили своє збіжжя в Ізмаїл, в річкове пароплавство», — зазначив Михайло Лазаренко.
Підписання угоди щодо відновлення вивезення зерна з України дозволить здійснити експорт із портів, втім, зберігаються суттєві ризики для аграріїв.
За словами директора Департаменту аграрної політики Одеської ОВА Алли Стоянової, понад 25 млн т українського зерна з минулого року залишається на складах, 7 млн т вдалося вивезти альтернативними шляхами. Тому першочергово з одеських портів вивозитимуть торішній врожай.
Алла Стоянова зазначає, що у мирний час з акваторії портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» вивозили близько 5 млн т зерна щомісяця. Наразі через коридори планують вивезти понад 3 млн т.
На сьогодні, аграріями Одеської області обмолочено 40% засіяних площ і намолочено більше 900 тисяч тонн зерна. Головна хлібна культура озима пшениця в середньому дає по 23 центнера з гектара.
Згідно з такими показниками врожайності Одеська область повністю буде забезпечена продовольчим зерном для виробництва хліба, борошна та круп. Збіжжя вистачить й для реалізації на експорт.
Про це розповів начальник Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко.
Він відвідав з робочим візитом одеську Бессарабію и провів робочу нараду з аграріями південних районів Одещини, в ході якої обговорив ряд проблемних питань регіонального агросектору.
«Тривають жнива. Хочу подякувати всім нашим аграріям, що ми з хлібом. Колись ці літні дні звалися «битвою за урожай». Тоді це була вимушена алегорія. Зараз, на жаль, жорстока реальність. Наші захисники боронять рідну землю на фронті, а фермери – забезпечують продовольчу безпеку. Так от, одеські аграрії засівали українські ниви – вони і зберуть наш хліб. Ми не дозволимо російським окупантам знищити чи вкрасти ані колоска одеської пшениці» – підкреслив Максим Марченко.
В Измаильском районе стартовал сбор озимого ячменя.
Об этом сообщает пресс-служба Одесской ОВА.
Первыми в Украине в поля вышли аграрии Одесской области.
Всего в этом году в регионе планируют собрать урожай пшеницы, ячменя и рапса с более чем миллиона гектаров. В частности, 551 тыс. гектаров озимой пшеницы, 244 тыс. гектаров озимого ячменя, 50 тыс. гектаров ярового ячменя, 190 тыс. гектаров рапса.
Украинские аграрии практически завершили сев яровой пшеницы урожая 2022 года, а общий темп сева злака этого года на 25% ниже, чем за аналогичную дату 2021 года.
В общем результате почти 98% площадей, прогнозируемых под яровую пшеницу уже засеяны, сообщает министерство аграрной политики и продовольствия.
Украина планирует засеять яровыми зерновыми 14,2 млн га в этом году по сравнению с 16,9 млн га в 2021 году из-за дестабилизации ситуации в стране. По официальным данным, аграрии засеяли 188,6 тыс. га яровой пшеницы, 927,5 тыс. га ярового ячменя, 4,170 млн га кукурузы.
Министерство аграрной политики и продовольствия не дало прогноза урожая зерновых на 2022 год. По словам представителей государственного ведомства, посевная площадь в этом году может сократиться на 20% из-за нестабильной обстановки во многих регионах.
Под урожай-2022 в Одесской области засеяно 750 тыс. га яровых культур. Аграрии уже закончили сеять горох, ячмень, пшеницу. Кукуруза посеяна на 75% запланированных площадей, подсолнечник – на 90%. В течение одной недели будут завершены все посевные работы.
Об этом рассказала директор Департамента аграрной политики, продовольствия и земельных отношений Одесской областной военной администрации Алла Стоянова в интервью изданию «Agroportal.ua».
Прежде всего, Алла Стоянова отмечает, что благодаря Вооруженным силам Украины на Одесчине ситуация сложилась намного лучше, чем в соседних Херсонской и Николаевской областях. Именно поэтому Одесчина стала единственной южной областью, которая смогла засеять все запланированные площади, и в целом, вошла в топ-3 областей Украины по площади посевов.
«У аграриев Одесчины единственная важная цель – засеять каждый гектар, чтобы получить урожай, ведь это безопасность не только нашего региона и Украины, но и мира в целом», – подчеркивает Алла Стоянова.
Но, несмотря на возможность относительно безопасного проведения посевных работ, Одесской области, как и всей Украине пришлось столкнуться с такими проблемами, как нехватка топлива, удобрений, семян, средств защиты растений и сотрудников.
«Мы нашли решение по обеспечению аграриев горючим. Прилет вражеских ракет в первую очередь нарушил коммуникативные и логистические цепи, но мы их восстанавливаем и восстанавливаем каждый день. В настоящее время топливо поставляется в область из нескольких каналов. Поэтому сельхозпроизводители им обеспечены, но это пока на сегодняшний день. У каждого агрария есть определенные ограниченные объемы для хранения дизтоплива, которых часто не хватает для проведения посевной в полном объеме. Поэтому были произведены расчеты, и согласно графика происходит обеспечение горючего хозяйств тогда, когда это нужно. Но как будет дальше? Держим руку на пульсе», – отмечает Директор Департамента аграрной политики.
По словам Аллы Стояновой, были также пересмотрены все поставщики СЗР, присутствующие на украинском рынке. Теперь они доступны для каждого производителя. Немаловажно и то, что на уровне области выдано разрешение, чтобы агропроизводители могли работать круглосуточно. Оформлены соответствующие военному состоянию пропуски на технику и каждого работника, а с военкоматами отработана система ускоренного процесса бронирования.
Несмотря на тяжелую ситуацию в стране, одесские аграрии вышли в поля, понимая, что сегодня на их плечах продовольственная безопасность всей области. Фермеры делают все, чтобы весенняя посевная состоялась в максимально возможном масштабе.
К началу апреля Одесчина вошла в ТОП-3 области по количеству засеянных площадей, потому что план работы в весеннем поле для одесских аграриев составляет 757 тысяч гектар. Уже завершен полностью посев ярового ячменя (50 тысяч гектар), гороха (19 000 га), овса (2 000 га), яровой пшеницы (5000 га). Об этом сообщает пресс-служба Одесской ОВА.
«Блокада морских путей, бронирование работников и много других факторов, которые бы в другие времена особо не мешали нашим одесским аграриям работать и находить выход даже в критических ситуациях, воспрепятствовали проведению посевной. Но отчаяние первых дней войны сменилось жестким пониманием, что нужно сеять, иначе будет голод. И тогда наши аграрии открыли настоящий аграрный фронт!» – говорит директор Департамента аграрной политики, продовольствия и земельных отношений Одесской ОВА Алла Стоянова.
Одесскими сельхозпредприятиями еще осенью прошлого года под урожай 2022 посеяно 983 тысячи гектар озимых (озимая пшеница и озимый ячмень) и 187 тысяч рапса.
По информации Департамента аграрной политики, продовольствия и земельных отношений Одесской областной военной администрации в регионе, в 2022 году, будут значительно увеличены площади посевов гречихи до 10 000 гектар и риса до 5000 га.
«Основная продовольственная культура – озимая пшеница засеяна на площади 550 тысяч гектаров. Состояние посевов – удовлетворительное. Больше всего посеяли в Подольском, Березовском, Белгород-Днестровском и Болградском районах – 86,9 тысяч гектар, 86 300 га, 72 700 и 70 700 гектар соответственно» — сообщила Алла Стоянова.
