На Одещині моряк виграв судовий процес проти військкомату, який відмовив йому у дозволі на виїзд за кордон.
Про це свідчить рішення суду, оприлюднене у Єдиному реєстрі судових рішень.
За даними справи, чоловік із кваліфікацією морського кухаря у вересні минулого року звернувся до Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування, щоб отримати дозвіл на виїзд за кордон.
Однак йому відмовили через відсутність усіх необхідних документів. Суд визнав протиправною відмову ТЦК та призначив повторний розгляд заявки.
Нагадаємо, Кабмін дозволив українським морякам виїжджати за кордон. Їм дозволили виїжджати з країни, отримавши дозвіл у військкоматі.
Проросійськи налаштований одеситу місцевому закладі харчування закликав присутніх підтримати владу країни-агресора, називав війну в Україні «визвольною спецоперацією», а Одесу – споконвічно російським містом.
41-річний чоловік запевняв людей, що з настанням «кремлівського режиму» в Одесі покращиться рівень життя, повідомляє поліція Одеської області.
На підставі зібраних доказів дізнавачі поліції під процесуальним керівництвом Суворовської окружної прокуратури міста Одеси повідомили фігуранту про підозру у колабораційній діяльності, що передбачено ч. 1 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Визнавши зібрані в ході дізнання докази достатніми, поліцейські склали обвинувальний акт і скерували його до суду.
СБУ зібрала вичерпну доказову базу на організаторку російського псевдореферендуму у Бериславському районі Херсонської області.
Як повідомили у відомстві, ворожою поплічницею є мешканка селища Новоолександрівка Бериславського району, яка на початку повномасштабного вторгнення підтримала російських загарбників. Після захоплення населеного пункту вона добровільно вступила до лав місцевої окупаційної адміністрації.
Для організації та проведення незаконного референдуму у тимчасово захопленій частині півдня України жінка формувала так звані «реєстри виборців» на території району, закликала людей прийти на «дільниці» і «проголосувати» на користь країни-агресора. Вона особисто обходила приватні домоволодіння і вимагала від людей поставити потрібну «відмітку в бюлетенях».
Після звільнення району співробітники СБУ затримали колаборантку у ході стабілізаційних заходів у жовтні минулого року.
Враховуючи співпрацю зі слідством, суд призначив їй покарання у вигляді 5 років ув’язнення з позбавленням права обіймати посади в органах влади та займатися діяльністю, пов’язаною з виборчим процесом, строком на 10 років.
Суд обрав заступнику очільника Одеської обласної військової адміністрації Олегу Муратову запобіжний захід — 60 діб тримання під вартою з правом внесення застави у 3,22 млн грн. Його підозрюють у хабарництві.
Таке рішення суд ухвалив під час засідання 5 січня.
Таким чином суд повністю задовільнив клопотання прокуратури, яка саме й вимагала відправити Олега Муратова до слідчого ізолятора з можливістю внесення застави у сумі в 3 мільйони 220,8 тисячі гривень.
Мотивуючи своє клопотання, представник прокуратури заявив, що Олег Муратов є публічною особистістю, може втекти за кордон і впливати на свідків. Також прокурор зазначив, що один зі свідків уже побоюється за своє життя і попросив приховати свої особисті дані.
Натомість адвокат Олега Муратова Вадим Оксюта клопотав про призначення будь-якої міри, не пов’язаної із утриманням під вартою.
Адвокат наполягав на видаленні із зали засідань преси та взагалі закритті процесу, посилаючись на чинні норми карантинних обмежень. Мовляв, Олег Муратов знаходиться в стресовому стані, тож його імунітет послаблений, отже він може заразитися коронавірусом.
Втім суддя спочатку спитав, чи хтось у залі почувається зле, а коли отримав негативну відповідь, клопотання відхилив. Трохи пізніше один із співробітників СБУ приніс пачку медичних масок і роздав їх всім присутнім.
Також Вадим Оксюта стверджував, що правоохоронці розповсюдили на своїх офіційних сторінках неправдиву інформацію, а органи прокуратури намагаються розправитися із його підзахисним.
Сам Олег Муратов назвав справу провокацією, вчиненою, можливо, навіть не без участі країни-агресора – з метою, аби засоби масової інформації висвітлювали не війну, а цю справу.
За словами адвоката, справа спровокована з особистих родинних підстав, й тому наполягав на закритті процесу. Він також планує назвати справжні мотиви провокаторки, пов’язані, за його словами, з особистими відносинами з Олегом Муратовим.
Нагадаємо, служба безпеки України 5 січня повідомила про затримання заступника голови Одеської ОВА за підозрою в хабарництві. За даними слідства, чиновник обіцяв підлеглому за 35 тисяч доларів закрити кримінальну справу, використавши зв’язки у правоохоронних органах.
14 листопадана Одещині стартувала спільна ініціатива Служби судової охорони (ССО) і Консультативної місії ЄС (КМЄС) в Україні – інформаційна кампанія «Твоя безпека – наша робота».
Служба судової охорони працює над зниженням небезпек і ризиків у судах, що зросли з початку вторгнення росії, і закликає українців утриматися від спроб пронесення до суду зброї та інших заборонених предметів.
З січня по жовтень 2022 року майже 110 000 заборонених предметів, у тому числі вогнепальна зброя, могли б потрапити до зал суду, потенційно ставши знаряддям збройного нападу чи тиску на свідків, прокурорів або суддів, чи переривання судового процесу.
Істотне збільшення кількості вогнепальної зброї, яку намагалися пронести до суду
Безпека в судах не існує за замовчуванням. Замінування судів, блокування приміщень судів під час проведення суспільно-резонансних судових процесів, погрози на адресу суддів та учасників судових процесів – усе це багато років було буденним явищем в українській системі правосуддя. Для подолання цих загроз у 2019 році була створена Служба судової охорони, яка з того часу є органом відповідальним за безпеку всієї судової інфраструктури України.
З початком війни ризики роботи Служби тільки збільшилися. Коли сотні тисяч громадян мають дозвіл на володіння зброєю або можуть її отримати для захисту своєї Батьківщини, кількість спроб потрапити до судових установ із вогнепальною зброєю суттєво зросла.
Так, за інформацією Служби судової охорони, з січня по жовтень 2022 року відвідувачі намагалися пронести в судові установи 3206 одиниць вогнепальної зброї. Це в 18 разів більше, ніж за аналогічний період 2021 року (180 одиниць). І це з урахуванням того, що вогнепальна зброя – не єдина категорія небезпечних предметів, які українці зазвичай намагалися пронести в суди.
“Зокрема, тільки в Одеській обл. наші працівники не допустили пронесення майже 12 000 заборонених предметів та зброї, з яких 5500 патронів, понад 1500 одиниць стрілецької зброї, понад 2500 ножів і навіть одна граната! Тож ми просимо громадян дотримуватися правил і не брати до суду речі, яким там не місце, або ж не нарікати на дії працівників Служби, які запобігають пронесенню таких предметів у будівлі суду. Адже безпека усіх учасників судового процесу – це наша робота”, – зазначає Петро Талпа, начальник Одеського ТУ Служби судової охорони.
74% українців побоюються ризику збройного нападу в суді
«Українці очікують почуватися в безпеці та захищено, коли б вони не зайшли до будівлі суду. Проте, до 74% побоюються ризику збройного нападу через недостатню безпеку в судах.
Величезна кількість стрілецької зброї та небезпечних предметів, які завдяки роботі Служби судової охорони так і не потрапили до зал судових засідань, вразила нас та змусила усвідомити, наскільки важливою є робота Служби судової охорони для гарантування безпеки кожного в судах”, – зазначає Маура О’Салліван, керівник апарату Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні.
За її словами, за допомогою цієї кампанії КМЄС хоче привернути увагу громадськості до питань безпеки в судах та сформувати розуміння того, чому і як Служба судової охорони працює для забезпечення безпеки кожної людини. Також місія відзначає вагомий внесок Служби судової охорони у зміцненні довіри суспільства до судової системи.
З початку літа кількість вироків у справах, пов’язаних із військовими злочинами, значно зросла. Зокрема, винесено 515 вироків за ухилення від мобілізації, підробку документів для виїзду за кордон, дезертирство та непокору наказам.
Так, з початку війни суди винесли 58 вироків за неявку у відповідності до повістки після проходження медкомісії, що вважається ухиленням від мобілізації. Відповідно до ст. 336 КК України таке порушення карається позбавленням волі на 5 років умовно із випробувальним строком на 1 рік.
Крім того, з червня розглянуто 372 справи щодо підроблення документів для виїзду за кордон. Максимально порушникам загрожує рік позбавлення волі умовно – отримала лише одна людина. В решті справ громадяни сплатили від 850 грн до 17 тис. грн штрафу.
У справах про дезертирство з початку війни винесено лише 40 вироків. Однак лише у двох випадках військовослужбовці зробили спробу втечі саме під час активної фази бойових дій.
Комінтернівський районний суд Одеської області засудив до двох років позбавлення волі колишнього оперуповноваженого поліції.
Як зазначається у вироку суду, 31 липня 2020 року правоохоронець, перебуваючи на стоянці ТРЦ «Рів’єра» у Фонтанці, отримав 1500 доларів США від родича чоловіка, якому інкримінували пограбування. Взамін він мав зробити так, щоб суд не взяв його під варту на час слідства.
Свою провину за вказаною статтею екс-оперуповноважений сектору кримінальної поліції Лиманського відділу ГУНП не визнав, заявивши, що ніяк не міг вплинути на суддю, а, вимагаючи гроші, обманював родича підозрюваного. Тобто йдеться про шахрайство, за яке передбачено м’якше покарання.
Однак суд йому не повірив і засудив до двох років за статтею 369-2 «Зловживання впливом».
До набуття чинності вирок колишній поліцейський залишається на волі: запобіжний захід йому не обирали.
В Одесі судитимуть державного виконавця, який вимагав від підприємця хабар, йому загрожує до 10-ти років позбавлення волі.
Встановлено, що держвиконавець виказав директору будівельного фірми вимогу надати йому неправомірну вигоду в розмірі 17-ти тисяч гривень в обмін за зняття арешту з розрахункових рахунків підприємства, накладеного в рамках виконавчого провадження, та за не накладання повторно стягнення.
Правоохоронці затримали правопорушника в момент отримання неправомірної вигоди. За місцем роботи службовця провели обшук, в ході якого вилучили речові докази.
За результатами досудового розслідування фігуранту оголосили підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Цей злочин карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
В Одессе работника зоопарка осудили за призывы к сепаратизму и насильственному свержению конституционного строя.
Как говорится в решении Приморского райсуда Одессы, в середине февраля на территории зоопарка мужчина зашел в соцсеть «Одноклассники» и опубликовал текст: «Одесса вставай! Давайте свергнем гидру Киевской нацистской власти наркоманов!.. Одесса это Новороссия! Давайте все вместе поблагодарим наших солдат, которые отдают свои жизни во благо нашего освобождения! Русский солдат — Одесса ждёт и молится за тебя!!!».
Текст сопровождался картой с Одесской, Николаевской, Херсонской, Донецкой, Луганской, Запорожской, Днепропетровской областями и Автономной Республики Крым, изображенными в составе так называемой Новороссии.
В суде он признал себя виновным. Мужчину приговорили к пяти годам лишения свободы с трехлетним испытательным сроком. Кроме того, суд обязал осужденного прочитать произведения Ивана Багряного «Тигроловы», Василия Барки «Желтый князь» и Уласа Самчука «Мария».
Экс-директора одного из коммунальных предприятий в Одесской области будут судить за ненадлежащий контроль над работой в учреждении. Его сотрудница, главный бухгалтер, фиктивно «трудоустроила» родственника и выписывала ему зарплату.
Об этом сообщает Областное управление полиции.
Перед судом предстанет экс-директор одного из коммунальных предприятий в Беляевском районе – чиновника будут судить за ненадлежащее исполнение своих обязанностей на рабочем месте. Следствие установило, что сотрудница чиновника — главный бухгалтер предприятия — мошенническим путем присваивала бюджетные средства.
Женщина фиктивно трудоустроила на работу своего родственника и выписывала ему дополнительную зарплату. В результате аферы местный бюджет потерял несколько сотен тысяч гривен.
Мужчине сообщили о подозрении в служебной халатности по ч. 1 ст. 367 Уголовного кодекса Украины. Ему грозит до трех лет тюремного срока, с лишением права занимать определенные должности три года. Ранее о подозрении сообщили и главному бухгалтеру.
Расследование уголовного дела продолжается — следователи устанавливают причастность других должностных лиц к махинациям.
