Головне управління Державної податкової служби в Одеській області нагадує, що відповідно до статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна є винятковим заходом, який застосовується для забезпечення виконання платником податків своїх зобов’язань. Цей захід може бути застосований за наявності певних обставин.
Арешт майна можливий у випадках, коли:
- Платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.
- Фізична особа з податковим боргом виїжджає за кордон.
- Платник податків відмовляється від перевірки, коли є законні підстави для її проведення.
- Відсутні необхідні дозволи або ліцензії на ведення господарської діяльності.
- Платник не зареєстрований як платник податків у контролюючому органі, або вживає заходів для переведення майна за межі України.
- Відмова від перевірки стану збереження майна в податковій заставі.
- Неприпустимість допуску податкового керуючого до опису майна в заставі.
- Відмова від інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей.
- Нерезидент розпочинає діяльність в Україні без належної реєстрації.
Контролюючий орган має право накладати арешт на будь-яке майно платника податків, за винятком тих активів, на які стягнення не може бути накладено згідно з законом.
Арешт може бути як повним, так і умовним.
Повний арешт забороняє платнику податків реалізовувати права розпорядження або користування своїм майном. У такому випадку ризики, пов’язані з можливими втратами, лягають на орган, що ухвалив рішення про арешт.
Умовний арешт передбачає обмеження прав власності платника податків на його майно, при цьому для здійснення будь-яких операцій з цим майном необхідно отримати попередній дозвіл керівника контролюючого органу. Дозвіл видається, якщо проведення конкретної операції не призведе до збільшення податкового боргу або зменшення ймовірності його погашення.
Таким чином, арешт майна є важливим інструментом для забезпечення виконання податкових зобов’язань та запобігання ухиленням від сплати податків.
