Судновласники уникають заходів у порти Одещини через постійні обстріли РФ

У січні багато міжнародних торговельних суден відмовлялися заходити в морські порти Одеської області через регулярні атаки з боку російських військ на портову інфраструктуру та судна. Таку інформацію оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).

За словами асоціації, посилення обстрілів та випадки ушкодження торговельних суден призвели до суттєвого погіршення настроїв на ринку фрахту. Якщо на початку тижня все ще було значне число реальних пропозицій від судів типу Handysize для перевезення українського зерна, то вже з середини тижня судновласники почали відкликати домовленості та відмовляються від переговорів, очікуючи деескалації ситуації.

Причини відмови суден

• Постійні російські атаки на портову інфраструктуру Чорного моря та Одеської області;
• Часті випадки, коли торгові судна зазнавали ушкоджень у порту чи в акваторії;
• Зростання ризиків для безпеки екіпажів і вантажів;
• Невизначеність щодо гарантій безпеки та страхових умов.

Також відомо, що судновласники все частіше відкладають або скасовують заходи в українські глибоководні порти у сподіванні на зниження активності атак.

Ситуація з перевезеннями через Дунай

Натомість перевезення зерна з України через порти на річці Дунай продовжуються в звичних обсягах, хоча ці порти також не повністю безпечні і раніше зазнавали ударів. За оцінками експертів, хоча чорноморські глибоководні порти значно ускладнили роботу, портова інфраструктура на Дунаї залишається функціональною та активною для експорту.

Контекст: вплив на експорт і логістику

Попри загострення бойових дій та ризики для судноплавства, Україна намагалася підтримувати експорт зерна через морські порти і знаходила альтернативні маршрути після закінчення угоди про «зерновий коридор» у 2023 році. У минулі місяці частина суден продовжувала виходити з портів Одеської області, але ризики для морських перевезень значно зросли.

Що це означає для ринку зерна

Через відмови судновласників заходити в порти логістичні витрати можуть зрости, перевезення стануть менш передбачуваними, а частина експортерів може змушена буде шукати альтернативні шляхи доставки продукції (наприклад, через Дунай або сухопутні коридори).