Про надання коштів повідомила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, іноді дітям потрібно довго їхати, щоб відвідати навчальні заклади.
Про це Урсула фон дер Ляєн повідомила у Twitter.
Russia’s bombs have destroyed schools in Ukraine, forcing children to long and sometimes dangerous commute.
«Російські бомби зруйнували школи в Україні, змушуючи дітей здійснювати тривалі та іноді небезпечні поїздки на навчання. Єврокомісія виділяє €14 млн на шкільні автобуси для України. Але потрібно більше», – зазначила голова ЄК.
Вона також розповіла, що унаслідок російських обстрілів понад 2800 закладів освіти в Україні були пошкоджені або зруйновані.
Прокуратура забезпечила стягнення 65 млн грн з іноземної компанії – судновласника через забруднення внутрішніх морських вод України пальмовою олією.
Про це повідомляє пресслужба Одеської обласної прокуратури.
30 квітня 2020 року в акваторії морського порту «Південний» під час вивантаження іноземного судна «STAVANGER» стався неконтрольований скид суміші пальмового олеїну та пальмового стеарину у кількості 8,5 тон. Ця забруднююча речовина є шкідливою для життя та здоров’я людей.
«Вказані дії є порушенням вимог Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, згідно якої сторони зобов’язуються дотримуватися положень цієї Конвенції і тих Додатків до неї, якими вони зв’язані, з метою запобігання забрудненню морського середовища шкідливими речовинами або стоками, що містять такі речовини, шляхом їх скидання», – сказано у повідомленні.
Внаслідок забруднення моря державі спричинено шкоду на майже 65 млн гривень.
Наразі на виконання вказаного рішення суду до бюджету з відповідача вже стягнуто 36,5 млн гривень. За офіційним курсом НБУ станом на 15.11.2022 це становить один мільйон доларів США. Триває робота щодо стягнення іншої частини коштів.
Угоду, яка дозволила відновити експорт продовольства з портів України, продовжили на 120 днів. Рішення ухвалено в Стамбулі.
Про це повідомив міністр інфраструктури Олександр Курбаков.
«Ініціатива з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море» продовжена ще на 120 днів», — написав він.
За його словами, гарантами виконання Ініціативи залишилися Організація Об‘єднаних Націй та Туреччина.
Кубраков нагадав, що з 1 серпня, початку роботи зернової ініціативи, і по сьогоднішній день Україна експортувала понад 11 мільйонів тонн агропродукції до 38 країн світу.
«Це значний обсяг, але недостатній. Світовий ринок не має можливості замінити українську агропродукцію в найближчий перспективі. Разом з тим можливо збільшити обсяги нашого продовольства для світу», — додав він.
Міністр повідомив, що Україна офіційно звернулася до партнерів по ініціативі з пропозицією продовжити ініціативу мінімум на 1 рік та долучити до неї порт Миколаїв.
З метою продовження роботи «зернового коридору» Росії можуть дозволити експортувати свій аміак тим же коридором, яким Україна зараз експортує продовольство.
Про це пише Financial Times з посиланням на чотирьох осіб, знайомих з цим питанням, передає «Економічна правда».
Учасники перемовин впевнені, що сторони домовляться про продовження угоди до закінчення терміну її дії в суботу, 19 листопада. За інформацією співрозмовників FT, Росія отримає послаблення щодо Россєльхозбанка для проведення платежів за власний сільськогосподарський експорт і відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті-Одеса».
Переговори про продовження угоди ведуться в рамках ООН, і цей процес включав двосторонні зустрічі в кулуарах G20 на Балі.
Згідно з переглянутою угодою, Росія зможе використовувати той самий морський коридор, яким з серпня експортується українське продовольство, для власного експорту аміаку.
Довідка ДО
Аміакопровід «Тольятті-Одеса» протяжністю 2,4 тис км слугує транзитним маршрутом для експорту російського аміаку через порт «Південний» в Одеській області.
В РФ він бере початок у місті Тольятті, де завантажує аміак виробництва ПАТ «Тольяттіазот» російського олігарха Дмітрія Мазепіна та АТ «Міндобрива» олігарха Аркадія Ротенберга. Обидва знаходяться під українськими санкціями, які передбачають «часткове чи повне припинення транзиту ресурсів».
Москва також вимагала від США і ЄС зняти санкції, які відключили від системи SWIFT державний Російський сільськогосподарський банк (Россєльхозбанк). Ймовірно, що США натомість допоможуть забезпечити кореспондентські відносини для російського кредитора в американських банках без зняття накладених санкцій.
«Вони (Росія – ред.) стогнали і скиглили про банківські домовленості, але врешті-решт те, що вони дійсно хотіли — це аміак», – сказала одна людина, знайома з переговорами.
За даними оператора української частини аміакопроводу «Укрхімтрансаміак», у 2021 році транзит аміаку становив 2,3 млн тонн, а за неповні два місяці 2022 року – 370,6 тис тонн. За надання послуг українська компанія у 2021 році отримала 2,9 млрд грн, а держбюджет – 1,2 млрд грн.
До 24 лютого аміакопроводом прокачували до 200 тис тонн газу на місяць. Отже, у разі відновлення транзиту РФ отримуватиме близько 200 млн дол виручки щомісяця, або 2,4 млрд дол за рік.
Загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні станом на серпень сягнув 21,9% проти 16,9% минулого року. У грошовому еквіваленті до державного бюджету не надійшли близько 20,6 млрд грн, або 44 грн з кожної пачки сигарет.
Про це повідомляє Європейська бізнес асоціація.
За даними підприємців, обсяги нелегального ринку тютюнових виробів за рік зросли на понад 30%. Структура «тіні» складається з товарів з маркуванням Duty Free (12,2%), підробленої продукції (8%) та контрабанди (1,8%). Зростання продажів нелегального тютюну можна пояснити падінням доходів населення, яке обирає дешевші товари. Саме вони найчастіше виявляються підробкою.
«У такій ситуації несвідомо створюється попит на нелегальний ринок товарів, що створює багатомільярдну фінансову шкоду державі, прозорому бізнесу, не кажучи про репутаційні проблеми», – йдеться у повідомленні.
Водночас окремих рейдів правоохоронців недостатньо, щоб побороти «тінь». Бізнес зазначає, що судові процеси та перевірки за такими справами тривають роками, та інколи вилучені обладнання та сировина повертаються за рішенням суду до нелегальних виробників.
Зі свого боку легальний бізнес на 10 місяців 2022 року сплатив до бюджету 9,3 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів, що на 8,8% більше, ніж попереднього року.
У жовтні поточного року Україна експортувала 9 тис. тонн молочної продукції. Це на 70% більше, ніж роком раніше.
Про це повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Зокрема, на зовнішні ринки постачали таку продукцію:
молоко та вершки – 2,6 тис. тонн, що вдвічі більше порівняно з жовтнем 2021-го;
згущене молоко та вершки – 2,91 тис. тонн, зростання на 92%;
маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір – 234 тонни, спад на 28% за місяць;
молочна сироватка – 989 тис. тонн, зменшення на 10%;
вершкове масло – 1,7 тис. тонн, зростання на 60%.
«Незважаючи на зменшення поголів’я, виробництво молочних продуктів в Україні продовжує задовольняти не лише внутрішній попит, а й залишає місце для зовнішньої торгівлі», – зазначили в УКАБ.
За словами аналітика Максима Гопки, створення нових можливостей постачання українських молочних продуктів до Європи, а також висока ціна в ЄС на сире молоко дозволило активізуватися галузі та знайти нові ринки збуту.
На європейському ринку ціна з початку року зросла на 32% і в середньому становила €55,20 за 100 кг. Наразі темпи зростання щомісячної ціни сповільнюються. Це пов’язано з тим, що обсяги пропозицій на ринках майже стабілізувалися, світовий попит на молочну продукцію продовжує скорочуватися.
Три порти на Дунаї в південній частині Одеської області перевалили понад 11 млн. тон вантажів.
Вантажообіг українських портів на річці Дунай — Усть-Дунайськ (Кілія), Ізмаїл та Рені у Одеській області, в січні-вересні 2022 року збільшився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року в 3,5 рази — до понад 11 млн тонн.
Про це повідомив заступник голови Адміністрації судноплавства Віктор Вишньов під час засідання робочої групи Дунайської комісії з юридичних та фінансових питань.
«З початку війни російський ВМФ паралізував комерційне судноплавство в Чорноморському та Азовському регіонах. Альтернативою морським комерційним перевезенням став Дунайський судноплавний шлях. Подальший розвиток дунайської логістики є важливою складовою економічної безпеки України», – зазначив він.
Вишньов додав, що наразі порти Дунаю є основним водним шляхом для агроекспорту. Їхня пропускна спроможність зросла до 1,5 млн тонн на місяць.
«Україна, як відповідальна сторона Белградської Конвенції, навіть в умовах російської військової агресії та руйнувань критичної інфраструктури, утримує свої ділянки Дунаю в судноплавному стані та виконує всі необхідні роботи для забезпечення та покращення умов судноплавства», – також зазначив заступник голови Адміністрації судноплавства.
За минулий тиждень експорт агропродукції з України «зерновим коридором» скоротився майже вдвічі, або на 48%, до 545,5 тис. тонн.
Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Таке скорочення пов’язане з тимчасовим виходом РФ із «зернової угоди». Кількість завантажених продовольством суден минулого тижня зменшилася на 22 одиниці, до 16.
У розрізі продукції за обсягом експорту лідирує кукурудза з часткою 44% (243 тис. т). Пшениця займає 23% (123 тис. т), а на третьому місці — макуха соняшникова (9%, 47 тис. т).
Основними покупцями зерна залишаються Китай, Туреччина, Лівія, Оман та країни Європи. Загальний обсяг експорту агропродукції морем від початку роботи «зернового коридору» перевищив 10 млн тонн.
За словами заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова, росія гальмує інспекцію суден із зерном. В середньому за добу вдається перевірити 8-9 балкерів, хоча потреба становить 25-30.
На сьогодні судна в рамках «зернової ініціативи» знову перевіряють чотири сторони — Україна, Туреччина ООН та Росія.
Українські ІТ-компанії залучили 350 млн доларів інвестицій.
Попри війну, IT-сфера в Україні зростає. За 9 місяців року обсяг комп’ютерних послуг зріс на 13%, а експорт — на 23%.
Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.
У міністерстві представники підприємств та організацій, що працюють у сфері ІТ, зустрілись з міністеркою економіки Юлією Свириденко та головою податкового комітету Ради Данилом Гетманцевим.
За даними Асоціації «IT Ukraine», сфера IT продемонструвала зростання на 13%. Експорт комп’ютерних послуг зріс на 23% порівняно з попереднім роком. Українські ІТ-компанії залучили 350 млн доларів інвестицій, навіть у воєнних умовах понад 80% компаній зберегли майже 100% своїх контрактів.
«Підприємствами сфери сплачено за цей період 48 млрд грн податків. Понад пів мільярда доларів спрямовано на підтримку ЗСУ та гуманітарної сфери», – йдеться в повідомленні.
