Пенсійний фонд України (ПФУ) направив на пенсійні виплати у вересні 49,5 млрд грн, що на 1,9 млрд грн менше, ніж загальна сума у серпні (51,4 млрд грн). Фінансування пенсій завершилося 24 вересня.
Про це повідомляє прес-центр ПФУ.
Державна «Укрпошта» отримала 9,4 млрд грн на виплату пенсій. Це на 1 млрд грн менше, ніж на місяць раніше.
Пенсіонерам вже доставлено 87,3% коштів. Зазначимо, минулого місяця рівень доставки становив менше 81% через тимчасову окупацію деяких регіонів або ведення бойових дій.
Уповноваженим банкам перерахували у вересні 40,1 млрд грн. Це на 900 млн грн менше по відношенню до серпня.
Усі внутрішньо переміщені особи (ВПО), які не змогли оформити державну допомогу до 30 квітня через додаток «Дія», можуть повторно подати заявку до 1 грудня.
Про це повідомила прес-служба Мінреінтеграції.
Очікується, що уряд затвердить необхідні зміни у законодавстві найближчим часом. На даний момент прийом таких заявок триває до 1 жовтня.
Щоб подати повторну заявку, переселенцю необхідно з’явитися особисто до органу соціального захисту та написати ще одну заяву або надіслати її поштою.
«Органи соцзахисту зобов’язані прийняти у людини повторну заяву та розглянути її – навіть якщо вона зараз не може підтвердити подачу першої заяви до 30 квітня», – додали у міністерстві.
За даними Міжнародної організації з міграції, кількість ВПО в Україні, що втратили дохід, становить майже 3 млн осіб. А загальна кількість переселенців – 6,9 млн осіб.
Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, Кіровоградщини та Одещини намолотили більше як 2 млн тонн зерна.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
В Україні розпочалося збирання кукурудзи, всього аграрії вже зібрали зернові та зернобобові з 61% засіяних площ. При врожайності 38,4 ц/га намолотили 26,1 млн тонн зерна.
Зокрема, намолочено:
19,2 млн тонн пшениці;
5,5 млн тонн ячменю;
250,7 тис. тонн гороху;
92,2 тис. тонн кукурудзи;
66,1 тис. тонн гречки;
68,1 тис. тонн проса.
Крім того, триває збір соняшника, з якого вже намолотили 1,29 млн тонн насіння. Сої намолотили 228 тис. тонн. Цукрових буряків накопано 469 тис. тонн солодких коренів.
Також агровиробники завершили збір ріпаку — намолочено 3,1 млн тонн насіння.
Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, Кіровоградщини та Одещини намолотили більше як 2 млн тонн зерна.
Понад 1 млн тонн — Вінниччина, Волинь, Київщина, Львівщина, Миколаївщина, Полтавщина, Сумщина, Тернопільщина, Харківщина, Хмельниччина та Черкащина.
Зазначимо, через окупацію територій Росією Україна втратила до 10 мільйонів тонн потенційного врожаю у 2022 році.
Ці кошти спрямують через цільовий фонд загальним обсягом у $200 млн, яким керує американо-українська інвестиційна компанія Horizon Capital.
Компанія інвестує ці кошти в швидкозростаючі технології, а також експортоорієнтовані компанії, що працюють переважно в Україні та Молдові.
Очікується, що разом з IFC до інвестицій в Україну найближчим часом долучаться й інші потенційні інвестори, зокрема: Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Німецька корпорація з інвестицій та розвитку (DEG), Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, що розвиваються (SIFEM), Голландська фінансова компанія для країн, що розвиваються (FMO), Western NIS Enterprise Fund, Фонд Рокфеллера та інші.
Колишньому директору ДП «Одеський морський торговельний порт» повідомили про підозру у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України).
Про це повідомляє пресслужба прокуратури Одеської області.
За даними слідства, експосадовець не перевірив належним чином на достовірність наданий йому на підпис підрядником акт приймання виконаних будівельних робіт, а саме відповідність обсягу фактично виконаних робіт обсягам зазначених в акті зі встановлення системи пожежної сигналізації в Одеському порту. Зокрема, роботи з встановлення у складських та виробничих спорудах, АЗС, приміщення насосних з перекачування легкозаймистих та горючих рідин, складів «Червоні Пакгаузи» корпусів №2, №3, №4, №5 ДП «Одеський морський торговельний порт» системи пожежної сигналізації, системи передачі тривожних сповіщень, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи пожежогасіння, в повному обсязі виконані не були.
Зазначається, що сума збитків державі становить 1,3 млн. грн.
Матеріали стосовно підрядника виділені в окреме провадження, слідство триває.
У проекті бюджету на 2023 рік на соціальну сферу закладено майже 800 млрд грн. З них — понад 400 млрд на соціальний захист.
Про це повідомив заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко в ефірі телемарафону.
За його словами, кошти заклали на виплату та індексацію пенсій. Також передбачено бюджетні програми для допомоги громадянам наступного року.
«Ми розуміємо, що поточне та прогнозоване соціально-економічне становище в державі, зокрема на ринку праці, буде досить складним. І нам потрібно забезпечити фокусування на тих категоріях, які потребують цього найбільше», – вказав заступник міністра.
Водночас він пояснив, що наступного року не передбачено зростання мінімальної зарплати, яка у грудні цього року зросте до 6700 грн. Однак, якщо економіка відновлюватиметься, рішення можуть й переглянути.
Водночас з 1 березня пройде планова індексація пенсій з урахуванням інфляційних процесів та рівня мінімальної зарплати. До бюджету закладено відповідні витрати. Також буде переглянуто прожитковий мінімум, але невеликими темпами. Інтегроване зростання у річному вимірі становитиме 5,4%.
«Це не покриє в повному обсязі інфляційні процеси, але робимо акцент на тих програмах, які допомагають людям з низькими доходами. Йдеться про пільги та житлові субсидії, допомогу малозабезпеченим сім’ям та сім’ям з дітьми», – вказав заступник міністра.
Музиченко пояснив, що всім, хто отримував торік субсидії, їх призначили й на поточний опалювальний сезон. Йдеться про 2,2 млн отримувачів. Загалом прогнозується, що субсидії отримуватимуть 2,5 млн домогосподарств. У Мінсоцполітики рекомендували вже зараз оформлювати допомогу на оплату ЖКП.
Також у бюджеті закладено витрати на допомогу внутрішньо переміщеним особам. До того ж у повному обсязі закладаються кошти на «пакет малюка».
Українська економіка наразі не здатна самостійно переживати падіння, спричинене нападом Росії.
В історії українських криз найчастіше найважчим був другий рік. Зазвичай після шокуючих подій настає повільна адаптація та вихід з наслідків. Тому 2023 рік для економіки України буде більш важким, ніж поточний.
Такий прогноз у коментарі виданню UBR.ua зробив економіст, колишній координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов.
Експерт зазначив, що війна з Росією завдала серйозного удару по українській економіці: постраждали абсолютно всі її напрямки та галузі, ВВП впав на 37,2%, порушилося функціонування бізнесу, а рівень безробіття становить 30%. Проте, за його словами, наступний рік для українців та економіки країни буде ще складнішим.
Як зазначив Блінов, в історії українських криз найчастіше найважчим був другий рік.
«Після кризи 2008-го складним був 2009 рік. Після 2014-го – 2015 рік. Зазвичай за рік після шокуючих подій настає повільна адаптація та видряпування з наслідків кризи. Тому наступний рік може виявитися для українців більш важким», — каже економіст.
Зазначимо, станом на 1 вересня з початку війни Україна отримала 17,4 млрд доларів грантів та кредитів від іноземних партнерів. Загалом з початку війни іноземна допомога покрила 55% потреби у додатковому фінансуванні бюджету (дефіциті та погашення боргів) – того обсягу, що не вдалося зібрати у вигляді податків та мит.
500 мільйонів євро підуть на ремонт доріг та залізниць.
Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.
14 вересня надійшла перша частина негайної допомоги від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 500 млн євро для фінансування «Укравтодору» і «Укрзалізниці». Ці кошти мають направити на здійснення термінового ремонту пошкоджених через воєнну агресію росії доріг, мостів і залізничної інфраструктури.
Зазначені кошти є частиною другого пакету допомоги від ЄІБ на суму 1,59 млрд євро, розробленого у співпраці з Єврокомісією. Дана фінансова допомога гарантується ЄС у межах Мандату на зовнішнє кредитування та доповнює екстрену фінансову підтримку для України у розмірі 668 млн євро, яка була надана від ЄІБ на початку березня поточного року.
«Отримані перші транші з пакету допомоги від ЄІБ на суму 1,59 млрд євро допоможуть країні відновити пошкоджену критично важливу інфраструктуру, включно з мережею автомобільних та залізничних шляхів», – прокоментував міністр фінансів України Сергій Марченко.
Україна домовилась з MIGA про запуск механізму страхування інвестицій під час бойових дій. Найближчим часом почнеться реалізація пілотного проекту на суму $30 млн.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.
«Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (MIGA), що належить до групи Світового банку, готове запропонувати для України пілотний проект на суму 30 млн доларів. Ця сума вже виділена, і вони готові розпочинати співпрацю з нами хоч сьогодні. Отже, спочатку ми візьмемо один інвестиційний проект і відпрацюємо на ньому всі нюанси по наданню гарантій для іноземних інвесторів. У MIGA вже є такий інструмент, як Political Risk Insurance і в рамках цього інструменту є War Risk Insurance. Позитивним є те, що їх страхові продукти підходять для України, тобто не треба буде вигадувати щось нове з нуля», – розповів заступник міністра економіки України Олександр Грибан.
За його словами, в наступному році суми на покриття будуть збільшені. Загальний портфель MIGA становить 24 млрд доларів. Передбачається, що після завершення структурування трастового фонду Світового банку, який буде призначений для відновлення України, наша держава отримає 17 млрд доларів на відновлення критичної інфраструктури і стимулювання економічного розвитку. Частка цієї сумі буде скерована саме на страхування ризиків інвесторів.
«В наступному році ми маємо отримати від країн-партнерів за посередництва Світового банку 36 млрд доларів на покриття дефіциту бюджету і ще 17 млрд доларів на відновлення. В рамках цих 17 млрд доларів частина суми буде направлена на страхування ризиків інвесторів, – продовжує Олександр Грибан. – Треба розуміти, що найбільший мультиплікатор для економіки буде мати саме кошти, які спрямовані на залучення інвестицій. Зараз ми почнемо з 30 млн доларів, а вже від того, як ми реалізуємо цей пілотний проект, буде залежати сума виділених коштів на наступний рік. Думаю, що сума може бути збільшена десь до 1 млрд доларів у 2023-му, або стати навіть більшою, якщо такий інструмент матиме попит серед інвесторів. При цьому обсяг страхового покриття становитиме не менше 90% від суми інвестиції».
Експорт продовольства здійснюється у рамках «Зернового коридору».
У суботу, 17 вересня, чергове судно з продовольством вийшло з портів Великої Одеси в рамках «зернової ініціативи».
Про це повідомили у Мінінфраструктури.
Балкер «IKARIA ANGEL», зафрахтований Всесвітньою продовольчою програмою ООН, під прапором Панами, з 30 тисячами тон пшениці, вирушив вранці з порту Чорноморська, до порту в Джибуті через який надходять гуманітарні вантажі до африканських регіонів.
Це уже третє судно, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН, яке відправилось з українських портів з початку роботи «зернової ініціативи». Судно прямує до Ефіопії, яка, згідно з висновками ООН, знаходиться на межі продовольчої катастрофи.
Окрім IKARIA ANGEL, сьогодні з українських портів відправились ще 9 суден.
З моменту виходу першого судна з українським продовольством експортовано 3,6 млн тонн агропродукції — на 159 суднах.
