Попри засуху на Одещині показники врожаю точно не призведуть до голоду в регіоні, проте проблема з експортом вплинула на ціни. Оскільки аграрії не мали де зберігати зерно, то продавали його за безцінь — 2200 грн/т, коли рік тому ціна сягала $300.
Про це розповів голова Подільської районної адміністрації Михайло Лазаренко, пише agronews.ua.
«Ті, які мають свої складські приміщення, або орендують склади, або вивезли на елеватори — вони, звичайно, чекають вищої ціни. Багато господарств, що мають транспорт — від іномарок до КамАЗів, вивозили своє збіжжя в Ізмаїл, в річкове пароплавство», — зазначив Михайло Лазаренко.
Підписання угоди щодо відновлення вивезення зерна з України дозволить здійснити експорт із портів, втім, зберігаються суттєві ризики для аграріїв.
За словами директора Департаменту аграрної політики Одеської ОВА Алли Стоянової, понад 25 млн т українського зерна з минулого року залишається на складах, 7 млн т вдалося вивезти альтернативними шляхами. Тому першочергово з одеських портів вивозитимуть торішній врожай.
Алла Стоянова зазначає, що у мирний час з акваторії портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» вивозили близько 5 млн т зерна щомісяця. Наразі через коридори планують вивезти понад 3 млн т.
Десять суден в портах «Одеса» та «Чорноморськ» вже завантажені зерном і готові до відправлення.
Про це повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури, МІУ в коментарі виданню «Економічна правда«.
Зазначається, що усього в портах завантажено вже 17 суден.
«Вперше з 24 лютого у морських портах України відновлено роботу. Судна, які були завантажені зерном ще взимку, готові до виходу як тільки наші партнери, ООН та Туреччина погодять «зелений коридор» в напрямку Босфору», – зазначив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Він зауважив, що експорт зерна розпочнеться з відправлення кількох кораблів, які були завантажені, але не змогли покинути порт через початок повномасштабного вторгнення росії.
У міністерстві повідомили, що усього в трьох розблокованих портах знаходиться 37 суден, які через початок повномасштабної війни не змогли вийти з цих портів.
У розрізі портів, найбільше продовольчих вантажів розташовано в «Чорноморську» (326,8 тис тонн) та «Південному» (169,8 тис тонн). В порті Одеси знаходиться ще 95,5 тис тонн агропродукції.
В августе идет сбор урожай многих культур, в первую очередь это касается овощеводства. В итоге максимальное предложение разнообразных овощей приводит к снижению цен на помидоры, перец, баклажаны, лук, морковь, свеклу, различные виды капусты и т. д.
Об этом заявила аналитик Украинского клуба аграрного бизнеса (УКАБ) Светлана Литвин.
По ее словам, именно поэтому в этот период у украинцев обычно идет консервация овощей или закупка их про запас.
«Хотя в этом году ситуация может немного отличаться с предыдущими годами, ведь из-за временной блокады Херсонской области и отсутствия поставок из этого региона, не стоит ожидать очень низких цен, однако тенденция к снижению по сравнению с июлем однозначно будет наблюдаться», – указала эксперт.
Также в последнем летнем месяце начинает поступать урожай яблок, что приведет цены к комфортному уровню. Также в августе собирают и много зерновых культур, однако они требуют дополнительной переработки. Поэтому к моменту их попадания на полки необходимо больше времени.
«Наиболее заметное снижение должно касаться гречки, поскольку в этом году возник определенный дефицит на данный продукт из-за ажиотажного спроса на фоне войны. И как раз урожай нового года может исправить ситуацию с высокой ценой гречки», – спрогнозировала аналитик.
Національний банк України заборонив обмінникам інформувати про курси валют поза межами кас і привертати надмірну увагу до цифр. Тобто, тепер заборонено виставляти табло з курсом валют.
Про це повідомляє прес-служба НБУ.
«Небанківські установи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, розпочали штучно підвищувати курс у готівковому сегменті валютного ринку, підтримуючи цим фактично існування «банкоматного туризму». Національний банк вважає, що розхитування ситуації з готівковим курсом під час війни є неприпустимим», — йдеться в повідомленні НБУ.
Тепер інформацію про курси валют надаватимуть у вигляді розпорядження в касах установ.
Також обмінники знову будуть подавати інформацію до «Реєстру приміщень», у яких здійснюються валютні операції, а процес купівлі-продажу валют має відбуватися з обов’язковим веденням відеоспостереження.
Такі нововведення дадуть змогу підсилити податкову дисципліну. Обмінники ухиляються і практично не сплачують податки. Так, сплачений податок на прибуток таких компаній становить всього 0,00185 % від обсягу купленої ними валюти або близько 7 млн грн за рік на весь ринок.
До слова, ці зміни не стосуються банків: сьогодні поміж них практично не фіксують зловживань під час торгівлі готівкою валютою.
«Проте в разі виявлення таких зловживань аналогічне регулювання буде запроваджено і для банківських установ», — йдеться в рішенні.
Три морпорти відновили роботу.Проводяться роботи, які визначають безпечні шляхи для руху суден.
Про це повідомляють Військово-морські сили ЗСУ.
В Україні відновлено роботу чорноморських портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний». Це стало можливим після підписання «зернової» угоди наприкінці минулого тижня в Стамбулі. Вихід та захід суден до морських портів здійснюватиметься шляхом формування каравану, що супроводжує судно лідирування.
«Сьогодні ми проводимо спільну роботу щодо навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства в одному з портів Одещини. Насамперед це роботи, які визначають безпечні шляхи для руху суден, які перевозитимуть українське зерно», — розповідає очільник філії державної установи «Одеський район Держгідрографії» Ігор Тимчук.
Військові та цивільні фахівці ретельно проводять пошук підводних об’єктів, встановлюють спеціальні засоби навігаційного обладнання, які допоможуть безпеці судноплавства. Також тривають гідрографічні промірні роботи – визначення глибини, підхідних каналів та рекомендованих шляхів.
Meta разом із «Дія.Бізнес» запускає навчальний центр для українського малого та середнього бізнесу.
Про це повідомив Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Підприємцям безоплатно доступні тренінги й курси від компанії на платформах Meta Blueprint і Meta Boost.
Кожен зможе пройти навчання з маркетингу, SMM, створення контенту. Усі програми — українською мовою.
У наступних планах Meta — виділити $1,5 млн на рекламні кампанії українського бізнесу.
На ресурсі можна буде знайти історії успішних українських підприємств, інформацію про локальні партнерські програми та багато інших корисних ресурсів.
WhatsApp також оголосив про запуск чатбота, щоб зробити навчання ще більш ефективним. Програма спрямована на забезпечення доступу до інформації, навчання та відкриття нових можливостей для власників бізнесу.
За даними Європейської комісії, до вторгнення Росії малі та середні підприємства відігравали значну роль у створенні робочих місць, становлячи 63,8% від загального числа зайнятого населення України. Війна призвела до того, що 50% українських підприємств повністю закрилися, тоді як інша половина змушена працювати набагато менше від своїх можливостей.
Довідка Ділової Одеси
Meta Blueprint — це глобальна освітня програма, яка дозволяє її учасникам розширити свої знання і розвинути навички в галузі цифрового маркетингу та соціальних мереж. Вона містить десятки тренінгів і семінарів та надає можливість отримати сертифікат, що підтверджує компетентність учасника.
Платформа Meta Boost надає доступ до численних онлайн-семінарів про те, як ефективно створювати імідж компанії, підвищувати впізнаваність бренду, підтримувати зв’язок із клієнтами й створювати цікавий і захопливий контент.
Оскільки цукру в Україні з надлишком, то жодних обмежень на експорт цукру встановлювати не передбачається.
З початку сезону цукроваріння (1 вересня 2021 р.) в Україні вироблено 1 450 тис. тонн цукру — це становить 130,5% виробництва попереднього маркетингового року. Виробництво цукру цього сезону здійснювали 33 цукрові заводи. Про це повідомла пресслужба Мінагрополітики.
Згідно з балансом попиту і пропозиції цукру, розрахованого Мінагрополітики, перехідні залишки на початок 2021/2022 маркетингового року склали 332 тис. тонн. Така кількість відповідає тримісячній потребі внутрішнього ринку.
Пропозиція цукру в поточному маркетинговому році становить 1,8 млн тонн. У Мінагрополітики зазначили, що такої кількості цілком достатньо для забезпечення внутрішнього ринку. Його обсяг оцінюють у межах 1,210 млн тонн (28,9 кг/рік на одну особу).
Також кількість цукру у поточному сезоні дає змогу створити експортний потенціал в обсязі 120 тис. тонн та сформувати майже 5-місячні запаси на початок 2022/2023 МР — 470 тис. тонн.
Станом на липень 2022 року зарплати не встигають за споживчою інфляцією.
У липні ситуація з зарплатами неоднорідна залежно від регіону країни. Незначне підвищення зарплат спостерігається у більшості Західних областей України, окрім Львову та області. Водночас відчутно знизилися зарплати у Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській областях та на Волині й Житомирщині. У Києві середня зарплата без змін та залишається найвищою по Україні. Середня зарплата у липні у відкритих вакансіях в усіх областях України становить 22 460 грн.
На фоні збільшення темпів споживчої інфляції стабілізація та незначне підвищення середніх зарплат у деяких регіонах у липні не вселяє оптимізму. За даними Нацбанку України, у червні цього року показник споживчої інфляції сягнув 20,1% у річному вимірі проти 18% у травні.
Середні зарплати через війну навесні знизилися на 10%, порівнюючи з довоєнним періодом. У деяких професійних сферах зарплати впали до -50%. З початком літа у більшості професійних сфер припинилося зниження окладів, проте зарплати залишаються низькими. У липні, навіть з урахуванням незначного підвищення середньої зарплати у деяких регіонах України, доходи українців нижчі, порівнюючи з першою половиною лютого.
Ситуація у регіонах
Київ залишається містом з найвищою середньою заробітною платою. Середній оклад в столиці тримається майже на одному рівні протягом трьох місяців – 29 200 грн у травні, 29 500 грн у червні та липні.
У рейтингу регіонів з найвищими пропонованими зарплатами у вакансіях в середині літа відбулися зміни. Зокрема, у Львівській області, яка займала останнім часом другу сходинку у рейтингу зарплат, у липні середня заробітна плата знизилася. Якщо у червні у цьому регіоні в середньому пропонували 20 500 грн, то середня липнева зарплата у Львові та області становить 18 900 грн.
На відміну від Львову та області, у більшості областей Західного регіону України у липні спостерігається позитивна динаміка середньої заробітної плати. Так, підвищення середньої зарплати, яку пропонують у відкритих вакансіях у липні, зафіксовано у Закарпатській області (16 600 грн), Івано-Франківській області (15 200 грн), Хмельницькій області (14 800 грн), Тернопільській області (14 300 грн), Рівненській області (11 500 грн).
На Одещині зарплати зросли
Вищі, аніж на початку літа, зарплати у Одеській області. Тут роботодавці у липні пропонують в середньому 22 500 грн. Для порівняння, у червні середня зарплата у цьому регіоні становила 18 700 грн. Така динаміка дала змогу Одеській області посісти другу позицію у переліку регіонів з найвищими середніми зарплатами. До рейтингу регіонів, де у липні пропонують найвищі зарплати, окрім вищезгаданих Києва, Одеської та Львівської областей, потрапили також Харківська область (середня зарплата 18 000 грн), Запорізька та Чернівецька області (17 100 грн).
Різниця між регіонами за показником середньої зарплати досить відчутна. Як було зазначено вище, найбільші зарплати пропонують у Києві (в середньому 29 500 грн). Найменша середня заробітна плата зафіксована у Рівненській області (11 500 грн). До переліку регіонів з найнижчими зарплатами потрапили також Полтавська та Київська області, де в середньому у липні пропонують 11 700 грн; Житомирська область (11 800 грн), Кіровоградська область (12 100 грн), Чернігівська область (12 100 грн).
Відчутно знизилися зарплати, які пропонують у липні, у Дніпропетровській області (з 19 100 грн у червні до 16 100 грн у липні), у Миколаївській області (з 19 500 грн у червні до 14 800 грн у липні), на Сумщині (з 14 300 грн у червні до 12 500 грн у липні), на Волині (з 15 400 грн у червні до 12 200 грн у липні) та на Житомирщині (з 14 900 грн у червні до 11 800 грн у липні).
Кабинет министров внес изменения в перечень услуг, работ, прав интеллектуальной собственности и других неимущественных прав, по операциям импорта которых рекомендовано Нацбанку обеспечить проведение переводов.
Для этого правительство изменило постановление № 153 от 24 февраля 2022 года.
В итоге в список входят, в частности, такие услуги:
транспортировка грузов всеми видами транспорта;
хранение товара на складах за рубежом;
сертификация продукции;
разработка лекарственных средств;
ремонт бурового оборудования;
услуги иностранных дата-центров;
оптические и радарные спутниковые снимки;
программная продукция, в частности, результат компьютерного программирования и т. д.
Постановление вступило в силу с 23 июля 2022 года.
В результате временной оккупации части страны и ведения боевых действий Украина потеряла 19% довоенного ВВП. Самыми ощутимыми стали частичные потери Донецкой и Харьковской областей, убытки которым оцениваются в $22 млрд и почти $16 млрд соответственно.
Об этом сообщает Центр экономической стратегии (ЦЭС) по итогам анализа состояния экономики в июле.
До начала полномасштабного вторжения на временно оккупированных после 24 февраля территориях проживало 27,8% населения страны. В частности, Харьковская область и Донбасс производили 12% ВВП Украины. Еще 4% ВВП до войны приносила Запорожская область, которая также частично захвачена. 1,6% ВВП приходится на Херсонскую область.
За прошедший месяц Украина полностью потеряла Луганскую область. Кроме того, производство продукции металлургии и добыча железной руды упали четверть по сравнению с маем. Крупнейшая металлургическая компания «Метинвест» закрыла два из трех заводов. А «АрселорМиттал Кривой Рог» также готовится сократить работу.
«Итого металлургические и добывающие компании до войны делали вклад в ВВП на уровне примерно 6%, а также добавляли мультипликативный эффект к росту в других отраслях, я эта потеря для украинской экономики будет болезненной», – говорят аналитики.
Также в июне выросла инфляция, валюта продолжила вытекать из страны, а Национальный банк тратил на поддержку курса миллиард долларов в неделю. В итоге гривна ослабла до 37 грн/$..
