Такого результату вдалося досягти за 11 місяців 2023 року, повідомляє Адміністрація морських портів України.
За рік роботи портів Дунайського кластеру:
відкрито 23 нових термінали та 20 нових точок для перевалки вантажів
з 14 до 78 осіб збільшено кількість лоцманів
Довідка ДО
Вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-жовтень 2023 року становив 27,6 млн тонн, що в 2,2 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2021 року (12,6 млн тонн), повідомив глава ДП «Адміністрація морських портів України» Юрій Литвин.
На конференції Європейської Бізнес Асоціації «Інфраструктурний день 2023 року» в Києві в п’ятницю він нагадав, що за 10 місяців 2021 року вантажообіг у дунайських портах становив лише 4,4 млн тонн.
За словами Литвина, кількість оброблених суден у дунайських портах за 10 місяців цього року збільшилася на 54,3% до 10 місяців минулого — з 7,780 тис. до 12,005 тис., тоді як за 10 місяців 2021 року їх було 2,897 тис.
Очільник АМПУ уточнив, що з 40 млн тонн вантажів за 10 місяців цього і минулого років 18,3 млн тонн припало на зернові вантажі, 3,6 млн тонн — на руду, 3,2 млн тонн — на рослинну олію, 2,6 млн тонн — на нафтопродукти та 12,4 млн тонн — на інші вантажі.
На конференції також зазначалося, що український коридор під контролем ВМС ЗСУ до чорноморських портів «Великої Одеси» (Одеса, Чорноморськ, Південний), який повноцінно розпочав роботу в серпні-вересні, у жовтні забезпечив експорт 1,994 млн тонн, а від початку листопада — уже 1,591 млн тонн, порівняно з 0,278 млн тонн у вересні та лише 0,06 млн тонн у серпні.
**
НА 597% ВЫРОС ГРУЗООБОРОТ МОРСКИХ ПОРТОВ ДУНАЙСКОГО РЕГИОНА
Такого результата удалось добиться за 11 месяцев 2023 года, сообщает Администрация морских портов Украины.
За год работы портов Дунайского кластера:
открыто 23 новых терминала и 20 новых точек для перевалки грузов
с 14 до 78 человек увеличено количество лоцманов
Справка ДО
Грузооборот морских портов Дунайского региона за январь-октябрь 2023 составил 27,6 млн тонн, что в 2,2 раза больше по сравнению с аналогичным периодом 2021 года (12,6 млн тонн), сообщил глава ГП «Администрация морских портов Украины» Юрий Литвин.
На конференции Европейской Бизнес Ассоциации «Инфраструктурный день 2023 года» в Киеве в пятницу он напомнил, что за 10 месяцев 2021 года грузооборот в дунайских портах составил всего 4,4 млн тонн.
По словам Литвина, количество обработанных судов в дунайских портах за 10 месяцев этого года увеличилось на 54,3% до 10 месяцев прошлого — с 7,780 тыс. до 12,005 тыс., в то время как за 10 месяцев 2021 года их было 2,897 тыс.
Глава АМПУ уточнил, что из 40 млн тонн грузов за 10 месяцев этого и прошлого года 18,3 млн тонн пришлось на зерновые грузы, 3,6 млн тонн – на руду, 3,2 млн тонн – на растительное масло, 2,6 млн тонн – на нефтепродукты и 12,4 млн тонн – на другие грузы.
На конференции также отмечалось, что украинский коридор под контролем ВМС ВСУ в черноморских портах «Большой Одессы» (Одесса, Черноморск, Южный), полноценно начавший работу в августе-сентябре, в октябре обеспечил экспорт 1,994 млн тонн, а с начала ноября — уже 1,591 млн. тонн, по сравнению с 0,278 млн. тонн в сентябре и только 0,06 млн. тонн в августе.
2023 року в Україні перезапустили розроблену раніше програму «Рука допомоги». Вона спрямована на допомогу малозабезпеченим особам у відкритті власної справи.
Програма дає можливість непрацюючим працездатним особам із числа членів малозабезпеченої сім’ї отримати одноразову безвідсоткову поворотну допомогу в розмірі до 100,5 тис. грн для відкриття чи розвитку власного бізнесу.
Фінансова допомога надається на придбання обладнання та матеріалів, необхідних для розвитку власної справи. Отримати цю грошову допомогу може непрацююча працездатна людина з числа членів малозабезпеченої сім’ї, яка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Розмір грошової допомоги становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати, у 2023 р. це – 100,5 тис. грн.
Як скористатися програмою?
Для отримання допомоги людина, яка має бажання розпочати підприємницьку діяльність, має звернутися до найближчого Центру зайнятості. Там – подати документи до створеної при Центрі зайнятості Комісії з питань надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї. А саме: ● заяву про надання фінансової допомоги; ● бізнес-план; ● довідку про несудимість.
Для отримання грошової допомоги на закупівлю обладнання і матеріалів людина подає до центру зайнятості рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) та договір, укладений з постачальником (продавцем) обладнання і матеріалів.
Після засідання комісії центр зайнятості надсилає людині письмове повідомлення про прийняте рішення.
Якщо було прийняте рішення про надання фінансової допомоги – людина повинна створити юридичну особу чи зареєструватися як фізична особа-підприємець протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення.
Ця грошова допомога має безготівковий характер, але вона може бути поворотною. Гроші доведеться повернути або однією сумою протягом 30 календарних днів після закінчення трирічного строку з дати її отримання. Або ж достроково частинами відповідно до графіка, погодженого центром зайнятості.
Підкреслимо, що сума грошової допомоги, що повертається, зменшується на суму сплачених податків, зборів і ЄСВ.
Але можливий варіант, коли грошову допомогу повертати не доведеться.
Як повідомили в Міністерстві соцполітики, гроші не повертаються:
якщо людиною сплачено податки, збори (обов’язкові платежі) і ЄСВ в сумі, що перевищує суму наданої фінансової допомоги;
у перший рік працевлаштовано за направленням центру зайнятості не менше двох непрацюючих працездатних осіб із числа членів малозабезпечених сімей строком не менше, ніж на два роки.
* * * * *
ВОЗВРАТНАЯ ПОМОЩЬ МАЛООБЕСПЕЧЕННЫМ: КАК ПОЛУЧИТЬ
В 2023 году в Украине перезапустили разработанную ранее программу «Рука помощи». Она направлена на помощь малообеспеченным лицам в открытии собственного дела.
Об этом сообщили в Минсоцполитики.
Программа дает возможность неработающим трудоспособным лицам из числа членов малообеспеченной семьи получить одноразовую беспроцентную возвратную помощь в размере до 100,5 тыс. грн для открытия или развития собственного бизнеса.
Финансовая помощь предоставляется на приобретение оборудования и материалов, необходимых для развития собственного дела. Получить эту денежную помощь может неработающий трудоспособный человек из числа членов малообеспеченной семьи, который зарегистрирован в центре занятости как безработный.
Размер денежной помощи составляет 15 размеров минимальной заработной платы, в 2023 г. это — 100,5 тыс. грн.
Как воспользоваться программой?
Для получения помощи человек, желающий начать предпринимательскую деятельность, должен обратиться в ближайший Центр занятости. Там — подать документы в созданную при Центре занятости Комиссию по вопросам предоставления помощи на получение экономической самостоятельности малообеспеченной семьи. А именно: — заявление о предоставлении финансовой помощи; — бизнес-план; — справку о несудимости.
Для получения денежной помощи на закупку оборудования и материалов человек подает в центр занятости счет-фактуру (счет, квитанцию, накладную и т.д.) и договор, заключенный с поставщиком (продавцом) оборудования и материалов.
После заседания комиссии центр занятости направляет человеку письменное уведомление о принятом решении.
Если было принято решение о предоставлении финансовой помощи — человек должен создать юридическое лицо или зарегистрироваться как физическое лицо-предприниматель в течение 30 календарных дней с даты получения уведомления.
Эта денежная помощь имеет безналичный характер, но она может быть возвратной. Деньги придется вернуть или одной суммой в течение 30 календарных дней после окончания трехлетнего срока с даты ее получения. Или же досрочно частями в соответствии с графиком, согласованным центром занятости.
Подчеркнем, что возвращаемая сумма денежной помощи уменьшается на сумму уплаченных налогов, сборов и ЕСВ.
Но возможен вариант, когда денежную помощь возвращать не придется.
Как сообщили в Министерстве соцполитики, деньги не возвращаются:
если человеком уплачены налоги, сборы (обязательные платежи) и ЕСВ в сумме, превышающей сумму предоставленной финансовой помощи;
в первый год трудоустроено по направлению центра занятости не менее двух неработающих трудоспособных лиц из числа членов малообеспеченных семей сроком не менее, чем на два года.
Вже місяць триває критична ситуація на західному кордоні України. З 6 листопада польські перевізники блокують автомобільні пункти пропуску, створюючи пекельні умови для українських водіїв та серйозні проблеми економіці України.
На початку грудня ситуація ускладнилася: до польських водіїв доєднались словаки та угорці, які заблокували кордон зі Словаччиною.
Чому європейські перевізники перекрили кордон та яким є вихід з ситуації, розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.
“Дешеві” українці захопили ринок автоперевезень
Коріння конфлікту тягнеться ще від лютого минулого року, коли Європейський Союз відкрив так звані “коридори солідарності”, аби спростити ввезення імпортних товарів в Україну. Ці коридори були розраховані, передусім, на гуманітарну та військову допомогу, а також на вивезення аграрної продукції, продаж якої є основним джерелом заробітку для України. 14 червня минулого року Україна з ЄС погодили Угоду про лібералізацію автомобільних перевезень, відому як “транспортний безвіз”.
Вона скасувала дозволи на міжнародні перевезення країнами ЄС для українських перевізників, а також визнавала українські водійські права та сертифікати для професійних водіїв.
Рішення про спрощений в’їзд на територію ЄС є вигідним для України, не критичним для країн Європи, але вкрай болючим для місцевих перевізників. Ось як коментує ситуацію один з учасників акції на кордоні — водій-підприємець Єжи з польського міста Біла Підляська: “Українці дешевші, їм не потрібно відповідати європейським стандартам, тому вони мають великі переваги. Вони можуть перевозити будь-який вантаж в Європі дешевше, а ми, польські експедитори, повинні відповідати всім стандартам ЄС і сплачувати високі соціальні збори”.
За його словами, українці захопили 90% ринку транскордонних перевезень, хоча раніше мали частку до 60%.
Збитки для економіки, пекло — для водіїв
Поляки блокують лише автомобільні пункти пропуску, залізничні ж працюють в штатному режимі. Але блокування однаково завдає суттєвого удару нашій економіці. Як заявив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ, лише прямі збитки за перші два з половиною тижні блокади становлять понад 400 млн євро. Щодо непрямих втрат — блокада пунктів пропуску на кордоні стимулювала зростання цін на пальне. Наприклад, автомобільний газ за місяць здорожчав на 11,5 грн, або майже на 30%. Хоча польські протестувальники заявляли, що не блокуватимуть приватні автівки, автобуси та вантажівки з товарами військового призначення і гуманітарну допомогу, на практиці блокується все. Зокрема, 3 грудня у черзі сфотографували вантажівку з військовими човнами, які Україна отримує від США. Блокада також загрожує життю та здоров’ю українських перевізників — впродовж місяця зафіксували вже дві смерті. Наші водії перебувають у вкрай поганих умовах — з дефіцитом води, продуктів, без душу та елементарних зручностей.
Яким може бути рішення?
Польські протестувальники вимагають відновити норму про обов’язкові транспортні дозволи для водіїв з країн, що не є членами ЄС. Також серед вимог — заборона реєстрації в Польщі компаній з капіталом з-поза меж ЄС, доступ до української системи “Шлях”, окремі черги для машин з ЄС у системі “єЧерга” та для порожніх авто.
Виконання останньої вимоги представники України і Польщі вже погодили. Щодо інших — складніше.
Польські перевізники, фактично, вимагають скасування “транспортного безвізу” для України. За словами очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова, це — неможливо, і таке рішення навіть не обговорюється. Отже, компромісу доведеться шукати в іншій площині. Ситуація ускладнюється політичною кризою в Польщі. Команда чинного прем’єра Матеуша Моравецького, ймовірно, не залишиться при владі, а новий, опозиційний уряд буде сформовано не раніше середини грудня. Саме тоді й варто очікувати вирішення кризи на кордоні.
* * * * *
БЛОКАДА УКРАИНСКОЙ ГРАНИЦЫ: СУТЬ ПРОБЛЕМЫ
Уже месяц продолжается критическая ситуация на западной границе Украины. С 6 ноября польские перевозчики блокируют автомобильные пункты пропуска, создавая адские условия для украинских водителей и серьезные проблемы экономике Украины.
В начале декабря ситуация усложнилась: к польским водителям присоединились словаки и венгры, которые заблокировали границу со Словакией.
Почему европейские перевозчики перекрыли границу и каков выход из ситуации, разбирался Центр общественного мониторинга и контроля.
«Дешевые» украинцы захватили рынок автоперевозок
Корни конфликта тянутся еще с февраля прошлого года, когда Европейский Союз открыл так называемые «коридоры солидарности», чтобы упростить ввоз импортных товаров в Украину. Эти коридоры были рассчитаны, прежде всего, на гуманитарную и военную помощь, а также на вывоз аграрной продукции, продажа которой является основным источником заработка для Украины. 14 июня прошлого года Украина с ЕС согласовали Соглашение о либерализации автомобильных перевозок, известное как «транспортный безвиз».
Европа отменила разрешения на международные перевозки по странам ЕС для украинских перевозчиков, а также признавала украинские водительские права и сертификаты для профессиональных водителей.
Решение об упрощенном въезде на территорию ЕС является выгодным для Украины, не критичным для стран Европы, но крайне болезненным для местных перевозчиков. Вот как комментирует ситуацию один из участников акции на границе — водитель-предприниматель Ежи из польского города Белая Подляска:«Украинцы дешевле, им не нужно соответствовать европейским стандартам, поэтому они имеют большие преимущества. Они могут перевозить любой груз в Европе дешевле, а мы, польские экспедиторы, должны соответствовать всем стандартам ЕС и платить высокие социальные сборы».
По его словам, украинцы захватили 90% рынка трансграничных перевозок, хотя раньше имели долю до 60%.
Убытки для экономики, ад — для водителей
Поляки блокируют только автомобильные пункты пропуска, железнодорожные же работают в штатном режиме. Но блокировка все равно наносит существенный удар по нашей экономике. Как заявил вице-президент Ассоциации международных автоперевозчиков Владимир Балин во время брифинга в Медиацентре Украина — Укринформ, только прямые убытки за первые две с половиной недели блокады составляют более 400 млн евро. Что касается косвенных потерь — блокада пунктов пропуска на границе стимулировала рост цен на топливо. Например, автомобильный газ за месяц подорожал на 11,5 грн, или почти на 30%.
Хотя польские протестующие заявляли, что не будут блокировать частные автомобили, автобусы и грузовики с товарами военного назначения и гуманитарную помощь, на практике блокируется все.В частности, 3 декабря в очереди сфотографировали грузовик с военными лодками,которые Украина получает от США. Блокада также угрожает жизни и здоровью украинских перевозчиков — в течение месяца зафиксировали уже две смерти. Наши водители находятся в крайне плохих условиях — с дефицитом воды, продуктов, без душа и элементарных удобств.
Каким может быть решение?
Польские протестующие требуют восстановить норму об обязательных транспортных разрешениях для водителей из стран, не являющихся членами ЕС. Также среди требований — запрет регистрации в Польше компаний с капиталом из-за пределов ЕС, доступ к украинской системе «Шлях», отдельные очереди длямашин из ЕС в системе «еЧерга» и для пустых авто.
Выполнение последнего требования представители Украины и Польши уже согласовали.Относительно других — сложнее.
Польские перевозчики фактически требуют отмены «транспортного безвиза» для Украины. По словам главы Минобновления Александра Кубракова, это — невозможно, и такое решение даже не обсуждается. Следовательно, компромисс придется искать в другой плоскости.
Ситуация осложняется политическим кризисом в Польше. Команда действующего премьера Матеуша Моравецкого, вероятно, неостанется у власти, а новое, оппозиционное правительство будет сформировано не раньше середины декабря. Именно тогда и стоит ожидать решения кризиса на границе.
Одеса виявилася дружньою до водіїв — з їх середньої зарплати у 25 000 грн на оренду доведеться витратити 31% доходу. Понад 50% від зарплати в Одесі на оренду житла витрачають лише бармени та баристи (52%).
За оцінками Київської школи економіки, третина збитків, завданих збройною агресією проти України, припадає на житловий фонд. У понад 2,5 мільйона громадян житло було повністю зруйновано або пошкоджено.
Майже 5 мільйонів українців є внутрішньо переміщеними особами — і це лише за офіційними даними. Тому питання доступності оренди житла є вкрай актуальним. Work.ua з маркетплейсом DIM.RIA дослідили, яку частину заробітної плати пересічному українцю потрібно витрачати на винаймання помешкання.
У дослідженні спиралися на дані про середню заробітну плату в обласних центрах відповідно до оголошень на сайті пошуку роботи Work.ua станом на жовтень 2023 року. А також досліджували середню вартість оренди однокімнатної квартири в обласних центрах на основі аналітики маркетплейсу DIM.RIA. Для розрахунку вибрали лише оголошення про оренду, де ціна вказана у гривнях, і без урахування сегмента преміумжитла (вартість понад 30 000 грн) у жовтні 2023 року. Звісно ж, людина із середньою заробітною платою не обовʼязково буде винаймати саме житло середньої вартості. Тож аналітики зіставили ці цифри, щоб оцінити доступність соло-проживання для представників різних професій у різних містах.
За комфорт треба платити до 80% від зарплати
Частка середньої заробітної плати, яку треба викласти за соло-проживання, залежить від регіону. Що далі від лінії фронту, тим більший відсоток зарплатні «зʼїдає» оренда. Найнижче співвідношення оренди та зарплати у Херсоні — тут на винайм однокімнатної квартири припадає 21% середньої зарплати. Трохи більше обійдеться проживання у Харкові (34%) та Миколаєві (35%). Замикають пʼятірку доступних міст Суми та Чернівці (39%). Як бачимо, з-поміж тилових міст найбільш доступними є Чернівці.
Найбільшу частку зарплати за однокімнатний дах над головою доведеться викласти у Дніпрі (71% від середньої зарплати), Вінниці (73%), Полтаві (77%), Києві (78%) та Львові (80%). Найдоступнішим для представників затребуваних професій є прифронтовий Харків — тут оренда однокімнатного помешкання обходиться в середньому у 5 783 грн. У цьому місті найбільш обтяжені орендою касири — 43% їх зарплати вистачить на однокімнатне житло. У Дніпрі, як і у Києві, оренда житла найбільш доступна менеджерам з продажу: із середньої зарплати у 23 000 грн однокімнатна квартира «зʼїдає» в середньому 55%. Найважче ж доводиться барменам та баристам (за оренду квартири треба віддати 94% зарплати), касирам та офіс-менеджерам (85%). Одеса виявилася дружньою до водіїв — з їх середньої зарплати у 25 000 грн на оренду доведеться витратити 31% доходу. Понад 50% від зарплати в Одесі на оренду житла витрачають лише бармени та баристи (52%).
Найбільш “кусючими” виявилися ціни у Львові — тут представникам всіх найзатребуваніших професій доведеться витрачати на винаймання однокімнатної квартири більш ніж половину зарплати. Очевидно непосильною є оренда для продавців-консультантів, офіс-менеджерів (92%), касирів (95%), барменів та барист (96%). Наголосимо, що ці цифри виходять із середніх розмірів заробітних плат. Так, кухарям у Дніпрі пропонують в середньому 17 500 грн. Однак з-поміж 200 вакансій для цих фахівців у Дніпрі є вакансії із зарплатою до 75 000 грн. Тож багато чого залежить від досвіду, кваліфікації та навичок.
Найвища «орендна спроможність» у фахівців у Харкові та Одесі
Щоб остаточно переконатися у тому, які найбільші міста України є найдоступнішими для оренди, ми розглянули ще шість популярних професій з різним рівнем доходів та порахували, скільки однокімнатних квартир представники цих професій можуть винайняти. Вийшов індекс «орендної спроможності», за аналогією з поняттям «купівельної спроможності». Наприклад, водій-міжнародник найбільше заробляє у Львові — 50 000 грн. Однак його «орендна спроможність» така сама, як у колеги з Одеси, що заробляє 42 500 грн. Обидва можуть винайняти по 5,5 квартир у своїх містах.
Для абсолютно всіх вибраних професій найвищу «орендну спроможність» мають спеціалісти у Харкові. Хоча розмір зарплат відчутно вищий у Києві та Львові, низька вартість оренди через близькість до фронту дозволяє винаймати тут найбільшу кількість однокімнатних квартир.
Для айтівців оренда — не проблема
Деякі пропозиції роботи передбачають лише віддалену форму співпраці. Передусім це вакансії для представників IT-сфери та digital-професій. Аналітики вибрали чотири професії із найбільшою заробітною платою та винятково віддаленою формою співпраці та зіставили з вартістю оренди у пʼяти найбільших містах.
Зʼясувалося, що жоден з фахівців не буде витрачати на оренду понад чверть свого доходу. Єдиний виняток — Full Stack програміст, для якого оренда житла в Києві становить 26% зарплати.
Мешканці яких міст та представники яких професій не «обтяжені орендою»
Менш як 30% доходу на оренду житла витрачають лише мешканці Херсону, якщо виходити із середніх заробітних плат. Оренда житла не обтяжує, наприклад, рекрутерів та маркетологів у Харкові — їм доводиться витрачати 29% зарплати. Цілком по кишені життя у великих містах і для представників IT-професій. Найважче ж орендувати квартиру у Києві та Львові. Причому в абсолютних цифрах лідирує столиця — в середньому оренда однокімнатного помешкання тут коштує 15 517 грн проти 14 791 грн у Львові. Однак саме у місті Лева оренда «зʼїсть» найбільшу частку зарплатні. У цьому дослідженні ми розглядали лише соло-оренду житла, тобто, у нашому разі, домогосподарство — це одна людина. Якщо ж квартиру винаймає родина, фінансовий тягар зменшується. Наприклад, у родині, де чоловік водій, а дружина — вчителька англійської, частка витрат на оренду житла у Києві складе близько 30% проти 62% та 78%, якби вони мешкали окремо.
Україна отримає військові кораблі, щоб конвоювати «зерновий коридор».
Про це заявив Володимир Зеленський, пишуть Ivasi.News.
За словам Президента, Україна домовилася з партнерами щодо отримання військових кораблів для забезпечення безпеки суден у «зерновому коридорі» у Чорному морі.
«У нас уже є конкретні домовленості щодо отримання кораблів. Це питання близького майбутнього»,— підкреслив Зеленський.
Також, за словами президента, Одеський регіон буде захищений додатковими комплексами ППО.
Про це вже домовились із партнерами, підкреслив голова держави.
«Дуже конкретні комплекси, дуже конкретний запит вже надіслано партнерами, і можу сказати, що він уже узгоджений. Незабаром цей регіон буде захищений дуже потужним ППО. Нам важливі не лише кораблі та люди, які там живуть”, — заявив Володимир Зеленський.
Однією з найважливіших складових економіки Одеської області є сільське господарство, що наразі посідає значне місце в експортному потенціалі регіону.
Галузь формує продовольчий фонд та сировинну базу для харчової та легкої промисловості, займає значне місце в експортному потенціалі регіону.
Головне управління статистики в Одеській області до Дня працівників сільського господарства, який відзначається 19 листопада, оприлюднило дані, що демонструють рівень внеску нашого регіону для всієї України.
Наразі Одеська область посідає 13 місце за обсягами виробництва сільськогосподарської продукції та 18 місце серед регіонів України за темпами зростання.
Рослинництво
Детальніше про обсяги виробництва в нашій області:
перше місце в Україні по виробництву винограду серед регіонів, що становить 61,4 % загального обсягу;
п’яте місце по виробництву ріпаку і кукурудзи (8,1%);
дев’яте місце по виробництву зернових та зернобобових культур (5,7%);
дев’яте місце по виробництву культур плодових та ягідних (4,9%);
одинадцяте місце по виробництву соняшника (5,0%).
У 2022р. експорт зернових культур становив 34,0% від загального експорту Одеської області. Також на експорт йшло насіння олійних рослин – 22,7%, жирів та олії тваринного або рослинного походження – 21,4%.
Тваринництво
Відомо, що серед регіонів України за темпами зростання Одеська область посідає 10 місце. За 2022р. індекс обсягу виробництва продукції тваринництва становив 95,4%.
Одеська область утримує 1 позицію в країні за кількістю овець та кіз із часткою 27,3%, за кількістю великої рогатої худоби – 4 місце, свиней – 16 місце. Питома вага області в загальному обсязі виробництва країни м’яса у забійній масі – 1,4% (18 місце), молока – 3,7% (14 місце).
Варто зауважити, що у нашому регіоні виробляється половина (50,4%) усієї овечої вовни України.
Проте, на жаль, об’єми вироблення сільськогосподарської продукції з 2021 року знизилися: у 2022 році індекс сільськогосподарської продукції порівняно з 2021 роком становив 68,5%. При чому найбільше постраждало саме рослинництво.
В Україні хочуть ввести податки на криптовалюту. Про це заявив міністр цифрової трансформації Федоров.
Що змінює законопроєкт:
визначає правовий статус віртуальних активів;
класифікує цифрові активи та послуги у сфері, адаптовані до європейських стандартів регулювання криптоактивів (МіСА);
створить інноваційну зону, в якій протягом трьох років можна працювати без попередньої авторизації;
адаптує рекомендації FATF щодо фінмоніторингу ринку криптоактивів.
«Податки мають бути на рівні 5% для доходів фізосіб і 18% для компаній із додатковою можливістю користуватися перевагами податкового режиму Дія.City», — написав Федоров на своїй сторінці у Фейсбуці.
Він додав, що встановлення стимулюючих податків для криптоіндустрії сприятиме детінізації нового сегмента економіки.
Віцепрем’єр послався на дослідження Ukraine Economic Outlook, згідно з яким через відсутність регуляцій у період з 2016 до 2022 рр. Україна потенційно втратила в криптовалютному секторі $48,8 млрд ВВП і $4 млрд податкових надходжень.
У дослідженні наголошується, що основною проблемою криптосектора є його тінізація. Водночас розв’язати цю проблему пропонується завдяки створенню податкової реформи для криптосектора, включно зі встановленням правильних податкових ставок, що створить передумови для легалізації криптовалют і збільшення податкових надходжень до бюджету.
«Таким чином, детінізація навіть 20-40% сектора призведе до збільшення бюджетних надходжень», — ідеться в дослідженні.
Щонайменше 40% внутрішньо переміщених осіб (ВПО) живуть лише на виплати від держави.
Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України Ірина Верещук в ефірі національного марафону «Єдині новини» на телеканалі «Ми-Україна».
За її словами, переважно тими, хто живуть лише за виплати держави, є особи, які не змогли знайти роботу та багатодітні матері, які не мають можливості залишити дитину в дитячому садку. У випадку останніх — вони часто проживають на прифронтових територіях, зокрема, у Херсонській та Запорізькій областях.
«Це щонайменше 40%, за останніми статистичними даними, з отримувачів допомоги. Це ті, хто мають право на виплати, ті, хто пройшли верифікацію, ті, хто не знайшли, на жаль, роботу, багатодітні матері», — розповіла очільниця Мінреінтеграції.
Варто зауважити, українці, які мають статус внутрішньо переміщених осіб і які виїхали за кордон, не повинні повертати виплати, що вони отримували як ВПО. При цьому рішення Кабінету Міністрів щодо виплат ВПО було консолідованим.
Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук розповів про роботу зернового коридору.
Найважливішим чинником, що забезпечує безпеку функціонування коридору безперечно є Військово-морські сили ЗСУ, наголосив речник.
Плетенчук повідомив, що наразі «морським шляхом з портів Одеси ходять десятки суден і буде більше, додався імпорт».
«Тут питання першої пробної кулі. Тобто найсміливіші пішли, незалежно від того, що були досить високі ставки зі страхування — близько 5% від вартості судна вантажу, наскільки мені відомо. Знайшлися сміливці, які пішли першими. І зараз це вже понад 70 суден на захід, я думаю, вже ближче до 80, та близько 60 вже на вихід. Відповідно, люди повірили, страхові ставки стали падати істотно. І крім того, цей канал уже перетворився не тільки на експортний, але й на експортно-імпортний, що теж важливо,— розповів офіцер. — І ми потихеньку наближаємося до позначки в 1,5 млн тонн. Це досить багато вже».
