На середину червня в Україні офіційно зареєстровано близько 5000 волонтерів. З початку поточного року до реєстру було внесено 2294 особи.
Про це свідчать дані «Опендатабот».
Варто зазначити, що реальна кількість людей, які збирають кошти, вища. При цьому не всі оформлюють таку діяльність офіційно.
Що стосується способів залучення допомоги, то найпоширенішим є збір на банки (рахунки для збору коштів у monobank), тому що перерахувати гроші за посиланням можуть клієнти будь-якого банку. За даними monobank, на початок травня 2023-го 38 963 українці відкрили «банки» для збору коштів, що майже у 8 разів більше від списку офіційно зареєстрованих волонтерів.
На початок травня поточного року налічувалося 48 662 відкриті «банки», або у 23 рази більше, ніж було у березні 2022-го.
Також збільшилось і поповнення таких «банок» для збору допомоги – у 20 разів. 2023 року українці здійснюють у середньому 3,1 млн транзакцій на місяць, а на початку березня минулого року поповнень було близько 158 тис.
З початку повномасштабної війни кількість власників «банок» збільшилася майже у 21 раз. Станом на початок березня власні «банки» для збору коштів мали 1872 особи. Далі щомісяця їх кількість збільшувалася приблизно на 2,8 тис. Пік припав на травень та червень 2022 року.
У ТікТок українці продовжують записувати відео на підтримку хлопця з Одеси, який співав пісні Цоя у Львові і через це потрапив у мовний скандалз нардепом Наталією Піпою.
Передісторія скандалу така: 2 червня на вулиці Львова одесит виконував під гітару пісню Цоя, але місцева мешканка вступила з ним у суперечку. Вона заявила, що російська мова у місті «заборонена» з жовтня (мається на увазі заборона на виконання російськомовної музики).
Після кількох хвилин лайки, музикант послав свою опонентку в далеку подорож пішки.
«Цой — це легенда, розумієш, а ти зараз береш і до@буєшся», — заявив музикант
Багато відео записують українські військові, закликаючи не поділяти українців за принципом мови.
А боєць ЗСУ Кирило Гіря написав на цю тему вірш. Відео з ним уже набрало 1,6 млн. переглядів.
В той же час в інтерв‘ю виданню «Фокус» пані Піпа зізналася, що вона поняття не мала, хто такий Цой, а поліцію викликала, бо хлопець її нецензурно ображав. За словам цієї нардепки від «Голосу», підліток-одесит зараз знаходиться в притулку для неповнолітніх і сама Піпа вважає, що таким чином вона навіть зробила йому краще, бо в його сім‘ї зараз ніби-то складна ситуація.
Наталія Піпа
Юнака ймовірніше за все очікує стаття за дрібне хуліганство, адже чітке покарання за виконання російських пісень в законодавстві України досі не прописане.
Заборону на виконання музичних творів країни-агресора ухвалили ще в жовтні минулого року. При цьому було обумовлено, що має бути ще так званий «білий список», в якому мають міститися імена артистів, які публічно засуджують війну в Україні. Їх пісні виконувати можна.
Проте сама ж Піпа каже, що такого списку нема досі.
В Україні кількість населення скоротилась до 29 мільйонів людей, з них працює лише третина.
Такі дані оприлюднив Український інститут майбутнього.
За даними УІМ, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну за кордон виїхали і не повернулися 8,6 млн українців. Станом на травень 2023 року постійне населення України, за оцінками УIМ, становить 29 млн осіб.
«Працюють лише 9,1-9,5 млн українців, а якщо відняти бюджетників, залишається близько 6-7 млн осіб. Вони і є «упряжка», яка везе на собі інших – 22-23 млн осіб, у т.ч. пенсіонерів, дітей, учнів, безробітних, утриманців, тих самих працівників бюджетної сфери тощо», — йдеться у повідомленні.
В інституті зазначили, що в Україні знизилася народжуваність — коефіцієнт фертильності впав нижче 1, тоді як для зростання чисельності населення повинен бути більше ніж 2.
«Якщо нічого не змінювати, у перспективі кількох років пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж працюючих. Саме тому питання демографії має бути озвучене Президентом України як пріоритетне на сьогодні і яке потребує невідкладних заходів», — зазначили в Інституті.
Держприкордонслужба посилила заходи контролю при здійсненні пропуску водіїв підприємств, які зареєструвалися у системі «Шлях», оскільки почастішали випадки використання проекту для незаконного виїзду та неповернення до України.
Про це повідомляється на сайті Держприкордонслужби.
«Проведений прикордонною службою аналіз виїзду водіїв транспортних засобів суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень, вказує на деякі правопорушення», – йдеться у повідомленні.
Так, за перші два місяці 2023 року 1,5% перевізників, що виїхали з України, не повернулися до країни протягом встановлених 60 діб. Найбільше порушників – із Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської та Львівської областей. Багато зловживань фіксуються з боку ФОП, які безпідставно вносять осіб у систему «Путь» за $3000-$7000. У деяких випадках спеціально створюються нові підприємства для такої незаконної діяльності.
У результаті з початку року понад 4300 водіям компаній було відмовлено у виїзді з України. А з початку роботи проекту «Шлях» 38 ліцензіатів тимчасово втратили доступ до системи.
Правоохоронці ведуть понад 60 кримінальних проваджень за фактами незаконного перетину кордону. Підозри отримали 126 осіб, а засуджено було 4 особи.
Рік тому Руслана Данилкіна вирішила захищати Україну та добровольцем пішла на фронт. Тоді дівчині було 18 років. Це рішення далося їй зовсім не просто і не одразу. 10 лютого 2023 року вона потрапила під обстріл та втратила ногу.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Руслана вагалася — військова служба неабияк лякала своєю невідомістю. Надихав дівчину та приклад власних батьків, адже у 2015 році мама та вітчим Руслани служили на Донбасі, а щойно розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, пішли на війну добровольцями. Руслана ж приєдналася до лав ЗСУ у квітні.
«Мої рідні не зовсім булі «за» , але сказали «це твоє життя, і ти мусиш обирати сама».
Не роздумуючи, при першому виїзді , я йду до комбата та прошу взяти мене до них, він не відмовив, та сказав запитати у мого безпосереднього начальника, та знаєте що? Він мені сказав «ти ще дуже мала, та я не готовий брати на себе таку відповідальність», (на той момент мені було ще 18 років ) він дуже боявся , що мене ні хто не візьме заміж якщо з моїм лицем щось трапиться», — пише Руслана у своєму Instagram
Спочатку дівчині довірили роботу із документами у Запоріжжі, але вона швидко зрозуміла, що хоче працювати ближче до фронту. Через юний вік Руслані кілька разів відмовляли, проте вона все ж таки домоглася свого і стала служити оператором-зв’язковим. Щоденна служба тривала до дня, що розділив її життя на «до» та «після».
10 лютого Руслана та її товариші по службі виконували бойове завдання в Херсонській області. За словами дівчини, того дня ніщо не віщувало біди. Раптом розпочався артилерійський обстріл. Уламки касетних снарядів потрапили до пасажирського сидіння, на якому й була дівчина.
«Пам’ятаю момент вибуху. Тоді я несвідомо сховала голову, наступний кадр із спогадів: я вже тримаюся за коліна. Я одразу зрозуміла, що сталося, але я не хотіла вірити в те, що втратила ногу. Я питала у товаришів по службі: «Що там? «. Однак вони мовчали у відповідь», — згадує Руслана найстрашніший день.
Життя Руслані врятувало випадковість: повз їхню машину проїжджали медики. Саме вони надали дівчині першу допомогу і цим не дозволили їй загинути від втрати крові.
«Мене оглушив страшний брязкіт у вухах, жахливий запах пороху і живої плоті, велика втрата крові, рахунок йшов на секунди. Я не вірила у це. У машині я не бачила що з низу, але я розуміла, що вже тримаю кістку в руках.
Мені наклали джгут бойові медики які за щасливим збігом обставин їхали ззаду! Вони врятували моє життя!», — розповідає дівчина.
У Чорнобаївці Руслану прооперували. Медики намагалися зробити все можливе, щоб урятувати її ногу, але марно. Дівчині ампутували ліву кінцівку вище за коліно. Того ж дня Руслану транспортували до Миколаєва, де вона пробула три дні. А далі дівчину відправили на лікування до рідної Одеси. Перші дні у лікарні Руслана постійно плакала, але потім чітко вирішила: боротиметься за своє життя. Руслана вирішила поділитися своєю історією в соцмережах:
«Спочатку я взагалі не хотіла нікому нічого розповідати. Написала другові, що мені ампутували ногу і попросила це зберігати в таємниці. Тоді думала, що поставлю протез, одягну штани і ніхто нічого не зрозуміє.
Але потроху прийшло ухвалення. Першою поділилася моєю історією в соцмережах братова дружина. Я поїхала на чергову операцію, а повернулася зіркою. Люди писали тисячі повідомлень із приємними словами, вони дякували мені. Мене це зворушило до сліз. Це дає віру в себе та найкраще майбутнє».
Наразі Руслана навчається в Одеському національному морському університеті та будує великі плани на майбутнє.
«Люблю це життя, вірю в людей і ситуація, яка зі мною сталася, допомогла мені багато чого переосмислити. Тепер не можна втрачати жодної хвилини свого дорогоцінного часу і відкладати щось на потім.
Піднімаю голову, не роняю сльози, а живу тепер на повну!», — каже дівчина.
Гроші српрямують, зокрема, на компенсації за програмою «єВідновлення», а також на пілотні проекти відбудови у 5 регіонах.
Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
До Фонду ліквідації наслідків збройної агресії надійшло вже 61,7 млрд грн. Із цих коштів 35,9 млрд грн склали 50% прибутку Національного банку за 2022 рік та 25,8 млрд грн було отримано від примусового вилучення коштів держави-агресора.
«У 2023 році кошти Фонду ліквідації будуть використовуватись для надання грошової допомоги на ремонт пошкодженого житла (програма «єВідновлення»), відбудови критичної інфраструктури, на пілотні проекти відновлення у п’яти областях, а також велику кількість зруйнованих об’єктів по всій країні», – розповіла Підласа.
Вона уточнила, що йдеться як про зруйновані об’єкти, так само й про такі, поява яких допоможе подолати соціально-економічні наслідки війни.
В Україні з 15 травня поточного року громадяни можуть одночасно оформлювати не лише свої паспорти, у тому числі для виїзду за кордон, а й документи своїх дітей.
Про це йдеться на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ.
Тепер, крім одночасного оформлення ID-карти та закордонного паспорта, батьки/законні представники зможуть одночасно оформляти паспорти для виїзду за кордон дітям до 14 років.
Для отримання послуги одному з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників особи, яка не досягла 14-річного віку або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, необхідно подати заяву та відповідні документи до підрозділу міграційної служби, центру обслуговування «Паспортний сервіс» в Україні або за кордоном, або в Центрі надання адмінпослуг.
При цьому якщо дитині, якій оформлюють закордонний паспорт, виповнилося 12 років, її присутність при поданні документів є обов’язковою.
Усі послуги сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ тепер можна отримати, надавши адміністратору паспорт громадянина України для виїзду за кордон або його електронний варіант у додатку Дія.
Про це повідомила прес-служба МВС.
Розширення переліку документів, що надаються для отримання послуг у сервісних центрах, передбачено постановою Кабміну №454 від 2 травня, яка набула чинності 11 травня.
Раніше громадяни для ідентифікації особи обов’язково надавали паспорт громадянина України – внутрішній паспорт.
У разі пред’явлення ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання потрібно мати довідку про таку реєстрацію.
Довідка про реєстрацію місця проживання особи також потрібна у разі надання закордонного паспорта.
З початку 2023 року продовжується поступове відновлення ринку праці, проте цей процес поки що нестійкий, а безробіття все ще залишається на високому рівні – близько 20% за підсумками першого кварталу. Водночас зарплати невдовзі почнуть зростати, як і попит на робочу силу.
Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ за квітень 2023 року.
«На прогнозному горизонті за умови відсутності значних шоків продовжуватиметься відновлення ринку праці. Рівень безробіття поступово знижуватиметься завдяки активізації економічної діяльності, проте залишатиметься високим», – йдеться у звіті.
Підприємства поступово покращують прогнози щодо скорочення персоналу та очікують зростання витрат на оплату праці.
Серед причин підвищення зарплат в Україні в НБУ називають поступове підвищення попиту на робочу силу за умов відновлення економічної активності та дефіцит кваліфікованого персоналу, незважаючи на високий рівень безробіття. Оскільки бізнес побоюється подальшої втрати досвідчених працівників.
«Загалом після падіння попереднього року у 2023 році очікується відновлення зростання реальних заробітних плат. Їх усе ще стримуватиме високоінфляційне середовище, тоді як номінальні зарплати зростатимуть щорічно двозначними темпами», – вважають у НБУ.
Ні для кого не секрет, що у травні ми відзначаємо два державні свята. 1 травня — День праці; 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Однак в умовах воєнного стану, згідно зі статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», всі святкові та вихідні дні, передбачені статтею 73 КЗпП України, СКАСОВУЮТЬСЯ, наголошує проект «Адвокат Права».
Тому 1 та 9 травня – ПРАЦЮЄМО. Але тим, у кого все ж будуть «травневі», радимо бути обережними на природі, особливо – на деокупованих територіях!
