Новим послом Чехії в Україні обрано Радека Пеха. Про це повідомив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський, інформує ČTK.
Повідомляється, що окрім України нового чеського посла отримає також і Польща.
«Чеська Республика відправляє нових послів у два ключові для нашої зовнішньої політики та політики безпеки напрямки. Радек Пех отримав схвалення української сторони та замінить у Києві посла Матулу. Також агреман отримав і Бржетислав Данчак, який обійме посаду посла у Польщі», — оголосив Ліпавський.
За його словами, обидва дипломати відбудуть за новим призначенням служби протягом осені.
Наразі Пех очолює чеське дипломатичне представництво в Данії.
Новий посол Чехії в Україні, Радек Пех, змінить у Києві чеського дипломата Радека Матулу, який перебуває в Україні вже шість років.
З 2017 року Пех обіймав посаду посла Чехії у Копенгагені, раніше очолював чеські дипмісії у Фінляндії та Естонії, Румунії та Молдові, а також у Литві та працював на посаді директора кількох департаментів МЗС Чехії.
Генерального інспектора Міністерства оборони США Роберта Сторча обрано головним контролером допомоги, що надходить в Україну, — повідомляє CNN.
Він контролюватиме близько $113 мільярдів допомоги, спрямованих Україні.
Згідно з повідомленням Ради генеральних інспекторів з доброчесності та ефективності, Роберт Сторч приступить до нової посади 18 жовтня.
Зазначається, що він працюватиме з Державним департаментом і спостерігачами з Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) задля здійснення контролю над використанням приблизно $113 млрд допомоги, наданої Україні Сполученими Штатами та іншими країнами від початку повномасштабного вторгнення РФ.
Оскільки адміністрація Байдена продовжує надсилати мільярди доларів допомоги Україні, деякі члени Конгресу, зокрема республіканці, закликають посилити нагляд, щоб запобігти шахрайству та зловживанням.
Додамо, Сполучені Штати нададуть Україні $128 млн нової допомоги у сфері безпеки, а також $197 млн на озброєння і техніку. Цей пакет допомоги є 47-им, що наданий Україні з запасів Пентагону з серпня 2021 року.
Війна в Україні може тривати ще щонайменше 6-7 років. Це набагато довше, ніж припускали чиновники із Заходу на початку 2023 року. Про це пише видання Bloomberg.
Як інформує видання, представники G7 під час обіду в кулуарах Генасамблеї ООН погодилися, що війна, ймовірно, ще триватиме в середньостроковій або довгостроковій перспективі.
На думку урядовців США та представників країн G7, у найближчі кілька років не варто розраховувати на закінчення бойових дій в Україні, адже Путін має намір воювати далі. Захід це закладатиме у військове та фінансове планування на майбутнє.
Журналісти у своєму матеріалі зазначають, що Сполучені Штати Америки та їхні союзники по G7 вважають, що бойові дії в Україні можуть затягнутися на невизначений термін. Ця ймовірність закладається у військове та фінансове планування на майбутні роки.
«Представники G7 обговорили похмуру перспективу під час обіду в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН у понеділок ввечері і погодилися, що конфлікт, імовірно, ще триватиме в середньостроковій або довгостроковій перспективі», — заявив анонімний чиновник із Державного департаменту США.
Північноатлантичний Альянс вперто заплющує очі на «випадкове» падіння БПЛА Shahed у Румунії, Болгарії та ракети в Польщі, внаслідок якої загинули два поляки. Боязнь Заходу прямої військової ескалації підігріває інтерес Росії. Військові аналітики впевнені, що НАТО відсуває «червоні лінії» і випробування Європи «невеликими порізами» продовжиться.
Не залишився осторонь цієї проблеми й український політик Гончаренко: «Хочу закрити одну тему, яку у нас дуже люблять», — написав одеський нардеп Олексій Гончаренко в своєму блозі.
«Сьогодні от написали, що невідомий безпілотник знайшли в Болгарії. А це країна НАТО! Значить все. Чи було там нещодавно потрапляння безпілотника в Румунію.
Дивіться, скажу неприємну але правду. ЖОДЕН безпілотник, удар, збитий літак не змусить НАТО вступити у війну.
Я думаю, що НАТО вступить у війну ЛИШЕ коли російські війська перейдуть кордон або буде завданий прямий ракетний удар по території НАТО. Що я маю на увазі під ракетним ударом? Це 30-40 ракет випущених по умовному Жешуву. Тоді, да. Тоді вірогідність відповіді велика але це буде відповідь така сама. Авіація НАТО знищить якусь військову базу на росії і все.
Пишу це, щоб не було лишніх ілюзій. І очікувань.
Ця війна виключно наша. Тому очікувати на приємну несподіванку не варто», — підсумував власний коментар Гончаренко
Польща не погодиться на вступ України до ЄС, якщо питання експорту зерна не вирішиться, — про це заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус.
Міністр підкреслив, якщо саме зараз Варшава не створить відповідні інструменти, то Польща точно не погодиться на вступ України до Євросоюзу.
«Сьогодні нам необхідно створювати інструменти, бо з українською продукцією ми проживемо довше. Коли Польща вступила до Євросоюзу, нам довелося виконати умови. І ці умови нам були нав’язані дуже жорстко. І ми маємо поставити умови для України», — наголосив Телус.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус нагадав, що коли Польща приєдналася до Євросоюзу, вона мала виконати жорсткі умови і тепер потрібно поставити умови Україні. ВІн підкреслив, що на основі, яка є на даний момент, польське сільське господарство ніколи не виграє в українського.
«Якщо ми сьогодні не створимо ці інструменти, Польща точно не погодиться на вступ України до ЄС. Ми маємо поставити умови для України. На тій базі, яка існує зараз, польське сільське господарство ніколи не переможе українське сільське господарство. Там кілька сотень тисяч ферм. Це зовсім інше сільське господарство, тому наша позиція є настільки сильною», — підсумував сільський міністр.
За його словами, оскільки в Україні кілька сотень тисяч господарств, Польща буде наполягати на своїй позиції. Він додав, що перш за все, потрібно створити умови для вступу України в Євросоюз.
Нагадаємо, що на початку травня Європейська комісія ввела заборону на ввезення насіння пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Заборону зняли 15 вересня.
Однак Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща збереже повну заборону на українське зерно.
Евіка Силіня, нова Прем’єр-міністерка Латвії, висловила солідарність та підтримку Україні.
Евіка Силіня представляє ліберально-консервативну партію «Нова єдність». У своєму виступі перед парламентом країни вона оголосила про намір збільшити оборонний бюджет і зміцнити збройні сили Латвії, а також висловила готовність підтримати Україну.
Цей анонс відбувся незабаром після голосування в Сеймі, де 53 депутати зі 100 затвердили новий коаліційний уряд на чолі з Евікою Силіною. Проти нової коаліції проголосували 39 парламентарів. До складу коаліції також входять «Союз зелених та селян» та лівоцентристська партія «Прогресивні».
Евіка Силіня раніше обіймала посаду міністра добробуту Латвії. Колишній прем’єр-міністр Кріш’яніса Каріньша пішов у відставку в середині серпня після розпаду свого уряду. У новому кабінеті міністрів Каріньш очолить Міністерство закордонних справ.
Президент України сформував пропозиції до заветованого законопроєкту про відновлення е-декларування.
Зеленський пропонує встановити, що на період до припинення або скасування воєнного стану НАЗК забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного держреєстру декларацій. При цьому не відображатимуться декларації, подані, зокрема: ▪️військовослужбовцями ДПСУ, Держслужби спецзв’язку та захисту інформації, Управління держохорони; ▪️ВСУ та інших військових формувань; ▪️співробітниками поліції особливого призначення; ▪️поранених, полонених, миротворців або осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Ці винятки не стосуються: ▪️військовослужбовців на посадах міністрів та їх заступників, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, на інших посадах в апаратах міністерств, органах виконавчої влади, органах системи правосуддя; ▪️чиновників, що входять до складу ВЛК; ▪️військових, що проходять службу в ТЦК і СП; ▪️посадовців, що здійснюють підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг оборонного призначення.
Пошук наразі урядовцями компромісного рішення обумовлений, скоріш за все, заявою голови НАЗК Олександра Новікова про наявність ризику, що ворог може вирахувати, де проживають родичі чиновників на тимчасово окупованих територіях, якщо реєстр майна буде представлено у вільний доступ. «Декларації чиновників зараз відкривати небезпечно», — цілком доцільно зауважив він.
При цьому Новіков заявив, що НАЗК підтримує Зеленського та виконає рішення парламенту з цього приводу.
15 вересня закінчується термін дії заборони ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Польщі, Словаччини, Румунії, Болгарії та Угорщини.
Однак польський Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький наголошує, що незалежно від рішення Брюсселя щодо українського агроімпорту Польща не дозволить “затопити себе українським збіжжям”.
Про це він написав у Facebook у своєму передвиборчому ролику.
Міністр сільського господарства та розвитку села Польщі Роберт Телюс на спільній нараді з прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким повідомив, що за півроку транзитом з Польщі було експортовано понад 7 млн тонн зерна з України. Як заявив посадовець, після 15 вересня Польща готова допомогти транспортувати зерно в інші країни, однак, до Польщі українське зерно імпортуватися не буде.
В свою чергу, прем’єр-міністр Матеуш Моравецький теж наполягає на тому що:«Незалежно від того, яким буде рішення брюссельських чиновників, ми не відкриємо наші кордони».
Про це пише Польське радіо.
Політик підтвердив намір польського уряду продовжити заборону на імпорт українського зерна через Польщу після 15 вересня. Він додав, що Польща прийняла мільйони біженців з України, але коли потрібно захистити власні інтереси, «уряд захищатиме польське село».
Від 1 вересня набула чинності Гаазька конвенція про судові рішення. Вона забезпечує міжнародне визнання та виконання судових рішень інших країн у цивільних і комерційних справах.
Європейський Союз та Україна приєдналися до цієї конвенції. Це означає, що держави-члени ЄС визнаватимуть рішення судів України, а Україна визнаватиме рішення судів держав-членів ЄС. Очікується, що в майбутньому інші країни також приєднаються до цієї конвенції.
Наразі різне законодавство та практика різних країн світу часто ускладнюють для громадян і підприємств ЄС процес визнання та виконання судових рішень в інших країнах.
Рустем Умеров вже офіційно став новим Міністром оборони України. 6 Вересня 2023 Верховна Рада проголосувала 338 голосами за призначення його очільником Міноборони.
Рустем Умєров – український політик і бізнесмен кримськотатарського походження. Умєров народився 19 квітня 1982 року в місті Самарканд в Узбекистані та є етнічним кримським татарином та мусульманином. У 2019 році на позачергових парламентських виборах до Верховної Ради його обрали народним депутатом від партії «Голос». Під час роботи в парламенті активно лобіював законопроєкти щодо прав кримських татар, а також ініціював законодавчі акти і політичні заяви стосовно тимчасово окупованого Криму.
Одразу після початку повномасштабної війни Умєров увійшов до складу української делегації на переговорах із Російською Федерацією. Також він залучений до процесу перемовин щодо обміну полоненими. Зокрема, Умєров посприяв проведенню обміну полоненими у вересні 2022 року, коли Україні вдалося повернути 215 громадян, у тому числі захисників Маріуполя, серед яких були командири «Азову».
З 7 вересня 2022 року, за рекомендацією Володимира Зеленського, Рустем Умєров став головою Фонду державного майна України. Цю посаду він обіймав близько року. За цей час, за даними Центру протидії корупції, дохід від оренди держмайна виріс у понад 3,3 раза, а через продажі об‘єктів Фонд приніс бюджету близько 4 млрд грн, що є рекордним показником за 10 років. Також Сили Оборони отримали 600 тисяч квадратних метрів нерухомості, а конфісковані російські активи почали готувати до продажу через «Prozorro».
Джерела з оточення Умєрова розповідають, що він має тісні зв‘язки у Туреччині та країнах Близького Сходу. Зокрема вони допомогли відбутись обміну полонених захисників «Азовсталі». 22 вересня президент Зеленський у відеозверненні подякував команді, яка вела перемовини. Серед них був і Умєров.
Новий Міністр Оборони — Рустем Умєров
«Умєров — толерантний, не запальний, він не буває на емоціях, всіх вислухає. Проте свою позицію відстоює чітко. Я ж теж був причетний до цих перемовин, особливо до тих, що відбувались у Стамбулі. Він гарний перемовник. Прекрасно знає англійську, українську, кримськотатарську, турецьку, російську», —розповідає про свого одновірця Мустафа Джемілєв.
Від Рустема Умєрова очікують подолання корупції у Міноборони. В Центрі протидій корупції (ЦПК) вважають, що Умєров зміг показати позитивні результати у Фонді держмайна — органі «який завжди був однією з найбільш корумпованих клоак».
Нардеп від Європейської солідарності Микола Княжицький також очікує від Умєрова подолання корупції всередині міністерства та прозорості закупівель: «Але чи зможе він встояти в системі влади й не піти у них на поводу — я не знаю. В мене великі застереження щодо цього».
Призначення Умєрова має також і політичне підґрунтя, оскільки Умєров — це перший міністр оборони України кримськотатарського походження, тож при ньому «про Крим ніколи не забудуть».
Додамо, що новопризначений міністр оборони Рустем Умєров в свій перший день на посаді вже зробив гучну заяву, про те що його команда має намір провести аудит всіх напрямків у підпорядкуванні Міноборони та підвищити оборонні спроможності вітчизняного виробника.
«Все, що можна виробляти в Україні, повинні виробляти в Україні», – сказав він.
Крім того, Умєров наголосив, що серед першочергових завдань – підготовка необхідної інфраструктури до повноцінної експлуатації винищувачів F-16
