В Україні з понеділка, 19 червня, повертають довоєнні терміни, передбачені для прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини.
Це передбачено постановою Кабміну №469 від 9 травня, окремі норми якої набирають чинності за місяць після публікації 18 травня.
Документ виключає пункт 3, який зупиняв строки прийняття спадщини на час дії військового стану.
«Встановити, що протягом терміну для прийняття спадщини або відмови від його прийняття зупиняється на час дії військового стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини», — йдеться у пункті 3, який із 19 червня втратить свою силу.
Таким чином, тепер українці матимуть лише шість місяців на прийняття чи відмову від спадщини, як це було раніше.
На відбудову житла постраждалого внаслідок підриву Каховської ГЕС буде виділено понад 980 мільйонів гривень.
Відповідне рішення було сьогодні ухвалено на засіданні Уряду.
Кошти підуть на проведення технічного обстеження, розробку проектно-кошторисної документації та надання грошової допомоги тим, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок підриву Каховської ГЕС.
«Комісіям необхідно провести обстеження, а також фіксацію пошкоджень і руйнувань житла в максимально стислі терміни. Після цього Мінвідновлення зможе розпочати процедуру надання грошової допомоги мешканцям територій, постраждалих від підриву Каховської ГЕС. Важливо, щоб власники пошкодженого та зруйнованого житла закінчили відновлювальні роботи до початку осінньо-зимового періоду», — підкреслила заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська.
Програма відбудови пошкодженого та знищеного житла в районах, які постраждали від підриву Каховської ГЕС, фінансуватиметься за рахунок коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Поки що це рішення стосуватиметься тільки неокупованих територій.
Також Уряд виділив Херсонській та Миколаївській обласним військовим адміністраціям 564 млн 875 тис. гривень для допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву рф Каховської ГЕС.
Кожній постраждалій від підтоплення особі буде надано одноразову грошову допомогу у розмірі 5 тис. гривень.
Крім того, за спільною домовленістю з нашими партнерами всім постраждалим буде виплачена додаткова фінансова допомога від Міжнародної організації з міграції ООН. Вона складатиме 6600 гривень на особу.
За останніми даними, підтопленими залишаються 1649 будинків у 34 населених пунктах. Із зони катастрофи евакуйовано майже 3 000 людей, з них понад 300 – діти. В тимчасових пунктах евакуації наразі перебувають майже 500 людей.
З Каховського водосховища випливло 12,24 куб. км води, чи 62% від загального обсягу. Рівень води продовжує знижуватись. Орієнтовна сума збитків навколишньому середовищу через підрив Росією ГЕС становить понад 55 млрд грн.
Про це повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
«Ситуація у нацпарках критична. Під загрозою зникнення 30% природно-заповідного фонду Херсонської області. Вода з Каховського водосховища зрівняла з водним дзеркалом нацпарк «Нижньодніпровський». Триває обмелення акваторії у нацпарках «Великий Луг» – на 4,2 » – на 6 метрів», – зазначив міністр.
Крім того, підтоплено близько 1200 га території Кінбурнського півострова.
За даними МВС, у Херсонській області підтоплено 46 населених пунктів, у Миколаївській – 31.
Підрив дамби Каховській ГЕС загрожує продовольчій безпеці не лише України, а й усього світу через ймовірне знищення врожаю пшениці, кукурудзи, соняшнику внаслідок підтоплення та зупинення систем зрошення.
Без поливу на півдні України неможливо вирощувати будь-яку сільськогосподарську продукцію, повідомляє портал EastFruit.
Каховське водосховище було джерелом однієї з найбільших у Європі зрошувальних систем, завдяки якій можна було вирощувати зерно для експорту та до 80% усіх овочів для внутрішнього ринку України, а також значного відсотка фруктів та винограду.
«На сьогоднішній день без зрошення в цьому регіоні неможливо вирощувати практично будь-яку сільськогосподарську продукцію, особливо фрукти та овочі. Справа в тому, що щороку тут випадає в середньому близько 400 мм опадів, причому основна їх частина — в зимовий період. Така мізерна кількість опадів характерна для пустель, і підрив дамби Каховської ГЕС фактично перетворює південь країни на пустелю», – наголошують аналітики.
Також підрив ГЕС несе значні ризики для Криму, який може стати не лише непридатним для сільського господарства, а й для життя людей у принципі. Оскільки без Дніпра півострів не зможе забезпечити власні потреби у питній та технічній воді.
Тому для українських аграріїв буде актуальною розробка технологій вирощування овочів у центральних регіонах, де є доступ до води. Інакше найближчими роками Україна не зможе не лише експортувати с/г продукцію, а й покрити внутрішні потреби.
Підрив Каховської ГЕС та подальші руйнування не вплинули на стабільну роботу енергосистеми України, повідомляє «Укренерго».
Ситуація контролюється спільно з «Укргідроенерго», проводиться оцінка ризиків.
«Гідроелектростанція з перших днів агресії окупована і була замінована росіянами, з нею втрачено технологічний зв’язок, видача потужності на підконтрольну територію України з неї не проводилася», – сказано в повідомленні.
В «Укренерго» додали, що на даний момент виробництва електроенергії достатньо для покриття потреб споживачів. Триває ремонтна кампанія (деякі об’єкти виведено в ремонт), тож українців закликали розподіляти використання електроенергії.
«Внаслідок обстрілів росіян пошкоджено мережі обленерго у Херсонській, Харківській, Сумській, а також Донецькій області. У Київській області є пошкодження в мережах обленерго внаслідок падіння уламків збитої нашими ППО ворожої мети», – додали в компанії.
В «Укргідроенерго» додали, що гідроелектростанція зруйнована повністю, її не можна відновити.
6 червня 2023 року близько 2.30 ночі російські окупанти здійснили підрив греблі Каховського водосховища.Внаслідок підриву машинної зали зсередини ГЕС повністю зруйновано.
Про це повідомили в «Укргідроенерго».
За попереднім прогнозом очікується спрацювання водосховища впродовж наступних чотирьох днів. Станом на 9:00 6 червня рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується, розпочалась евакуація населення з потенційних районів затоплення.
Повідомляється, що неконтрольоване зниження рівня водосховища є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС.
Зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений. Український персонал ЗАЕС моніторить усі показники.
Правий берег Дніпра
За оцінками експертів, вода, після підриву Каховської ГЕС, досягне критичного рівня через 5 годин, затоплення загрожує до 80 населеним пунктам. На Херсонщині розпочалась евакуація.
Голова Херсонської ОВА звернувся до мешканців небезпечних районів, закликавши зібрати документи, необхідні речі та чекати автобусів на евакуацію.
Евакуація відбувається з таких населених пунктів: село Миколаївка, Ольгівка, Льово, Тягинка, Понятівка, Іванівка, Токарівка, Понятівка, Придніпровське, Садове, та частково місто Херсон — острів Корабел.
Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про скликання екстреного засідання РНБО.
Цей терористичний акт створив смертельну небезпеку для українських громадян у населених пунктах по обидва береги Дніпра нижче Каховського водосховища. Це беззаперечний акт екоциду та очевидний воєнний злочин, вплив якого виходить далеко за межі України і зачіпає екосистему всього Чорноморського регіону.
В Україні кількість населення скоротилась до 29 мільйонів людей, з них працює лише третина.
Такі дані оприлюднив Український інститут майбутнього.
За даними УІМ, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну за кордон виїхали і не повернулися 8,6 млн українців. Станом на травень 2023 року постійне населення України, за оцінками УIМ, становить 29 млн осіб.
«Працюють лише 9,1-9,5 млн українців, а якщо відняти бюджетників, залишається близько 6-7 млн осіб. Вони і є «упряжка», яка везе на собі інших – 22-23 млн осіб, у т.ч. пенсіонерів, дітей, учнів, безробітних, утриманців, тих самих працівників бюджетної сфери тощо», — йдеться у повідомленні.
В інституті зазначили, що в Україні знизилася народжуваність — коефіцієнт фертильності впав нижче 1, тоді як для зростання чисельності населення повинен бути більше ніж 2.
«Якщо нічого не змінювати, у перспективі кількох років пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж працюючих. Саме тому питання демографії має бути озвучене Президентом України як пріоритетне на сьогодні і яке потребує невідкладних заходів», — зазначили в Інституті.
Наголошується, що лист НБУ (№ 25-0005/38228), який викликав резонанс у ЗМІ, взагалі не стосується фізичних осіб. Тим більше дані, які Нацбанк отримуватиме від банків, не стосуються збору інформації та персональних даних фізичних осіб.
Як зазначають в Нацбанку, у листі йдеться виключно про суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції.
«Національний банк використовує зазначену інформацію виключно в наглядових цілях з метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства України», — підкреслили у банку.
Такий аналіз, зокрема, допоміг виявити проблему використання послуг банків обслуговування тіньового ринку, зокрема – нелегального грального бізнесу. Як результат – збільшення надходжень податків за організацію азартних ігор до 2,4 млрд грн у січні-травні 2023 року проти 731 млн грн за весь 2022 рік.
В Україні з початку червня запрацювала спеціальна інформаційно-телекомунікаційна система, яка фіксує місцезнаходження рибальських суден під час промислового вилову риби в межах та за межами країни.
Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства.
Метою такого моніторингу є забезпечення чіткого контролю за місцезнаходженням суден, необхідним для охорони водних біоресурсів та їхнього раціонального використання.
«Запуск нової системи моніторингу стане ще одним важливим пазлом у процесі реформування рибної галузі. Онлайн-моніторинг за рибальськими судами дозволяє зменшити ганебну практику незаконного рибальства, а також знизити корупційні ризики у промисловому вилові водних біоресурсів», – наголосив заступник голови МінАПК Віталій Головня.
У відомстві вважають, що контроль за рибальськими судами допоможе знизити частку незаконної рибної продукції на ринку, яка нині становить значну конкуренцію легально видобутим водним біоресурсам.
Водночас моніторинг дозволить сформувати об’єктивну доказову базу незаконного вилову риби та посилить ефективність заходів щодо охорони водних біоресурсів.
Державний Приватбанк з 29 травня призупинив прийом доларів та євро у своїх терміналах. Тепер провести операції з іноземною валютою можна лише у касах відділень.
Про це повідомляє портал «Мінфін» із посиланням на прес-центр банку.
Тепер через термінали Приватбанку не можна обміняти долари та євро, поповнити валютні картки, депозити чи погасити валютні кредити.
«Для проведення операцій клієнти можуть звернутися до каси відділення банку», – повідомили у фінустанові.
При цьому причини такого рішення у Приватбанку не вказали. Також невідомо, чи відновить банк ці послуги згодом.
Експерти вважають, що проблема полягає в тому, що клієнти часто проводять операції у терміналах із використанням старих купюр, які після вилучення можна віддати лише на інкасацію.
