З 5 червня банки щотижня доповідатимуть НБУ про карткові операції своїх клієнтів.
Про це йдеться у Листі НБУ (№ 25−0005/38228 від 1 червня 2023 р), передає «Мінфін».
Щопонеділка до 16.00 банки мають надіслати до Нацбанку інформацію про безготівкові платежі своїх клієнтів в Інтернеті за попередній тиждень. Такі дані мають бути подані із зазначенням імені клієнта або назви суб’єкта господарювання, який здійснював відповідні платежі.
Як зазначається у документі, від банків регулятор чекає на інформацію з таких видів операцій:
P2P-перекзи (переведення коштів між фізособами);
Поповнення/зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах;
Оплати в Інтернеті
Переказ коштів з картки на розрахунковий рахунок компанії або виплати на картки клієнтів з рахунку компанії.
При цьому до звіту потраплятимуть операції на будь-які суми, оскільки у Листі окремо не вказується поріг, з якого транзакція має відстежуватись.
Нацбанк не запитав відомостей про карткові оплати населення у магазинах.
Держприкордонслужба посилила заходи контролю при здійсненні пропуску водіїв підприємств, які зареєструвалися у системі «Шлях», оскільки почастішали випадки використання проекту для незаконного виїзду та неповернення до України.
Про це повідомляється на сайті Держприкордонслужби.
«Проведений прикордонною службою аналіз виїзду водіїв транспортних засобів суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень, вказує на деякі правопорушення», – йдеться у повідомленні.
Так, за перші два місяці 2023 року 1,5% перевізників, що виїхали з України, не повернулися до країни протягом встановлених 60 діб. Найбільше порушників – із Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської та Львівської областей. Багато зловживань фіксуються з боку ФОП, які безпідставно вносять осіб у систему «Путь» за $3000-$7000. У деяких випадках спеціально створюються нові підприємства для такої незаконної діяльності.
У результаті з початку року понад 4300 водіям компаній було відмовлено у виїзді з України. А з початку роботи проекту «Шлях» 38 ліцензіатів тимчасово втратили доступ до системи.
Правоохоронці ведуть понад 60 кримінальних проваджень за фактами незаконного перетину кордону. Підозри отримали 126 осіб, а засуджено було 4 особи.
З 1 червня українці почнуть отримувати пенсії з урахування перерахунку. Мова йде про тих пенсіонерів, які продовжили працювати після виходу на пенсію.
З 1 червня близько 600 тисяч пенсіонерів отримають надбавку до пенсії. Перерахунок стосуватиметься працюючих пенсіонерів, які після призначення пенсії або попереднього перерахунку відпрацювали 24 місяці, або тих, у кого від попереднього перерахунку або призначення пенсії минуло не менше двох років.
Розмір підвищення для кожної людини розраховується індивідуально та залежатиме від робочого стажу та зарплати. При цьому пенсіонери отримають пенсії з доплатою одразу за три місяці: квітень, травень та червень.
Справа в тому, що перерахунок було призначено ще у квітні, але Пенсійний фонд отримав потрібні для призначення доплат дані лише протягом травня.
Всього в Україні продовжує працювати близько пів мільйона українців. Однак далеко не всі можуть отримати надбавку цього разу. Частина пенсіонерів вже отримали надбавку минулого року, тож наступну вони зможуть отримати лише у 2024.
Інформаційні ресурси розповсюджують повідомлення щодо заборони виїзду з України 17-річним юнакам.Прикордонники це заперечують.
Про це повідомляє Держприкордонслужба.
У відомстві підкреслюють, що після введення в Україні воєнного стану обмежено виїзд громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років (окрім визначених винятків).
На 17-річних юнаків ці обмеження не розповсюджуються.
«Державна прикордонна служба України забезпечує оформлення громадян на кордоні, відповідно до норм законодавства та Правил перетинання державного кордону громадянами України, що затверджені Постановою Кабміну», – йдеться у повідомленні.
У відомстві також закликають довіряти лише офіційним джерелам інформації.
Зазначимо, відповідно до Цивільного кодексу України фізичні особи, які досягли 16-ти років, мають право на вільний самостійний виїзд за межі України.
Сьогодні, 26 травня, пленум Верховного суду України обрав новим головою 56-річногоСтаніслава Кравченка. Він замінить Всеволода Князєва, якого звинувачують у хабарництві.
Про це йшлося під час онлайн-трансляції засідання пленуму.
За результатами таємного голосування він отримав 108 зі 148 голосів учасників пленуму Верховного суду. Кравченка обрано строком на чотири роки.
Презентуючи свою кандидатуру, Кравченко наголосив, що його досвід в кримінальній юстиції важливий в умовах, коли на першому місці в порядку денному стоять міжнародні злочини, колабораціонізм та інші справи, пов’язані з російською агресією. Водночас він застеріг від кардинальних реформ у Верховному Суді, проте пообіцяв зробити цей орган повністю прозорим.
Довідка ДО
Станіслав Кравченко народився 5 березня 1967 року у селі Одинці Козелецького району Чернігівської області.
У 1991 році закінчив Українську юридичну академію ім. Ф. Е. Дзержинського за спеціальністю «правознавство» (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).
У 1991–1992 роках працював юрисконсультом та нотаріусом.
1992–1993 роки – стажист народного судді Козелецького районного народного суду Чернігівської області.
1993-2002 роки – суддя Козелецького районного суду Чернігівської області 2002–2011 роки – суддя Апеляційного суду міста Києва.
19 травня 2011 року — обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
23 квітня 2014 року — призначений на посаду заступника голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
10 листопада 2017 року — указом президента призначений суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
8 грудня 2017 року — очолив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду.
26 листопада 2021 року — повторно обраний на посаду голови Касаційного кримінального суду.
2019 рік — кандидат юридичних наук.
7 серпня 2019 року — член Комісії з питань правової реформи.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
Комісія створюється органом місцевого самоврядування у складі не менше п’яти осіб. Крім того, до її складу можуть також залучатись представники державних органів, органів місцевого самоврядування (ОМС), підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, архітектори, представники міжнародних та громадських організацій.
Основні функції і завдання Комісії: ◾️ розгляд заяв про надання компенсації за знищене майно, ◾️ надання консультацій щодо отримання компенсації, ◾️ встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації, ◾️ перевірка наявних документів та/або інформації, ◾️ обстеження об’єктів компенсації, ◾️ допомога в поновленні або отриманні втрачених документів власності на майно, ◾️ забезпечення підготовки рішень про виплату (або відмові у наданні) компенсації для подальшого затвердження ОМС, ◾️ (у разі прийняття рішення про надання компенсації) виготовлення за допомогою Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) та направлення заявнику житлового сертифіката в електронній та/або паперовій формі тощо.
Рішення Комісії про надання/відмову у наданні компенсації із зазначенням розміру/обсягу та способу компенсації вносяться до РПЗМ протягом п’яти робочих днів з дня проведення засідання. ОМС має затвердити рішення Комісії протягом п’яти календарних днів з дня його прийняття. Рішення Комісії може бути оскаржене через звернення до органу місцевого самоврядування, що її створив.
Згідно з затвердженим Положенням, Комісія є консультативно-дорадчим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради, військової або військово-цивільної адміністрації, який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищене внаслідок бойових дій майно.
Нагадаємо, 22 травня набув чинності закон про компенсацію за знищене та пошкоджене внаслідок агресії рф майно. Особи, чиє житло було зруйноване, отримають житловий сертифікат, який відображатиме суму компенсації, та зможуть його використати для придбання нового житла протягом 5 років.
У березні 2023 року українські банки видали 36 іпотечних кредитів на загальну суму 38,8 млн. грн.
Про це повідомляє Національний банк України за підсумками щомісячного опитування банків.
Таким чином, у березні фінустанови оформили рекордно низьку кількість іпотек за сім місяців, з серпня 2022 року, коли кількість виданих кредитів лише зростала і досягла піку у грудні – понад 400 договорів. Після цього показник почав падати.
Середньозважена ефективна ставка за іпотеками у першому місяці весни становила 14%, тоді як у лютому було 8,3%. Ставка у березні стала максимальною за останні п’ять місяців з жовтня 2022-го.
Про видачу нової іпотеки в березні повідомили лише 2 банки, які оформляли кредити на житло виключно на вторинному ринку нерухомості. За півроку українці уклали лише чотири договори на фінансування купівлі житла первинного ринку.
Національне антикорупційне бюро під час нового обшуку у справі екс-глави Верховного суду Всеволода Князєва 22 травня вилучило ще майже півмільйона доларів США.
Про це повідомляє прес-центр НАБУ.
Зазначається, що кошти було заховано від правоохоронців учасниками злочину.
«Зараз НАБУ та САП досліджують джерело походження та належність цих коштів», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 18 травня Вищий антикорупційний суд обрав Князєву запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з правом внесення 107 млн грн застави. Того ж дня до СІЗО відправили адвоката Олега Горецького, який також проходить підозрюваним у справі про корупцію у ВС. Йому призначили заставу у сумі 80 млн грн.
Колишнього голову Верховного суду та адвоката викрили в отриманні $2,7 млн неправомірної вигоди ($1,8 млн – суддям ВС, решта – «оплата» посередницьких послуг) нібито за рішення на користь українського бізнесмена. 17 травня їм повідомили про підозру.
Кабінет міністрів дозволив обласним військовим адміністраціям (ОВА) безоплатно передати залишки зерна (обсягом близько 72 000 тонн), закупленого за рахунок коштів держбюджету, для реалізації гуманітарної програми Grain from Ukraine.
Про це повідомила прес-служба Міністерства агрополітики та продовольства.
Для цього уряд вніс зміни до деяких постанов щодо надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії.
Наразі ОВА можуть безоплатно передавати зерно органам, фондам, програмам Організації Об’єднаних Націй або її головним органам, спеціалізованим установам, іншим автономним міжурядовим організаціям системи ООН для надання гуманітарної допомоги.
При цьому обласні військові адміністрації мають щотижня інформувати Мінагрополітики про надання такої допомоги.
У Кабміні вважають, що така ініціатива дозволить ефективно використати зерно, потреба в якому втратила актуальність.
У рамках реалізації програми Grain from Ukraine передбачається закупити та надіслати державам Африки та Азії 125 тис. тонн зерна пшениці.
Вища рада правосуддя дала добро на відправлення в СІЗО екс-голови Верховного суду Всеволода Князєва.
За таке рішення, задовольнивши клопотання заступника генпрокурора, проголосували 14 членів ВРП із 16. Про це повідомляє Суспільне.
Таким чином, тепер Спеціалізована антикорупційна прокуратура може просити Вищий антикорупційний суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час засідання ради Князєв стверджував, що гроші, знайдені в нього в кабінеті, належали іншим людям, серед яких були й судді. Він їх нібито просто зберігав на їхнє прохання.
Нагадаємо, 16 березня 2023 року Всеволоду Князєву оголосили про підозру за ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 368 КК України в одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою організованою групою осіб.
За даними слідства, він отримав 2,7 млн доларів за рішення на користь олігарха Костянтина Жеваго.
Князєв — найбільш високопоставлений чиновник в історії України, якого спіймали на хабарі.
