Тих, хто ухиляется від мобілізації, не можуть фінансово обмежити в рамках законодавчого поля.
Про це заявила заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова.
За словами Рожкової, інформація щодо кожної конкретної особи, яка є в банках, може розкриватися лише в окремих випадків, в більшості випадків — за рішенням суду.
«Ми себе позиціонуємо як цифрову країну, я не думаю, що нам слід вдаватися до таких фінансових репресій, мають бути задіяні інші механізми», — заявила перша заступниця голови НБУ.
**
ЗАМПРЕДСЕДАТЕЛЯ НАЦБАНКА ОПРОВЕРГЛА ЗАКОННОСТЬ ФИНАНСОВЫХ РЕПРЕССИЙ В ОТНОШЕНИИ УКЛОНИСТОВ (ВИДЕО)
Уклоняющихся от мобилизации не могут финансово ограничить в рамках законодательного поля.
Об этом заявила заместитель главы Национального банка Украины Екатерина Рожкова.
По словам Рожковой, информация о каждом конкретном лице, которое есть в банках, может раскрываться только в отдельных случаях, в большинстве случаев — по решению суда.
«Мы себя позиционируем как цифровую страну, я не думаю, что нам следует прибегать к таким финансовым репрессиям, должны быть задействованы другие механизмы», — заявила замглавы НБУ.
НБУ має намір повернутися до гнучкого курсу долара, але цьому передуватиме низка процесів, передбачених узгодженою з МВФ програмою валютної лібералізації.
Про це повідомило керівництво Нацбанку на брифінгу після засідання монетарного комітету.
Після 18 місяців фіксованого курсу гривні до долара Нацбанк готується відмовитися від нього: «НБУ перейде до гнучкішого курсу, коли будуть сформовані належні передумови. За такого режиму ринковий курс зможе як послаблюватися, так і зміцнюватися, реагуючи на зміну ситуації на валютному ринку, а саме баланс попиту та пропозиції».
Для переходу від фіксованого до плаваючого курсу долара НБУ хоче спочатку отримати задовільні показники за низкою параметрів.
У Нацбанку зазначили, що на перших етапах переходу зберігатимуть активну присутність на ринку, щоб компенсувати дефіцит іноземної валюти та обмежити курсові коливання.
Також НБУ знизив облікову ставку з 22% до 20% та обмежив можливості банків вкладатися у депсертифікати. В релізі НБУ про зміну ставки зазначається, що попри суттєве уповільнення індексу інфляції до 8,6% у серпні, потенціал швидкого зниження темпів росту цін практично вичерпався.
Основні фактори подальшого зниження інфляції, за оцінкою НБУ: кращі врожаї, що обмежуватимуть зростання цін в наступні місяці, фіксація тарифів на житлово-комунальні послуги, стійкість валютного ринку.
З сьогоднішнього дня, 2 березня, Національний банк актуалізував низку валютних обмежень для забезпечення безперебійної діяльності волонтерів та надання можливості громадянам підтримати постраждалих від землетрусів у Туреччині.
Про це повідомила прес-служба НБУ.
Зокрема уточнено перелік кодів товарів, які можуть купувати фізособи-волонтери за кордоном для підтримки обороноздатності країни.
Так, з 1 січня цього року набрав чинності закон про Митний тариф України, яким виділено новий код для безтілесників. У зв’язку із цим НБУ додав цей код до переліку товарів оборонного призначення, які можуть купувати волонтери за межами країни. До списку також раніше включили тепловізори, рації, бронежилети, каски, шоломи, військову та тактичну форму та взуття, захисний одяг тощо.
З 6 серпня 2022 року волонтери можуть без обмежень розраховуватися за кордоном гривневими платіжними картками за товари із переліку Нацбанку. А з 4 квітня минулого року вони можуть купувати валюту та переказувати її за кордон для придбання відповідних товарів у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн.
Крім того, з 2 березня надано можливість резидентам та нерезидентам перераховувати валюту фонду посольства Турецької Республіки в Україні для підтримки постраждалих від землетрусів.
Також цьому фонду надано можливість купувати іноземну валюту та переказувати її за кордон. Такий переклад здійснюватиметься на користь гуманітарної місії AFAD міністерства внутрішніх справ Туреччини, турецького Червоного півмісяця та МЗС.
Національний банк України вживає заходів для вирішення питання з тимчасовою нестачею готівкової іноземної валюти в касах окремих банків, яка виникла через ситуативні логістичні труднощі з доставкою валюти з-за кордону.
Про це повідомили у пресслужбі Нацбанку.
Зазначається, що НБУ здійснюватиме операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ: «це дасть змогу задовольнити потреби населення в готівковій іноземній валюті та забезпечити й надалі безперебійну роботу банківської системи в умовах війни».
«Поточна нестача готівкової валюти в окремих банках є тимчасовою. Національний банк уважно стежить за ситуацією та має достатньо готівкової валюти, щоб підтримувати готівкову валютну ліквідність банківської системи на належному рівні для задоволення потреб українців», – підкреслив заступник Голови Національного банку Юрій Гелетій.
Перша операція з обміну готівкової валюти на безготівкову відбудеться 7 вересня 2022 року, говорять у Нацбанку.
«Національний банк проводитиме такі операції доки це буде необхідно», — сказано у повідомленні.
У Нацбанку також рекомендували банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення відповідних труднощів у майбутньому.
На цьому етапі в обігу перебуває вже четверте покоління гривні.
Про це повідомила прес-служба Нацбанку України.
Станом на початок вересня 2022 року, за 26 років після запуску гривні, у готівковому обігу перебувають готівкові гроші на 688 млрд грн, зокрема 682,7 млрд грн (2,9 млрд од.) банкнот та 5,3 млрд грн (14,1 млрд од.) монет. Так, на одного жителя України припадає 72 банкноти та 166 розмінних та оборотних монет.
НБУ поступово оновлював дизайн банкнот, а також запроваджував нові номінали. Спочатку 2001 року ввели в обіг банкноту номіналом 200 грн, 2006 року – 500 грн, а 2019 року – 1000 грн.
На цьому етапі в обігу перебуває вже четверте покоління гривні, яка має посилений комплекс захисних елементів, зокрема оптично-змінні.
Також у Нацбанку вказали, що банкнотний папір, з якого виготовляють сучасні українські гроші, майже на 100% складається з бавовни.
Поточний курс валют є шокуючим для українців, однак реальним для бізнесу, який працює в умовах війни. Що буде далі з гривнею та чи виправдані останні рішення Нацбанку – розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.
Чому виріс курс
Нова хвиля росту курсу долара на готівковому ринку почалася після того, як 21 липня Національний банк вирішив вперше з 24 лютого підвищити офіційний курс валют – до 36,57 грн за долар. Своє рішення в Нацбанку пояснили тим, що в українській та світовій економіці відбулися суттєві зміни, через що подальша фіксація курсу на рівні 29,25 грн за долар шкодила національним товаровиробникам. Крім цього, у НБУ зрозуміли, що курс 29,25 грн за долар вже не відповідає очікуванням ринку: як населення, так і експортери та імпортери вже давно орієнтувалися на курс, що сформувався на готівковому ринку.
Щоправда, таке рішення Нацбанку спричинило спекуляції на ринку. Курс в обмінниках стрімко почав зростати. Трохи вгамувати спекулятивні настрої вдалося завдяки тому, що НБУ дозволив банкам збільшити пропозицію валюти на готівковому ринку, а також продавати безготівкову валюту.
Проте всі ці заходи не досягли бажаного ефекту, адже обмінники намагалися заробити гроші на панічних настроях населення та спекулятивному завищенні курсів валют. Тому Нацбанк вдався до нових заходів – заборонив обмінникам показувати курс валют на табло. А ще — зобов’язав небанківські обмінники мати системи відеонагляду, посилив вимоги до приміщень, у яких здійснюється купівля-продаж валюти, технічні вимоги до кас, а також посилив контроль за тим, як небанківські обмінники платять податки. Як результат – зниження курсу, а разом із цим і панічних настроїв.
Що буде з гривнею далі
Голова Ради Нацбанку України Богдан Данилишин, коментуючи ситуацію на валютному ринку, заявив, що певна дестабілізація на ринку готівкової валюти в Україні має тимчасовий характер. Він упевнений: курс нестабільний через проблеми з підвезенням готівкової валюти в регіони.
Готівковий курс долара найближчим часом має відкотитись до позначки, близької до зафіксованого Нацбанком курсу на безготівковому ринку. Про це під час брифінгу у Медіацентрі Україна заявив Василь Фурман, заступник голови Ради Національного Банку України.
«Якихось макроекономічних підстав, щоб готівкова гривня, як ми бачили на минулому тижні, послабилась, не було. Це було більше психологічний фактор з боку покупців, який розігнаний спекулятивно продавцями небанківських фінансових установ. Я переконаний в тому, що гривня посилиться. Сьогоднішній безготівковий курс, який зафіксований 36,6 (грн за дол. США — ред.), він є максимально наближений до ринкового. І готівкова гривня має плюс-мінус коливатись в цих межах», — пояснив Фурман.
Однак, до кінця року, на думку заступника голови ради НБУ, курс валют в Україні продовжить зростати.
«За 5 місяців війни ми надрукувати більше 25 млрд грн для фінансування державних видатків. Мінфіну треба шукати інші джерела фінансування. Тому що будь який друк гривні негативно впливає на інфляцію, на девальваційні очікування», — розповів Василь Фурман.
Ранее в Украине действовало ограничение на выкуп наличной валюты не дешевле фиксированного курса Нацбанка. На сегодня он сохраняется на уровне 36,56 грн за доллар.
Теперь это ограничение убрали — обменники смогут устанавливать любые курсы выкупа доллара и евро.
Документ был опубликован 5 августа 2022 года. Постановление уже вступило в силу.
С сегодняшнего дня, 6 августа, Национальный банк упрощает ряд ограничений для поддержки деятельности волонтеров и бизнеса.
Об этом сообщила пресс-служба НБУ.
В частности, регулятор позволил банкам не применять лимит на расчеты физических лиц-волонтеров по гривневым платежным картам за рубежом с целью покупки товаров военного назначения. При этом нужно одновременно соблюдать такие требования:
операции по счету волонтера должны быть типичными для этого физлица, а их объем – превышать эквивалент 100 тыс. грн в месяц до 21 июля 2022 года;
представление в банк письма от госоргана или воинской части о сотрудничестве и заказе товаров соответствующего назначения, если сумма такой операции превышает 400 тыс. грн в месяц;
предоставление ориентировочной стоимости (расчета) товара и сроков выполнения заказа;
информирование банка о сборе средств с целью оплаты продукции.
В список товаров, которые могут покупать волонтеры, входят рации, бронежилеты, каски, шлемы, военная и тактическая форма и обувь, защитная одежда, оптические приборы для слежки, беспилотные летательные аппараты, спальные мешки, карематы и средства для оказания медпомощи.
Также Национальный банк включил рации в перечень товаров военного назначения, для приобретения которых граждане могут покупать валюту и переводить ее за границу в пределах ежемесячного лимита 400 тыс. грн.
К тому же регулятор упростил валютные ограничения, в частности, использование корпоративных платежных карт. Банкам разрешили продавать иностранную валюту юрлицам и ФЛП, являющимся резидентами Украины, с зачислением на текущий валютный счет клиента для последующего использования средств на осуществление расходов с помощью корпоративных карт за границей.
В частности, речь идет о расходах на командировку работников за границу исключительно для оплаты суточных расходов в пределах ежедневного лимита в размере €80 на одного сотрудника, на проживание и транспортные расходы (с документальным подтверждением расчета).
В Нацбанке напомнили, что расчеты по валютным картам могут производиться без ограничений. Также определено, что ограничения на осуществление расчетов за границей в пределах ежемесячного лимита в 100 тыс. грн не будут распространяться на клиентов банка – юрлиц, осуществляющих перевозку грузов в международных сообщениях на основании разрешающих документов.
Станом на липень 2022 року зарплати не встигають за споживчою інфляцією.
У липні ситуація з зарплатами неоднорідна залежно від регіону країни. Незначне підвищення зарплат спостерігається у більшості Західних областей України, окрім Львову та області. Водночас відчутно знизилися зарплати у Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській областях та на Волині й Житомирщині. У Києві середня зарплата без змін та залишається найвищою по Україні. Середня зарплата у липні у відкритих вакансіях в усіх областях України становить 22 460 грн.
На фоні збільшення темпів споживчої інфляції стабілізація та незначне підвищення середніх зарплат у деяких регіонах у липні не вселяє оптимізму. За даними Нацбанку України, у червні цього року показник споживчої інфляції сягнув 20,1% у річному вимірі проти 18% у травні.
Середні зарплати через війну навесні знизилися на 10%, порівнюючи з довоєнним періодом. У деяких професійних сферах зарплати впали до -50%. З початком літа у більшості професійних сфер припинилося зниження окладів, проте зарплати залишаються низькими. У липні, навіть з урахуванням незначного підвищення середньої зарплати у деяких регіонах України, доходи українців нижчі, порівнюючи з першою половиною лютого.
Ситуація у регіонах
Київ залишається містом з найвищою середньою заробітною платою. Середній оклад в столиці тримається майже на одному рівні протягом трьох місяців – 29 200 грн у травні, 29 500 грн у червні та липні.
У рейтингу регіонів з найвищими пропонованими зарплатами у вакансіях в середині літа відбулися зміни. Зокрема, у Львівській області, яка займала останнім часом другу сходинку у рейтингу зарплат, у липні середня заробітна плата знизилася. Якщо у червні у цьому регіоні в середньому пропонували 20 500 грн, то середня липнева зарплата у Львові та області становить 18 900 грн.
На відміну від Львову та області, у більшості областей Західного регіону України у липні спостерігається позитивна динаміка середньої заробітної плати. Так, підвищення середньої зарплати, яку пропонують у відкритих вакансіях у липні, зафіксовано у Закарпатській області (16 600 грн), Івано-Франківській області (15 200 грн), Хмельницькій області (14 800 грн), Тернопільській області (14 300 грн), Рівненській області (11 500 грн).
На Одещині зарплати зросли
Вищі, аніж на початку літа, зарплати у Одеській області. Тут роботодавці у липні пропонують в середньому 22 500 грн. Для порівняння, у червні середня зарплата у цьому регіоні становила 18 700 грн. Така динаміка дала змогу Одеській області посісти другу позицію у переліку регіонів з найвищими середніми зарплатами. До рейтингу регіонів, де у липні пропонують найвищі зарплати, окрім вищезгаданих Києва, Одеської та Львівської областей, потрапили також Харківська область (середня зарплата 18 000 грн), Запорізька та Чернівецька області (17 100 грн).
Різниця між регіонами за показником середньої зарплати досить відчутна. Як було зазначено вище, найбільші зарплати пропонують у Києві (в середньому 29 500 грн). Найменша середня заробітна плата зафіксована у Рівненській області (11 500 грн). До переліку регіонів з найнижчими зарплатами потрапили також Полтавська та Київська області, де в середньому у липні пропонують 11 700 грн; Житомирська область (11 800 грн), Кіровоградська область (12 100 грн), Чернігівська область (12 100 грн).
Відчутно знизилися зарплати, які пропонують у липні, у Дніпропетровській області (з 19 100 грн у червні до 16 100 грн у липні), у Миколаївській області (з 19 500 грн у червні до 14 800 грн у липні), на Сумщині (з 14 300 грн у червні до 12 500 грн у липні), на Волині (з 15 400 грн у червні до 12 200 грн у липні) та на Житомирщині (з 14 900 грн у червні до 11 800 грн у липні).
Офіційний курс гривні до долара США і надалі лишатиметься фіксованим. Змінено тільки його рівень – до 36,57 грн/дол. США. Це необхідно, щоб підтримати стійкість економіки під час війни.
Нацбанк Украины пояснив, чому змінює офіційний курс и як саме цей крок зробить економіку стійкішою та яким буде його вплив на ціни.
З 24 лютого 2022 року та до сьогодні офіційний курс гривні був зафіксований на рівні 29,25 грн/дол. США. Він фактично став якорем для фінансової системи, який допоміг запобігти паніці у перші дні нападу та зберегти її стабільну роботу.
Минуло вже майже п’ять місяців з моменту фіксації курсу. За цей період змінилася економічна ситуація всередині країни та зовнішні умови, зокрема у світі значно змінився офіційний курс долара США до багатьох іноземних валют. Так, з початку року долар зміцнився на понад 11% до провідних валют. По-іншому діють і громадяни та бізнес, ухвалюючи свої економічні рішення. Якщо на початку війни у найбільш шоковий період вони витрачали кошти лише на найнеобхідніше для життя, то зараз керуються іншими мотивами. Бізнес шукає шляхи отримати максимальний прибуток в поточних умовах, а громадяни – заощадити та захистити свої доходи та заощадження від інфляції.
Унаслідок цього курс на рівні 29,25 грн/дол. США втратив свою актуальність. Водночас економіка й надалі працює в умовах високої невизначеності, викликаних війною. Разове підвищення Національним банком офіційного курсу і його подальша фіксація на новому рівні знову виконає роль якоря чи опори для цінових очікувань. Це важливо, аби і бізнес, і громадяни мали змогу опиратися на нього, ухвалюючи свої економічні рішення.
Що зміниться на валютному ринку?
Для бізнесу Це рішення прямо вплине на курс операцій для експортерів та імпортерів. Вони купують валюту у безготівковому сегменті валютного ринку. Сьогодні на ньому діють такі умови: курс продажу та купівлі валюти не може відхилятися більш як на 1% від офіційного. Така зміна у безготівковому сегменті валютного ринку є очікуваною. Вона збільшить притік і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування.
Для населення Курс продажу валюти банками у готівковому сегменті валютного ринку, на якому продають та купують валюту громадяни, не має прямої прив’язки до офіційного курсу. Відповідно прямого впливу від підвищення офіційного курсу у цьому випадку немає.
Чи вплине встановлення нового рівню офіційного курсу на ціни?
Таке рішення матиме обмежений вплив на ціни. Основні чинники прискорення інфляції на сьогодні – наслідки війни для пропозиції товарів і послуг та вартості логістики, а також зростання цін на світових товарних ринках, зокрема на нафту та газ.
Водночас фіксація офіційного курсу гривні до долара на стійкішому рівні дасть змогу Національному банк утримувати курсову стабільність та зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні.
Щомісячний ліміт на перекази грошей за кордон знижено
Громадяни, як і раніше, матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий:
12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті);
встановлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.
Це обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають за кордоном.
