11 березня 2023 року о 18:00 у Кафедральному соборі святого Павла (Кірха, вул. Новосельського, 68) відбудеться благодійний концерт «Весна в стилі танго».Вхід — вільний.
Про це повідомляє офіційний сайт мерії Одеси.
Перед глядачами виступить камерний оркестр Black Sea Orchestra під керівництвом талановитої диригентки Олесі Пістової.
Під час концерту пролунають всесвітньо відомі музичні шедеври.
Частина зібраних коштів буде направлена на допомогу ЗСУ та заходи з підтримки будівлі Кірхи.
Держпродспоживслужба виявила норовірус в устрицях, що експортувалися з Франції. Небезпечний продукт може з’явитись в Одесі.
Про це повідомили у ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.
Виробник продукту: Les jardins ostréicoles de tatihou, France.
«Звертаємося до операторів ринку! У разі виявлення вказаного вантажу в обігу просимо повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; тел.: +380487161301», — йдеться у повідомленні.
Норовірус («хвороба зимової блювоти», «вірус круїзного судна») – найпоширеніша причина катару шлунка та кишечника (гастроентерит). Перша ознака норовірусу, зазвичай – раптове хворобливе відчуття, що супроводжується сильною блювотою та водянистою діареєю. Деякі люди також можуть відчувати підвищену температуру (більше +38), головний біль, спазми шлунка, втрату апетиту, біль в кінцівках.
У Державному аграрному реєстрі (ДАР) триває збір заявок на отримання допомоги від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Про це повідомили у комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.
Програма з надання насіння ярих культур (пшениця, ячмінь, горох) для підтримки малих фермерів діє у прифронтових областях, а саме у Сумській, Чернігівській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській.
Юридичні особи та ФОПи, які мають зареєстровані сільськогосподарські угіддя площею від 10 до 500 га можуть взяти участь у програмі. Об’єм наданої допомоги – 2 тонни насіння ярих культур на господарство на вибір, залежно від регіону.
У небі над Україною за ніч знищили 34 з 48 ворожих крилатих ракет і чотири дрони-камікадзе типу Shahed, 8 керованих авіаційних ракет не досягли своїх цілей, усього був 81 пуск ворожих ракет.
Про це повідомив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Зі слів Залужного, цієї ночі противник завдав масованого ракетного удару по об‘єктах критичної інфраструктури України і здійснив 81 пуск ракет різного базування:
Окрім того, здійснено 8 пусків ударних БпЛА «Shahed-136/131».
«Силами та засобами Повітряних Сил 3С України у взаємодії з підрозділами інших Складових cил оборони України із 48 крилатих ракет Х-101/Х-555, «Калібр» знищено 34 крилаті ракети, а також 4 БпЛА «Shahed-136/131». Внаслідок організованої протидії 8 керованих авіаційних ракет Х-31П та Х-59 не досягли своїх цілей», — повідомив Залужний.
У ніч на четвер, 9 березня, під час масованої ракетної атаки РФ вдарила по об’єкту енергетичної інфраструктури в Одесі. Також пошкоджені житлові будинки. Постраждалих немає.
Про це повідомляє Одеська ОВА, передає Укрінформ.
“Внаслідок масованого ракетного удару є влучання ракет в об’єкт енергетичної інфраструктури області, а також пошкоджені житлові будинки. На щастя постраждалих немає”, — написав очільник ОВА Максим Марченко.
Наразі діють обмеження електропостачання, зазначив він. За результатами роботи підрозділів ППО є збиття ракет.
«Триває бойова робота, саме зараз очікується друга хвиля, тому прошу мешканців області знаходитись в укриттях!», — додав керівник області.
Цієї ночі на всі території України було оголошено повітряну тривогу. На ранок 9 березня зафіксовано обстріл енергетичних об’єктів у Київській, Миколаївській, Харківській, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській та Житомирській областях, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Служба безпеки України заблокувала 26 телеграм-каналів, у яких повідомляли актуальні місця роздачі повісток. У шести адміністраторів пабліків вже провели обшуки, їм готуються вручити підозри.
Про це СБУ повідомляє у своєму Telegram-каналі.
Силовики заявляють, що в групах закликали людей ховатися від представників військкоматів і допомагали ухилистам уникати мобілізації.
«Через постійне «оновлення» інформації деструктивні канали швидко «нарощували» власну аудиторію, яка перевищила 400 тис. підписників.
Після цього адміністратори вирішили зробити на цьому «бізнес» і запропонували свої платформи для розміщення комерційної реклами», — повідомили у СБУ.
Заблоковано паблики, що працювали в Івано-Франківській, Черкаській, Вінницькій, Чернівецькій, Київській, Львівській та Одеській областях. Сумарно на них було підписано понад 400 тисяч користувачів.
Повідомляється, що серед адміністраторів каналів були два власники SMM-компанії, яка займається просуванням інтернет-ресурсів «з використанням ботоферм».
Адміністраторам пабліків загрожує по 10 років в’язниці.
Двоє жителів Одеси віком 50 та 56 років протягом 2017-2019 років заволоділи трьома квартирами, власники яких померли і не залишили по собі спадкоємців. Відумерла спадщина підлягала передачі у власність територіальній громаді, втім зловмисники організували оформлення чужого майна на своє ім’я шляхом шахрайства, виготовлення та використання підроблених правовстановчих документів.
Про це повідомляє поліція Одеської області.
В результаті таких махінацій у власність фігурантів перейшли три квартири, розташовані на вулицях Марсельська, Ростовська та Слєпньова. Нерухомість вони в подальшому продали громадянам, які не відали, що купують майно, яке дісталося продавцям злочинним шляхом.
У такий спосіб правопорушники завдали територіальній громаді матеріальної шкоди на суму близько двох мільйонів гривень.
Фігурантам про підозру, відповідно до скоєного, в шахрайстві, передбаченому ч.ч. 3, 4 ст. 190 Кримінального кодексу України; організації вчинення правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за ч.ч. 1, 2 ст. 209 ККУ та використанні завідомо підроблених документів, що передбачає ч. 4 ст. 358 того ж кодексу. За скоєне чоловікам загрожує до 12-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після початку війни ринок землі не відновився навіть вполовину в порівнянні з об’ємами до повномасштабного російського військового вторгнення.
Про це свідчать дані інтерактивної карткина сайті Мінагрополітики.
Згідно з її даними, за рік і чотири дні з 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року оформлено майже вдвічі менше транзакцій на меншу в 2,5 рази площу в порівнянні з неповними вісьмома довоєнними місяцями – відповідно 52,7 тис. транзакцій проти 101 тис., і з загальною площею 99,5 тис. га проти 244,5 тис. га.
Таке скорочення кількості оформлених угод в минулому році частково пояснюється зупинкою роботи земельного ринку в березні та квітні 2022 року, що стало наслідком введення в Україні військового стану в кінці лютого. Відповідно, було закрито доступу громадян до Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно, без використання яких неможлива нотаріальна реєстрація ділянок сільгосппризначення. Це рішення на деякий час унеможливило будь-які законні реєстраційні дії з землею, і повноцінна можливість укладати угоди з купівлі-продажу ріллі в українських громадян відновилась лише в кінці травня минулого року.
Приблизно оцінити кількісні характеристики ринку землі можна за середньою щомісячною кількістю проданих гектарів, що доступна на сайті Мінагрополітики.
Для порівняння: після запуску ринку землі в липні 2021 року він демонстрував активний ріст: 4 тис. га в липні, 13 тис. га в серпні, 24,8 тис га. в вересні, 26,4 тис. га в жовтні, 37,7 тис. га в листопаді і 48,8 тис. га в грудні, або в середньому по 25,8 тис. га щомісячно. Тоді ж, 23 грудня 2021 року в Україні досягнутий абсолютний рекорд за об’ємами щоденного відчуження землі сільгосппризначення – 3,18 тис. га при 1,19 тис. оформлених транзакцій.
Відповідно, в січні-2022 було відмічене певне скорочення кількості проданих гектарів до 19,5 тис. через сезонне новорічне охолодження ділової активності, з подальшим виходом на відмітку 32,3 тис. га в лютому. Після нульової кількості транзакцій в березні і квітні через закриття реєстрів і незначні 0,7 тис. га в травні ринок землі ввійшов в піврічну стагнацію: 6,3 тис. га в червні, 7,2 тис. га в липні, 8,1 тис. га в серпні, 7,1 тис. га в вересні, по 8,3 тис. га в жовтні і листопаді і з сезонним передноворічним ростом до 15,6 тис. га в грудні. Таким чином, середня площа щомісячно відчужених земель в 2022 році скоротилась майже втричі – до 8,75 тис. га з 25,8 тис. га в 2021 році.
“24 лютого ринок помер. Потрібно розуміти, що після російського вторгнення реєстри повністю закрилися. Ця ситуація змінилася в другій половині травня, тоді ж почали з’являтися перші транзакції. Але варто розуміти їх масштаб і розміри: найбільш невдалим місяцем за обсягами земельного ринку був липень 2021 року, коли зареєстрували 2,4 тис. угод з сукупною площею трохи менше 4 тис. га. Відтак, в травні-2022 відбулось лише 432 транзакції із сукупною площею 825 га, тобто майже в шість разів менше, ніж за перший місяць після зняття мораторію на продаж с/г землі”, – констатував в липні минулого року експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер.
Згідно з даними Мінагрополітики, за час функціонування ринку землі принципово не змінилась і ціна гектару по країні. Одразу після зняття мораторію в липні-2021 вона досягла піку за весь час в 88 тис. грн/га, після чого коливалась в діапазоні 35-43 тис. грн/га, виходячи за його межі тільки в червні і грудні 2022 року з показниками відповідно 33,5 тис. грн/га і 52,5 тис. грн/га. Виключення становлять тільки березень-квітень 2022 року, коли угоди не оформлювались.
Більш виражений розподіл даних можна побачити, порівнюючи середню ціну гектару в залежності від регіону, котра може відрізнятись втричі: як-от Івано-Франківська область з 74,9 тис. грн/га у порівнянні з Херсонською (24,7 тис. грн/га).
Станом на лютий цього року найдорожче рілля продавалась крім вищезгаданої Івано-Франківської області в Львівській (в середньому 59,7 тис. грн/га), Київській (57,3 тис. грн/га), Полтавській (59,7 тис. грн/га) та Черкаській (37,9 тис. грн/га) областях.
Найдешевші ділянки очікувано пропонуються в прикордонних с країною-агресором регіонах: невисокі середні ціни крім Херсонської області зафіксовані в Запорізькій (25,5 тис. грн/га), Чернігівській (26,3 тис. грн/га), Донецькій (29,0 тис. грн/га) та Сумській (29,9 тис. грн/га) областях.
Враховуючи наявний діапазон цін на ріллю по регіонам, купівля землі на нещодавно деокупованих територіях не має економічної доцільності, тому що тільки актуальна вартість пошуку вибухонебезпечних предметів та розмінування для одного гектару оцінюються в 40-50 тис. грн, без урахування відновлення шару ґрунту після бойових дій.
Підсумовуючи, в 2022-2023 році ринок землі з його обмеженням на купівлю землі сільгосппризначення виключно фізособами-громадянами України і забороною на концентрацію більше 100 га в одних руках був і залишається лише перехідним періодом перед відкриттям ринку для юридичних осіб з 1 січня 2024 року. Таким чином, основного етапу розвитку земельних відносин в Україні можна очікувати лише у наступному році.
