Боєприпаси й військова техніка містять свинець, ртуть і тротил. Навіть коли війна в Україні закінчиться, ці важкі метали й вибухові речовини залишаться у ґрунті — з невідомими наслідками для людей, тварин і природи.

Як пише DW, щонайменше 10,5 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь в Україні забруднено хімікатами. Потрапляючи у воду чи ґрунт, вони рано чи пізно сягають і людей — через рослини, тварин чи питну воду. Принаймні так вважають токсикологи. У багатьох випадках досі бракує перевірених даних про те, що саме відбувається з хімічними речовинами у ґрунті і який вплив вони звідти здійснюють на здоров’я людини.

«Ми лише зараз починаємо займатися боєприпасами в морі», — говорить професор Едмунд Мазер (Edmund Maser), директор Інституту токсикології при університетській лікарні німецького міста Кіля. Ці дослідження — попри багато питань, на які досі немає відповідей — дозволяють зробити один висновок: токсичні хімічні речовини не несуть нічого хорошого для живих істот.

На морському дні лише німецької частини Північного та Балтійського морів іржавіє 1,6 мільйона тонн військових боєприпасів, зазначає Мазер. Під час їхнього розкладання у воду виділяється токсичний коктейль, який загрожує морській екосистемі та, зрештою, опиняється в тарілках тих, хто їсть рибу й морепродукти.

Небезпечними речовинами, що містяться у боєприпасах, є у першу чергу вибухові речовини та важкі метали. Одна з вибухових речовин — тротил — належить до групи нітроароматичних речовин, відомих своєю вибуховою силою.

«З дослідів, здійснених за допомогою харчування щурів і мишей, ми знаємо, що тротил дуже токсичний», — розповідає Мазер.

На прикладі моря токсикологи теж спостерігали, що тротил, який вивільняється із затоплених боєприпасів, шкодить тваринам у довкіллі.

«Тротил погано впливає на розмноження, ріст і розвиток морських тварин, — зазначає науковець. — З досліджень на тваринах ми також знаємо, що тротил та інші вибухові речовини є канцерогенними».

Мікробіологиня з Інституту імені Соколовського Оксана Найдьонова пояснює, що важкі метали негативно впливають на активність бактерій у ґрунті. «Вони пригнічують розвиток рослин і їхню забезпеченість мікронутрієнтами, що сприяє фізіологічним розладам і знижує їхню стійкість до хвороб», — зазначає вона.

При цьому хімікалії не обов’язково залишаються у ґрунті. Наприклад, тротил може розноситися вітром, зазначає професор Едмунд Мазер. Речовини, що знаходяться глибше в землі, змиваються дощем.

«Потім вони можуть потрапляти у водойми, забруднюючи струмки, річки та озера», — пояснює токсиколог.

У випадку з важкими металами «утилізація» передбачає зберігання небезпечних матеріалів у безпечному місці. Токсиколог Мазер наголошує, що важкий метал залишається важким металом: «Позбутися його ви не можете».

ПІДПИСУЙСЯ НА НАШ TELEGRAM І БУДЬ В КУРСІ ПОСТІЙНО!