Одеська спортсменка Рената Подолян пропустить чемпіонат світу з тхеквондо з Баку (29 травня – 6 червня) через участь в ньому росіян і білорусів.
Рената Подолян у складі збірної мала вперше виступити на чемпіонаті світу у категорії «+73 кг», але збірна України відмовитисься від участі у чемпіонаті світу з тхеквондо у Баку.
Про це повідомляє відділення НОК України в Одеській області.
За словами віцепрезидента федерації тхеквондо України Сергія Васильченко, у чемпіонаті заявлені росіяни та білоруси.
«Спочатку в заявці була така графа, як «Not National» тобто немає національності, так хитро-мудро вони зробили. Адміністратор сайту якийсь вже за своєю вимогою може заповнити цей список. Тобто вони спочатку зробили без національності графу, а тепер вже видно, що зареєстровані спортсмени з країн-агресорок. Деякі з них є військовослужбовцями. Зараз збираємо факти для підтвердження цього. Таким чином, на світову першість команда не їде», – зазначив Сергій Васильченко.
Згідно з наказом Міністерства молоді та спорту України збірні команди не мають право змагатися на турнірах, де будуть присутні спортсмени з Росії та / чи Білорусі.
Кабінет міністрів дозволив обласним військовим адміністраціям (ОВА) безоплатно передати залишки зерна (обсягом близько 72 000 тонн), закупленого за рахунок коштів держбюджету, для реалізації гуманітарної програми Grain from Ukraine.
Про це повідомила прес-служба Міністерства агрополітики та продовольства.
Для цього уряд вніс зміни до деяких постанов щодо надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії.
Наразі ОВА можуть безоплатно передавати зерно органам, фондам, програмам Організації Об’єднаних Націй або її головним органам, спеціалізованим установам, іншим автономним міжурядовим організаціям системи ООН для надання гуманітарної допомоги.
При цьому обласні військові адміністрації мають щотижня інформувати Мінагрополітики про надання такої допомоги.
У Кабміні вважають, що така ініціатива дозволить ефективно використати зерно, потреба в якому втратила актуальність.
У рамках реалізації програми Grain from Ukraine передбачається закупити та надіслати державам Африки та Азії 125 тис. тонн зерна пшениці.
Вища рада правосуддя дала добро на відправлення в СІЗО екс-голови Верховного суду Всеволода Князєва.
За таке рішення, задовольнивши клопотання заступника генпрокурора, проголосували 14 членів ВРП із 16. Про це повідомляє Суспільне.
Таким чином, тепер Спеціалізована антикорупційна прокуратура може просити Вищий антикорупційний суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час засідання ради Князєв стверджував, що гроші, знайдені в нього в кабінеті, належали іншим людям, серед яких були й судді. Він їх нібито просто зберігав на їхнє прохання.
Нагадаємо, 16 березня 2023 року Всеволоду Князєву оголосили про підозру за ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 368 КК України в одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою організованою групою осіб.
За даними слідства, він отримав 2,7 млн доларів за рішення на користь олігарха Костянтина Жеваго.
Князєв — найбільш високопоставлений чиновник в історії України, якого спіймали на хабарі.
Із 21.00 17 травня по 05.30 18 травня 2023 року російські окупанти здійснили кілька хвиль ракетних атак із різних напрямків. Загалом випущено 30 крилатих ракет морського, повітряного та наземного базування.
Про це повідомляють Повітряні Сили ЗСУ.
Із літаків стратегічної авіації — двох Ту-160 та восьми Ту-95 — випущено 22 крилаті ракети Х-101/Х-555. Із кораблів у Чорному морі – 6 крилатих ракет «Калібр». А також дві крилаті ракети «Іскандер-К» із наземних оперативно-тактичних ракетних комплексів.
Силами та засобами протиповітряної оборони Повітряних Сил у взаємодії з іншими складовими Сил оборони України знищено 29 крилатих ракет. З них — 8 над Одещиною.
Також збито 2 ударних БпЛА Shahed-136/131 та два розвідувальних БпЛА (ОТР).
Про це повідомляє спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Про те, що правоохоронці викрили корупційну схему у Верховному суді, стало відомо напередодні. Сьогодні з’явилося офіційне підтвердження інформації щодо затримання голови Верховного суду Всеволода Князєва.
«САП та НАБУ викрили «на гарячому» голову Верховного суду та адвоката під час отримання неправомірної вигоди. Загальна сума отриманих коштів — близько $2,7 млн», — розповіли у відомстві.
Документування злочинів розпочали ще на початку цього року, зафіксувавши кілька випадків передачі коштів. Чинну корупційну схему у ПС зупинили завдяки операції під прикриттям.
«Під час розслідування ми зафіксували фактичне існування у Верховному суді так званого бекофісу – адвокатського об’єднання, яке прикривалося наданням легальних адвокатських послуг. Адвокатське об’єднання виступало посередником між керівництвом Верховного суду та особами, які бажають вирішити свої питання у суді за неправомірну вигоду. Це стосувалося не лише рішень Верховного суду, а й більшості інших судів на території України», – наголосив керівник САП Олександр Клименко.
НАБУ та САП встановили наявність контактів бізнесмена-власника групи «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго з одним із адвокатів адвокатського об’єднання, яке використовувалося як «бекофіс» для маскування злочинної діяльності у Верховному суді. Адвокат виступив посередником у передачі незаконної винагороди керівництву ВС щодо ухвалення судового рішення на користь бізнесмена.
За даними слідства, Жеваго вступив у змову з адвокатом «бекофісу» у Верховному суді і протягом березня-квітня передав адвокату $2,7 млн ($1,8 млн – суддям ВС, решта – як «оплата» посередницьких послуг). Наслідком цих дій стало ухвалення Верховним судом 19 квітня рішення на користь бізнесмена.
Рік тому Руслана Данилкіна вирішила захищати Україну та добровольцем пішла на фронт. Тоді дівчині було 18 років. Це рішення далося їй зовсім не просто і не одразу. 10 лютого 2023 року вона потрапила під обстріл та втратила ногу.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Руслана вагалася — військова служба неабияк лякала своєю невідомістю. Надихав дівчину та приклад власних батьків, адже у 2015 році мама та вітчим Руслани служили на Донбасі, а щойно розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, пішли на війну добровольцями. Руслана ж приєдналася до лав ЗСУ у квітні.
«Мої рідні не зовсім булі «за» , але сказали «це твоє життя, і ти мусиш обирати сама».
Не роздумуючи, при першому виїзді , я йду до комбата та прошу взяти мене до них, він не відмовив, та сказав запитати у мого безпосереднього начальника, та знаєте що? Він мені сказав «ти ще дуже мала, та я не готовий брати на себе таку відповідальність», (на той момент мені було ще 18 років ) він дуже боявся , що мене ні хто не візьме заміж якщо з моїм лицем щось трапиться», — пише Руслана у своєму Instagram
Спочатку дівчині довірили роботу із документами у Запоріжжі, але вона швидко зрозуміла, що хоче працювати ближче до фронту. Через юний вік Руслані кілька разів відмовляли, проте вона все ж таки домоглася свого і стала служити оператором-зв’язковим. Щоденна служба тривала до дня, що розділив її життя на «до» та «після».
10 лютого Руслана та її товариші по службі виконували бойове завдання в Херсонській області. За словами дівчини, того дня ніщо не віщувало біди. Раптом розпочався артилерійський обстріл. Уламки касетних снарядів потрапили до пасажирського сидіння, на якому й була дівчина.
«Пам’ятаю момент вибуху. Тоді я несвідомо сховала голову, наступний кадр із спогадів: я вже тримаюся за коліна. Я одразу зрозуміла, що сталося, але я не хотіла вірити в те, що втратила ногу. Я питала у товаришів по службі: «Що там? «. Однак вони мовчали у відповідь», — згадує Руслана найстрашніший день.
Життя Руслані врятувало випадковість: повз їхню машину проїжджали медики. Саме вони надали дівчині першу допомогу і цим не дозволили їй загинути від втрати крові.
«Мене оглушив страшний брязкіт у вухах, жахливий запах пороху і живої плоті, велика втрата крові, рахунок йшов на секунди. Я не вірила у це. У машині я не бачила що з низу, але я розуміла, що вже тримаю кістку в руках.
Мені наклали джгут бойові медики які за щасливим збігом обставин їхали ззаду! Вони врятували моє життя!», — розповідає дівчина.
У Чорнобаївці Руслану прооперували. Медики намагалися зробити все можливе, щоб урятувати її ногу, але марно. Дівчині ампутували ліву кінцівку вище за коліно. Того ж дня Руслану транспортували до Миколаєва, де вона пробула три дні. А далі дівчину відправили на лікування до рідної Одеси. Перші дні у лікарні Руслана постійно плакала, але потім чітко вирішила: боротиметься за своє життя. Руслана вирішила поділитися своєю історією в соцмережах:
«Спочатку я взагалі не хотіла нікому нічого розповідати. Написала другові, що мені ампутували ногу і попросила це зберігати в таємниці. Тоді думала, що поставлю протез, одягну штани і ніхто нічого не зрозуміє.
Але потроху прийшло ухвалення. Першою поділилася моєю історією в соцмережах братова дружина. Я поїхала на чергову операцію, а повернулася зіркою. Люди писали тисячі повідомлень із приємними словами, вони дякували мені. Мене це зворушило до сліз. Це дає віру в себе та найкраще майбутнє».
Наразі Руслана навчається в Одеському національному морському університеті та будує великі плани на майбутнє.
«Люблю це життя, вірю в людей і ситуація, яка зі мною сталася, допомогла мені багато чого переосмислити. Тепер не можна втрачати жодної хвилини свого дорогоцінного часу і відкладати щось на потім.
Піднімаю голову, не роняю сльози, а живу тепер на повну!», — каже дівчина.
Близько 03:30 16-го травня російські окупанти атакували Україну з північного, південного та східного напрямків 18 ракетами різних типів повітряного, морського та наземного базування.
Про це повідомили Повітряні сили України.
З шести літаків МіГ-31К було випущено шість аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 9 крилатих ракет «Калібр» – з кораблів у Чорному морі та три ракети наземного базування (С-400, «Іскандер-М»).
Усі 18 ракет знищені силами та засобами протиповітряної оборони Повітряних Сил ЗС України.
Крім того, у ніч на 16 травня противник атакував ударними дронами типу «Shahed-136/131», а також проводив повітряну розвідку трьома безпілотниками оперативно-тактичного рівня – «Орлан-10», “SuperCum”.
Усі – знищені!
Пожежники боряться з наслідками атаки ворога у Києві.
Існує Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки.
Що потрібно знати в першу чергу, та які етапи потрібно пройти, щоб перевести садовий будинок в житловий чи дачний в житловий.
Відповідно до п. 3 Порядку № 321 для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі — власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, — сільському голові (далі — уповноважений орган) у паперовій формі особисто (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом власника, заяву за формою згідно з додатком, до якої додаються:
копія документа, що підтверджує право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку (крім випадку, коли право власності на такий будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, створений виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера.
Центр адмінпослуг – вул. Косовська, 2-Д,
Управління ДАБК Одеської міської ради — вул. Черняховського, 6.
Нагадаємо, Центр адмінпослуг в Одесі приймає документи для переведення дач у житлові будинки.
Подальша доля роботи зернового коридору досі не визначена. Що буде з українським збіжжям поки невідомо.
Про це під час брифінгу повідомила посол МЗС з особливих доручень, координаторка Ради експортерів та інвесторів Ольга Трофімцева.
«На сьогодні ми маємо підвішену ситуацію невизначеності щодо зернового коридору. Тому що сигнали зараз є різні. Туреччина говорить, що начебто до 18 травня має бути продовжена. Але на цьому тижні, на скільки мені відомо, ніяких додаткових перемовин не заплановано. Минулого тижня ніякого конкретного результату щодо продовження «зернової угоди» ми не отримали», — зазначила Ольга Трофімцева.
Утім, Ольга Трофімцева зауважила, що згідно з наявною сьогодні інформацією, Росія погодиться на продовження «зернового коридору» ще на 60 днів.
Нагадаємо, після російського вторгнення в Україну у 2022 році українські чорноморські порти були заблоковані. Відновити роботу трьох з них – «Одеса», «Чорноморськ», «Південний» – та експорт українського зерна вдалося після підписання за посередництва ООН і Туреччини зернової угоди.
В Україні з 15 травня поточного року громадяни можуть одночасно оформлювати не лише свої паспорти, у тому числі для виїзду за кордон, а й документи своїх дітей.
Про це йдеться на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ.
Тепер, крім одночасного оформлення ID-карти та закордонного паспорта, батьки/законні представники зможуть одночасно оформляти паспорти для виїзду за кордон дітям до 14 років.
Для отримання послуги одному з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників особи, яка не досягла 14-річного віку або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, необхідно подати заяву та відповідні документи до підрозділу міграційної служби, центру обслуговування «Паспортний сервіс» в Україні або за кордоном, або в Центрі надання адмінпослуг.
При цьому якщо дитині, якій оформлюють закордонний паспорт, виповнилося 12 років, її присутність при поданні документів є обов’язковою.
