На сьогодні існує два варіанти оскарження постанов військо-лікарської комісії.
Про це повідомили в Українському ветеранському фонді.
Перше, що може зробити ветеран чи військовий – подати заяву до Центральної ВЛК, у якій зазначити причини перегляду постанови.
Крім цього, до заяви варто додати документи, видані ВЛК, рішення якої оскаржується. За наявності можна також надати результати попередніх медичних досліджень
Другий варіант – оскаржити у судовому порядку в межах адміністративного судочинства. Оскарження в судовому порядку постанови ВЛК є способом, який можна реалізувати незалежно від того, чи оскаржувалась така постанова до ВЛК вищого рівня, чи ні. Але слід пам’ятати, що у випадку оскарження постанови ВЛК у Центральній ВЛК, зменшується термін, протягом якого ви маєте право на звернення до суду – з шести місяців до трьох.
Потрібна консультація щодо оскарження рішення військово-лікарської комісії? Звертайтесь до юристів Українського ветеранського фонду. Залишайте заявку за посиланням, це безоплатно: https://cutt.ly/s9Asnpo
Подавати запити на допомогу можна щодня та цілодобово. Консультації надаються щодня у робочі дні з 9:00 до 18:00.
Нідерланди мають намір поставити Україні два мінні тральщики класу Alkmaar, а також радіолокаційні системи виявлення безпілотників та мостові й переправні системи М3 для швидкого наведення мостів.
Про це у вівторок під час візиту до Одеси оголосила Міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен.
У Чорному морі Росія заклала багато морських мін, що перешкоджають безпечному проходу.
«Нідерланди мають великий досвід у галузі морської справи, у тому числі в знешкодженні морських мін«, – зазначила Оллонгрен. Ця підтримка також сприяє переходу Збройних Сил України на західні системи озброєння та стандарти НАТО.
Передача обох кораблів Україні відбудеться після того, як їм знайдуть заміну. Очікується, що це станеться 2025 року, повідомляє Міноборони.
Російська федерація виступає за продовження «зернової угоди» з Україною, Туреччиною та ООН, проте лише на 60 днів.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ рф Сергій Вершинін.
За його словами, консультації вже завершилися, і вони були непростими, але «докладними та відвертими».
«Наша подальша позиція визначатиметься залежно від реального – не на словах, а на ділі – прогресу щодо нормалізації нашого сільгоспекспорту, включаючи банківські платежі, транспортну логістику, страховки, розморожування фінансової діяльності та постачання аміаку трубопроводом «Тольятті – Одеса», – розповів Вершинін.
Україна на переговорах має дві основні вимоги – продовжити «зернову ініціативу» і розширити угоду, включивши до неї порт Миколаєва. У свою чергу РФ продовжує вимагати послаблення санкцій та отримання дозволу на експорт власної агропродукції та добрив.
Право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 чи 65 років. Вік виходу пенсію визначає страховий стаж. Такі норми закріплено ст. 26 закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, розповіли у Пенсійному фонді.
Так, для отримання пенсії після досягнення у 2023 році 60 років необхідно мати не менше 30 років страхового стажу, після досягнення 63 років – не менше 20 років, 65 – не менше 15.
Окремим категоріям громадян можуть призначатись пенсії за віком до досягнення віку 60 років:
на пільгових умовах – особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці або в окремих галузях виробництва (частини перша – третя статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”) ;
дострокові – особам, які мають особливий статус, зокрема учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; багатодітним матерям та матерям дітей з інвалідністю з дитинства або тяжко хворих дітей; громадянам, яким на час звільнення у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників або за станом здоров’я залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку (стаття 115 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”);
зі зменшенням пенсійного віку – учасникам ліквідації та постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (стаття 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
Пенсії до досягнення 60 років призначаються на термін безстроково, їх розмір обчислюється згідно зі статтями 27, 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – залежно від тривалості набутого страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачено страхові внески.
Минулої доби, 10 березня, російські війська 71 раз обстріляли територію Херсонської області. Внаслідок ворожих атак загинули троє людей, ще 5 поранені.
Про це повідомляє Херсонська ОВА.
Загалом у регіоні ворог випустив 335 снарядів. Вогонь вівся з мінометів, РСЗВ, артилерії, танків та БПЛА.
Сам обласний центр учора опинився під обстрілом чотири рази. Окупанти продовжують бити по житлових кварталах. Пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки.
11 березня окупанти продовжили завдавати ударів по Херсону. снаряд влучив біля супермаркета. Вже відомо про 3 загиблих та двох поранених.
Транспортно-логістична група A.P. Moeller — Maersk з Данії відновила відправку вантажів контейнерами безпосередньо в Україну.
Про це повідомила прес-служба Maersk.
Для цього запущено нове щотижневе баржеве сполучення з порту Констанца, Румунія, порт Рені, Україна. Зараз ця послуга повністю працює двома маршрутами — через Констанцу/Дунайський канал і Чорне море. Транзитний час складатиме близько півтори доби.
«Ми продовжуємо стежити за розвитком подій в Україні та впроваджувати рішення для вантажів наших клієнтів у межах безпеки. Логістичні операції в країні та за її межами залишаються складними, однак ми раді повідомити вам, що компанія Maersk тепер може пропонувати пряме бронювання в Україну з усього світу, полегшуючи проблему, яка часто виникала протягом минулого року”, — вказала прес-служба.
Контейнерні лінії Maersk та CMA CGM призупинили суднозаходи до українських портів з 24 лютого, після початку військового вторгнення росії.
У небі над Україною за ніч знищили 34 з 48 ворожих крилатих ракет і чотири дрони-камікадзе типу Shahed, 8 керованих авіаційних ракет не досягли своїх цілей, усього був 81 пуск ворожих ракет.
Про це повідомив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Зі слів Залужного, цієї ночі противник завдав масованого ракетного удару по об‘єктах критичної інфраструктури України і здійснив 81 пуск ракет різного базування:
Окрім того, здійснено 8 пусків ударних БпЛА «Shahed-136/131».
«Силами та засобами Повітряних Сил 3С України у взаємодії з підрозділами інших Складових cил оборони України із 48 крилатих ракет Х-101/Х-555, «Калібр» знищено 34 крилаті ракети, а також 4 БпЛА «Shahed-136/131». Внаслідок організованої протидії 8 керованих авіаційних ракет Х-31П та Х-59 не досягли своїх цілей», — повідомив Залужний.
Служба безпеки України заблокувала 26 телеграм-каналів, у яких повідомляли актуальні місця роздачі повісток. У шести адміністраторів пабліків вже провели обшуки, їм готуються вручити підозри.
Про це СБУ повідомляє у своєму Telegram-каналі.
Силовики заявляють, що в групах закликали людей ховатися від представників військкоматів і допомагали ухилистам уникати мобілізації.
«Через постійне «оновлення» інформації деструктивні канали швидко «нарощували» власну аудиторію, яка перевищила 400 тис. підписників.
Після цього адміністратори вирішили зробити на цьому «бізнес» і запропонували свої платформи для розміщення комерційної реклами», — повідомили у СБУ.
Заблоковано паблики, що працювали в Івано-Франківській, Черкаській, Вінницькій, Чернівецькій, Київській, Львівській та Одеській областях. Сумарно на них було підписано понад 400 тисяч користувачів.
Повідомляється, що серед адміністраторів каналів були два власники SMM-компанії, яка займається просуванням інтернет-ресурсів «з використанням ботоферм».
Адміністраторам пабліків загрожує по 10 років в’язниці.
Після початку війни ринок землі не відновився навіть вполовину в порівнянні з об’ємами до повномасштабного російського військового вторгнення.
Про це свідчать дані інтерактивної карткина сайті Мінагрополітики.
Згідно з її даними, за рік і чотири дні з 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року оформлено майже вдвічі менше транзакцій на меншу в 2,5 рази площу в порівнянні з неповними вісьмома довоєнними місяцями – відповідно 52,7 тис. транзакцій проти 101 тис., і з загальною площею 99,5 тис. га проти 244,5 тис. га.
Таке скорочення кількості оформлених угод в минулому році частково пояснюється зупинкою роботи земельного ринку в березні та квітні 2022 року, що стало наслідком введення в Україні військового стану в кінці лютого. Відповідно, було закрито доступу громадян до Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно, без використання яких неможлива нотаріальна реєстрація ділянок сільгосппризначення. Це рішення на деякий час унеможливило будь-які законні реєстраційні дії з землею, і повноцінна можливість укладати угоди з купівлі-продажу ріллі в українських громадян відновилась лише в кінці травня минулого року.
Приблизно оцінити кількісні характеристики ринку землі можна за середньою щомісячною кількістю проданих гектарів, що доступна на сайті Мінагрополітики.
Для порівняння: після запуску ринку землі в липні 2021 року він демонстрував активний ріст: 4 тис. га в липні, 13 тис. га в серпні, 24,8 тис га. в вересні, 26,4 тис. га в жовтні, 37,7 тис. га в листопаді і 48,8 тис. га в грудні, або в середньому по 25,8 тис. га щомісячно. Тоді ж, 23 грудня 2021 року в Україні досягнутий абсолютний рекорд за об’ємами щоденного відчуження землі сільгосппризначення – 3,18 тис. га при 1,19 тис. оформлених транзакцій.
Відповідно, в січні-2022 було відмічене певне скорочення кількості проданих гектарів до 19,5 тис. через сезонне новорічне охолодження ділової активності, з подальшим виходом на відмітку 32,3 тис. га в лютому. Після нульової кількості транзакцій в березні і квітні через закриття реєстрів і незначні 0,7 тис. га в травні ринок землі ввійшов в піврічну стагнацію: 6,3 тис. га в червні, 7,2 тис. га в липні, 8,1 тис. га в серпні, 7,1 тис. га в вересні, по 8,3 тис. га в жовтні і листопаді і з сезонним передноворічним ростом до 15,6 тис. га в грудні. Таким чином, середня площа щомісячно відчужених земель в 2022 році скоротилась майже втричі – до 8,75 тис. га з 25,8 тис. га в 2021 році.
“24 лютого ринок помер. Потрібно розуміти, що після російського вторгнення реєстри повністю закрилися. Ця ситуація змінилася в другій половині травня, тоді ж почали з’являтися перші транзакції. Але варто розуміти їх масштаб і розміри: найбільш невдалим місяцем за обсягами земельного ринку був липень 2021 року, коли зареєстрували 2,4 тис. угод з сукупною площею трохи менше 4 тис. га. Відтак, в травні-2022 відбулось лише 432 транзакції із сукупною площею 825 га, тобто майже в шість разів менше, ніж за перший місяць після зняття мораторію на продаж с/г землі”, – констатував в липні минулого року експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер.
Згідно з даними Мінагрополітики, за час функціонування ринку землі принципово не змінилась і ціна гектару по країні. Одразу після зняття мораторію в липні-2021 вона досягла піку за весь час в 88 тис. грн/га, після чого коливалась в діапазоні 35-43 тис. грн/га, виходячи за його межі тільки в червні і грудні 2022 року з показниками відповідно 33,5 тис. грн/га і 52,5 тис. грн/га. Виключення становлять тільки березень-квітень 2022 року, коли угоди не оформлювались.
Більш виражений розподіл даних можна побачити, порівнюючи середню ціну гектару в залежності від регіону, котра може відрізнятись втричі: як-от Івано-Франківська область з 74,9 тис. грн/га у порівнянні з Херсонською (24,7 тис. грн/га).
Станом на лютий цього року найдорожче рілля продавалась крім вищезгаданої Івано-Франківської області в Львівській (в середньому 59,7 тис. грн/га), Київській (57,3 тис. грн/га), Полтавській (59,7 тис. грн/га) та Черкаській (37,9 тис. грн/га) областях.
Найдешевші ділянки очікувано пропонуються в прикордонних с країною-агресором регіонах: невисокі середні ціни крім Херсонської області зафіксовані в Запорізькій (25,5 тис. грн/га), Чернігівській (26,3 тис. грн/га), Донецькій (29,0 тис. грн/га) та Сумській (29,9 тис. грн/га) областях.
Враховуючи наявний діапазон цін на ріллю по регіонам, купівля землі на нещодавно деокупованих територіях не має економічної доцільності, тому що тільки актуальна вартість пошуку вибухонебезпечних предметів та розмінування для одного гектару оцінюються в 40-50 тис. грн, без урахування відновлення шару ґрунту після бойових дій.
Підсумовуючи, в 2022-2023 році ринок землі з його обмеженням на купівлю землі сільгосппризначення виключно фізособами-громадянами України і забороною на концентрацію більше 100 га в одних руках був і залишається лише перехідним періодом перед відкриттям ринку для юридичних осіб з 1 січня 2024 року. Таким чином, основного етапу розвитку земельних відносин в Україні можна очікувати лише у наступному році.
Боєприпаси й військова техніка містять свинець, ртуть і тротил. Навіть коли війна в Україні закінчиться, ці важкі метали й вибухові речовини залишаться у ґрунті — з невідомими наслідками для людей, тварин і природи.
Як пише DW, щонайменше 10,5 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь в Україні забруднено хімікатами. Потрапляючи у воду чи ґрунт, вони рано чи пізно сягають і людей — через рослини, тварин чи питну воду. Принаймні так вважають токсикологи. У багатьох випадках досі бракує перевірених даних про те, що саме відбувається з хімічними речовинами у ґрунті і який вплив вони звідти здійснюють на здоров’я людини.
«Ми лише зараз починаємо займатися боєприпасами в морі», — говорить професор Едмунд Мазер (Edmund Maser), директор Інституту токсикології при університетській лікарні німецького міста Кіля. Ці дослідження — попри багато питань, на які досі немає відповідей — дозволяють зробити один висновок: токсичні хімічні речовини не несуть нічого хорошого для живих істот.
На морському дні лише німецької частини Північного та Балтійського морів іржавіє 1,6 мільйона тонн військових боєприпасів, зазначає Мазер. Під час їхнього розкладання у воду виділяється токсичний коктейль, який загрожує морській екосистемі та, зрештою, опиняється в тарілках тих, хто їсть рибу й морепродукти.
Небезпечними речовинами, що містяться у боєприпасах, є у першу чергу вибухові речовини та важкі метали. Одна з вибухових речовин — тротил — належить до групи нітроароматичних речовин, відомих своєю вибуховою силою.
«З дослідів, здійснених за допомогою харчування щурів і мишей, ми знаємо, що тротил дуже токсичний», — розповідає Мазер.
На прикладі моря токсикологи теж спостерігали, що тротил, який вивільняється із затоплених боєприпасів, шкодить тваринам у довкіллі.
«Тротил погано впливає на розмноження, ріст і розвиток морських тварин, — зазначає науковець. — З досліджень на тваринах ми також знаємо, що тротил та інші вибухові речовини є канцерогенними».
Мікробіологиня з Інституту імені Соколовського Оксана Найдьонова пояснює, що важкі метали негативно впливають на активність бактерій у ґрунті. «Вони пригнічують розвиток рослин і їхню забезпеченість мікронутрієнтами, що сприяє фізіологічним розладам і знижує їхню стійкість до хвороб», — зазначає вона.
При цьому хімікалії не обов’язково залишаються у ґрунті. Наприклад, тротил може розноситися вітром, зазначає професор Едмунд Мазер. Речовини, що знаходяться глибше в землі, змиваються дощем.
«Потім вони можуть потрапляти у водойми, забруднюючи струмки, річки та озера», — пояснює токсиколог.
У випадку з важкими металами «утилізація» передбачає зберігання небезпечних матеріалів у безпечному місці. Токсиколог Мазер наголошує, що важкий метал залишається важким металом: «Позбутися його ви не можете».
