Архітектурний конкурс на найкращу проєктну пропозицію щодо реновації Катерининської площі оголосила одеська мерія.
Відповідне рішення прийняв Виконком Одеської міської ради.
Мета конкурсу – розробка архітектурного рішення з благоустрою та реконструкції площі, оскільки після демонтажу та перенесення пам’ятника «Засновникам Одеси» Катерининська площа має незавершений вигляд. Також потребує демонтажу постамент пам’ятника. Крім того, необхідно провести загальне планувальне оформлення центральної частини площі.
Як повідомив заступник міського голови Олександр Філатов, у конкурсі може взяти участь будь-яка компанія, яка має відповідні ліцензії. Переможців конкурсу оголосять наприкінці серпня.
Особливість замовленого конкурсу полягає у тому, що до участі запрошуються окремі проєктні організації, що мають великий досвід у проєктуванні об’єктів архітектури та містобудування в умовах історичного міського середовища. Інші професійні архітектори мають змогу надати свої зустрічні проєктні пропозиції.
Фінансування конкурсу передбачено за рахунок міського бюджету в обсязі 350 тис.грн.
24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент РФ Володимир Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України».
За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.
І етап: 24 лютого – квітень 2022 року
Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна. Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї блискавичної атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більш ніж 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – по Одесі, Миколаїву, Херсону і Маріуполю.
Уже сьогодні серед знакових тактичних епізодів повномасштабної війни можна назвати битву за Київ (24 лютого – 1 квітня 2022 року). Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав стрімко прорватися до центру столиці колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір ЗСУ зірвав наміри РФ. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів – Гореничі – Буча – Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.
Епізодами битви за Київ стали: – бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах.
З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати; – бої за аеропорт «Антонов» у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили «Мрію». Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили.
Знаковий тактичний епізод першого етапу повномасштабного вторгнення – бої за Маріуполь. 28 лютого 2022 року противник розпочав облогу міста – підійшов одночасно з заходу та сходу. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону попри суттєву чисельну та вогневу перевагу ворога. На 1 квітня окупанти оточили Маріуполь і почали просуватися до центру. 11 квітня група українських оборонців здійснила прорив із міста, подолала 175 кілометрів тилами ворога й вирвалася з оточення. Від 21 квітня єдиним опорним пунктом Сил оборони України в Маріуполі лишився металургійний комбінат «Азовсталь». Тримаючи там оборону до 20 травня, наші герої відтягували найбоєздатніші ворожі підрозділи від інших напрямків.
II етап: травень – серпень 2022 року
Після провалу первинного задуму щодо швидкого прориву та захоплення України, противник перегрупував війська та продовжив наступ на кількох напрямках. Сили оборони України перейшли до стабілізаційних заходів, а ведення бойових дій звузилося до двох операційних зон – Східної та Південно-Західної. Серед знакових тактичних епізодів цього етапу – бої за Сєвєродонецьк – Лисичанськ. 8 травня, намагаючись захопити Луганську область, ворог загарбав Попасну, 12 травня – Рубіжне. Нехтуючи принципом мінімізації руйнувань цивільних об’єктів, рашисти масовано обстрілювали населені пункти області з артилерії та авіації. На кінець травня почався штурм Сєвєродонецька. Через застосування масового артилерійського вогню (вороги витрачали до 70 тисяч тонн боєприпасів на добу) та для уникнення оточення підрозділи Сил оборони України 22 червня мусили відійти з Сєвєродонецька, а на початку липня – з Лисичанська. Стійкість українських оборонців суттєво виснажила загарбників – вони зазнали численних втрат і вичерпали резерви. На цьому етапі варто згадати й бойові дії на Лиманському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.
III етап: вересень – грудень 2022 року
Ворог втратив ініціативу та мусив вживати радикальних заходів для збереження свого положення на окупованих територіях. Зусилля військово-політичного керівництва України були спрямовані на забезпечення умов для звільнення тимчасово окупованих територій і нарощування засобів для продовження наступальної операції.
На цьому етапі знаковими тактичними епізодами були наступальні операції Сил оборони України: – Харківська наступальна операція. Противник продовжив активні наступальні та штурмові дії в Донецькому операційному районі. Окремі підрозділи перекинув на Херсонський напрямок. Це дало змогу Силам оборони України 5 вересня розпочати наступальну операцію в Харківській області. Заскочені зненацька ворожі підрозділи були розгромлені та дезорієнтовані. Лише в середині жовтня ворог закріпився на рубежі Сватове – Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів, серед них – міста Ізюм, Балаклія, Куп’янськ. – Херсонська наступальна операція.
З 29 серпня до 23 вересня українські війська вийшли на адміністративний кордон з Херсонською та Дніпропетровською областями й розпочали створювати плацдарм для просування. У листопаді підрозділи Сил оборони України вийшли на правий берег річки Дніпро, рашисти ж, щоб хоч якось зберегти живу силу, відійшли на лівобережжя. Завдяки успішному проведенню цієї операції Україна звільнила від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.
Сьогодні Укрпошта ввела в обіг поштову марку «ПТН ПНХ!», присвячену річниці повномасштабної війни росії проти України.Тираж марки – 1 500 000 примірників.
На спеціальне погашення в Одесі Начальник Одеської ОВА Максим Марченко запросив головних військових Одещини — Командувача Військово-Морських Сил ЗСУ віцеадмірала Олексія Неїжпапу, Командувача Повітряного командування «Південь» ЗСУ генерал-майора Дмитра Карпенка і заступника командувача ОСУВ «Одеса» полковника Івана Войтенка.
Давид здолає Голіафа. Саме цей сенс і закладено у зображенні поштового випуску «ПТН ПНХ», на якому представлено одне з семи графіті всесвітньо відомого вуличного художника та політичного активіста Бенксі – маленький хлопчик нокаутує дзюдоїста. Графіті художник намалював на стіні зруйнованого будинку у смт Бородянка Київської області.
«Дуже символічно, що цю знакову марку ми гасимо разом з вищим командуванням, яке очолює підрозділи та з’єднання, що стоять на захисті Одеси і Одеської області на воді, в повітрі і на землі. З великою повагою ставлюсь до цих людей, адже саме під їх командуванням відважні воїни – моряки, підрозділи ППО та Сухопутні війська, чинили і чинять потужний та гідний супротив «руському міру», і не дали полчищам орків зайти у нашу Одеську область, в її міста та села, поневолити вільних одеситів. Одещину ніхто не здав і не здасть! Слава Україні» — сказав Начальник Одеської ОВА Максим Марченко.
Південно-західний апеляційний господарський суд скасував право власності одеської громади на будинок Русова, який розташований на вулиці Садовій, 21.
Про це повідомив мер міста Геннадій Труханов За його словами, суд став на бік «бізнесмена-втікача» який претендує повернути собі будівлю. Міський голова зазначив, що доленосне для міста судове засідання тривало лише три хвилини.
«Сьогоднішнє рішення — це фактично узаконення злочину. Коли суд стає на бік людини, відомої своїми махінаціями, яка перебуває в міжнародному розшуку, це фактично удар у спину», — сказав Труханов. Він також повідомив, що міська рада оскаржуватиме рішення в касаційній інстанції, а також направить скаргу до Вищої ради правосуддя.
Нагадаємо, що мова йде про апеляцію на рішення Господарського суду за позовом компанії “Петрекс Плюс”. Кінцевим бенефіціарним власником фірми є Любов Тарпан, яка пов’язана з одеським бізнесменом Русланом Тарпаном.
Як повідомили у поліції Одещини, затриманим виявився 38-річний чоловік, місцевий, раніше судимим за майнові злочини.
Особу та місцезнаходження зловмисника встановили дільничні офіцери поліції. Громадянина викрили за місцем мешкання. Він пояснив, що придбав піротехніку декілька років потому, а вчора під час вживання алкоголю вирішив запустити у дворі свого будинку.
Розслідування, розпочатого за фактом хуліганства, триває.
Механізм прожиткового мінімуму в Україні не є адекватним і потребує диференціації з урахуванням різних верств населення, як це є в Європі, де поняття абсолютної та відносної бідності різняться.
Такі висновки зробили депутати під час слухань комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Депутати дійшли висновку, що існуючий прожитковий мінімум та принцип його нарахування не відповідає реальному прожитковому мінімуму.
У документі сказано, що в Європейському союзі бідними вважають осіб, дохід яких становить менше 50-60% від середнього показника рівня доходів населення по країні. Методика обчислення доходу передбачає включення до розрахунку всіх соціальних виплат. Скільки людей живе за межею відносної бідності в Україні – достеменно невідомо.
Водночас, згідно з методикою оцінки бідності, межа монетарної бідності в Україні – це рівень доходу (витрат), нижчий від якого є неможливим задоволення особою основних потреб. І вартість значення кордону монетарна бідність є основою віднесення особистості до категорії бідних.
«Методика оцінки бідності включає підрахунок доходів і витрат, але не встановлює співвідношення з прожитковим мінімумом. Фактично, правова сутність поняття «межа монетарної бідності» зводиться до практичного аспекту – застосування показників бідності у забезпеченні адресної соціальної підтримки найбідніших верств населення. Чіткий логічний зв’язок між межа монетарної бідності та прожитковий мінімум відсутня», – йдеться у підсумкових висновках протоколу.
Йдеться про зупинення дії імпортних мит, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до Європейського союзу.
«Це продовження незмінної підтримки економіки України з боку ЄС і допомагає пом’якшити складну ситуацію, в якій опинилися українські виробники та експортери через неспровоковану та невиправдану військову агресію Росії», — йдеться в прес-релізі.
Пропоноване рішення також містить «прискорений захисний механізм захисту ринку ЄС у разі потреби» з урахуванням зростання імпорту українських сільгосппродукції та інших товарів.
Спеціалісти виявили перевищення допустимого рівня кадмію у рисі для ризотто, що експортувався з Італії.
Про це йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.
«Попереджаємо щодо можливості реалізації цієї продукції на території регіону, а також доводимо до відома місцевих операторів ринку (у разі виявлення вказаного вантажу в обігу) про необхідність вилучити товар та у термін не більше двох робочих днів письмово інформувати про виявлену невідповідність Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6», — йдеться у повідомленні.
Кадмій (Cd) – важкий метал, пари та сполуки якого є токсичними для людини та викликають пошкодження легень, нирок, шлунково-кишкового тракту та кісток. Підвищена концентрація кадмію в крові вказує на гостре чи хронічне отруєння.
Одеський виконком ухвалив проєкт рішення «Про демонтаж тимчасових споруд», яким передбачається демонтувати в Одесі 10 МАФів.
Відповідне рішення ухвалено сьогодні, 23 лютого.
Як повідомили у мерії, за результатами обстеження, проведеного спеціалістами управління розвитку споживчого ринку, в Одесі запропоновано знести три МАФи у Київському районі та сім – у Приморському.
Пі загрозу демонтажу потрапили кафе у скейтпарку на вулиці Маразліїській 1/9, засклена тераса ресторану на Дерібасівській, літня тераса кафе на Буніна, 2, цілодобова автомийка на Розкидайлівській, а також газетний кіоск на проспекті Свободи та інші.
У власників більшості МАФів закінчився термін дії договору, а деякі з них розміщені без паспорту прив’язки та укладеного договору.
В Одесі правоохоронці розшукують порушників, які всупереч забороні використання піротехнічних засобів під час дії військового стану, запустили феєрверк.
Подія відбуласявчора, 22 лютого, близько 20-ї години в одному з дворів на вулиці Академіка Заболотного. Про це правоохоронцям повідомили очевидці.
Слідчо-оперативна група територіального відділу поліції, яка прибула за викликом, в якості речового доказу виявила та вилучила коробку з-під феєрверка на 16 пострілів.
За даним фактом розпочато провадження за ч. 1 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. Порушникам загрожує штраф від 17000 до 34000 гривень або арешт на строк до шести місяців, або ж обмеження волі на строк до пʼяти років.
