Основою експорту в Одеському регіоні стали зернові та олійні культури.
Про це свідчить річний звіт, оприлюднений Одеським обласним управілінням статистики.
В 2023році підприємства Одещини здійснювали зовнішньоторговельні операції товарами з партнерами із 175 країн світу. Експорт товарів становив 1797,6 млн.дол., імпорт – 2351,1 млн.дол.
Порівняно з 2022 роком експорт зменшився на 25,1%, імпорт збільшився – на 10,3%. Негативне сальдо склало 553,5 млн.дол.
Частка регіону в загальному обсязі експорту товарів країни становила 5%, і за цим показником Одещина займає 5 місце серед регіонів України.
Частка підприємств Одеської області в загальному імпорті товарів України становила 3,7%; за цим показником регіон знаходиться на 6 місці серед інших регіонів.
Основу товарної структури експорту складали продукти рослинного походження, зокрема, зернові культури – 42,9%, насіння і плоди олійних рослин – 15,6%. Питома вага жирів та олій тваринного або рослинного походження становила 16,6%, Серед імпортованих товарів найбільша частка припадала на палива мінеральні, нафту і продукти її перегонки (27,8%), електричні машини (7,7%), засоби наземного транспорту, крім залізничного (6,7%).
ОДЕСЩИНА ЗАНИМАЕТ ПЯТОЕ МЕСТО СРЕДИ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ ПО УРОВНЮ ЭКСПОРТА
Основой экспорта в Одесском регионе стали зерновые и масличные культуры.
Об этом свидетельствует годовой отчет, обнародованный Одесским областным управлением статистики.
В 2023 году предприятия Одесской области осуществляли внешнеторговые операции товарами с партнерами из 175 стран мира. Экспорт товаров составил 1797,6 млн.долл., импорт – 2351,1 млн.долл.
По сравнению с 2022 годом экспорт снизился на 25,1%, импорт увеличился – на 10,3%. Отрицательное сальдо составило 553,5 млн.долл.
Доля региона в общем объеме экспорта товаров страны составила 5% и по этому показателю Одесщина занимает 5 место среди регионов Украины.
Доля предприятий Одесской области в общем импорте товаров составила 3,7%; по этому показателю регион находится на 6-м месте среди других регионов.
Основу товарной структуры экспорта составляли продукты растительного происхождения, в частности зерновые культуры – 42,9%, семена и плоды масличных растений – 15,6%. Удельный вес жиров и масел животного или растительного происхождения составлял 16,6%. кроме железнодорожного (6,7%).
Щоб подолати постійні суперечки між державою — особливо правоохоронними органами — і бізнесом, необхідно довести до кінця інституційні реформи, в першу чергу судову, а також “перегорнути сторінку” по господарським суперечкам 10-20 річної давнини.
Про це у своєму блозі написав підприємець і експерт у сфері енергетики Олександр Кацуба.
Експерт вважає, що тільки поєднання реформ і “економічної амністії” дозволить перезавантажити економіку. Перший елемент — це, в першу чергу, про судову реформу, пише Кацуба. Бо без суду будь-яка якісно прописана процедура завжди буде знаходитися під ризиком атаки недоброчесних конкурентів чи недоброчесних правоохоронців.
Другий елемент — амністія для всієї економічної й майнової діяльності громадян України в попередні десятиліття. Розібратися у сотнях тисяч актів на виділення землі, у десятках тисяч дозволів та рішень органів місцевого самоврядування, вирішити усі суперечки та при цьому не зламати те, що працює, — неможливо. Тому будь-які спроби розібратися у минулому приречені на вибірковість, звинувачення у політизації чи інших формах дискримінації.
“Я переконаний, що якщо провести амністію господарських (і майнових, і податкових, і усіх інших) порушень, а також зафіксувати права власності станом на 2022 рік (крім російського бізнесу) як недоторкані, ми зможемо поступово вийти на новий формат відносин держави (правоохоронців і судів) з бізнесом”, — резюмує Кацуба.
На фото: Олександр Кацуба — український підприємець, експерт у сфері енергетики, власник компанії АЛЬФА ГАЗ.
КАЦУБА ПРЕДЛОЖИЛ БИЗНЕСУ И ГОСУДАРСТВУ “НАЧАТЬ ВСЕ С ЧИСТОГО ЛИСТА”
Чтобы преодолеть постоянные споры между государством — особенно правоохранительными органами — и бизнесом, необходимо довести до конца институциональные реформы, в первую очередь судебную, а также перевернуть страницу по хозяйственным спорам 10-20 летней давности.
Об этом в своем блоге написал предприниматель и эксперт в области энергетики Александр Кацуба.
Эксперт считает, что только сочетание реформ и экономической амнистии позволит перезагрузить экономику. Первый элемент – это, в первую очередь, о судебной реформе, пишет Кацуба. Потому что без суда любая качественно прописанная процедура всегда будет находиться под риском атаки недобродетельных конкурентов или недоброжелателей.
Второй элемент – амнистия для всей экономической и имущественной деятельности граждан Украины в предыдущие десятилетия. Разобраться в сотнях тысяч актов на выделение земли, в десятках тысяч разрешений и решений органов местного самоуправления, разрешить все споры и при этом не сломать то, что работает, невозможно. Поэтому любые попытки разобраться в прошлом обречены на избирательность, обвинение в политизации или в других формах дискриминации.
“Я убежден, что если провести амнистию хозяйственных (и имущественных, и налоговых, и всех прочих) нарушений, а также зафиксировать права собственности по состоянию на 2022 год (кроме российского бизнеса) как неприкосновенные, мы сможем постепенно выйти на новый формат отношений государства (стражей порядка) и судов) с бизнесом», — резюмирует Кацуба.
На фото: Александр Кацуба – украинский предприниматель, эксперт в сфере энергетики, владелец компании АЛЬФА ГАЗ.
Вітчизняні експортери та перевізники знову стикаються із блокуванням пунктів пропуску на західному кордоні. Альтернативний логістичний маршрут з України в ЄС — річкові перевезення Дунаєм.
Національний перевізник — ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» (УДП) вже готується до запуску баржевих контейнерних караванів на Середній та Верхній Дунай. Пароплавство пропонує доставку контейнерів до дунайських портів Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини та до румунського порту Констанца. Крім перевезення компанія забезпечує зберігання та перевалку в українських портах, організацію перевалки в портах вивантаження.
Держкомпанія вже почала консультації з перевізниками щодо залучення необхідної кількості контейнерів, необхідних для формування перших караванів. Минулого року УДП реалізували масштабну ремонту програму – в експлуатації 25 одиниць самохідного флоту (20 в резерві) та понад 200 барж. Тож, ресурсів і можливостей, щоб перехопити потік контейнерів з автотранспорту, у компанії достатньо.
З огляду на велику кількість запитів від бізнесу УДП публікує прямі контакти, на які можна відправити заявку та отримати консультацію: yurii.nikolaienko@udp.one; 38 (050) 419 09 80.
**
УКРАИНСКОЕ ДУНАЙСКОЕ ПАРОХОДСТВО НАЧИНАЕТ ФОРМИРОВАТЬ КОНТЕЙНЕРНЫЕ КАРАВАНЫ
Отечественные экспортеры и перевозчики снова сталкиваются с блокировкой пунктов пропуска на западной границе. Альтернативный логистический маршрут из Украины в ЕС — речные перевозки по Дунаю.
Национальный перевозчик – ЧАО «Украинское Дунайское Пароходство» (УДП) уже готовится к запуску баржевых контейнерных караванов на Средний и Верхний Дунай. Пароходство предлагает доставку контейнеров в дунайские порты Болгарии, Сербии, Венгрии, Словакии, Австрии, Германии и румынского порта Констанца. Помимо перевозки, компания обеспечивает хранение и перевалку в украинских портах, организацию перевалки в портах выгрузки.
Госкомпания уже начала консультации с перевозчиками по привлечению необходимого количества контейнеров, необходимых для формирования первых караванов. В прошлом году УДП реализовали масштабный ремонт программы – в эксплуатации 25 единиц самоходного флота (20 в резерве) и более 200 барж. Так что ресурсов и возможностей, чтобы перехватить поток контейнеров по автотранспорту, у компании достаточно.
Учитывая большое количество запросов от бизнеса, УДП публикует прямые контакты, на которые можно отправить заявку и получить консультацию: yurii.nikolaienko@udp.one; 38 (050) 419 09 80.
Держборг України з початку війни збільшився на 100%. Його розмір досяг 5,5 трлн грн, або $145,3 млрд у валютному еквіваленті станом на 31 грудня 2023 року.
Співвідношення держборгу до ВВП становило 85%. За підсумками 2022 року це співвідношення було 78,4%, 2021 року — 48,9%. У жовтні МВФ прогнозував, що держборг України становитиме 88% ВВП у 2023 році, а за підсумками 2025 року перевищить 100% ВВП.
На приріст держборгу найбільше вплинуло отримання пільгових кредитів від ЄС на 18 млрд євро. А також отримання кредитів за програмами МВФ, Світового банку, ЄБРР та уряду Канади.
Але за словами голови бюджетного комітету ВР Данила Гетьманцева, ситуація під контролем.
За його словам, український уряд успішно домовилися про реструктуризацію боргів і продовження мораторію на їхню виплату, накладеного МВФ у вересні 2023 року.
Однак тепер доля нашої економіки — повністю в руках західних кредиторів. І це вже реально лякає.
**
В 2025 ГОДУ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ДОЛГ УКРАИНЫ ПРЕВЫСИТ 100%
Госдолг Украины с начала войны увеличился на 100%. Его размер достиг 5,5 трлн. грн., или $145,3 млрд. в валютном эквиваленте по состоянию на 31 декабря 2023 года.
Соотношение госдолга к ВВП составило 85%. По итогам 2022 года это соотношение было 78,4%, в 2021 году — 48,9%. В октябре МВФ прогнозировал, что госдолг Украины составит 88% ВВП в 2023 году, а по итогам 2025 года превысит 100% ВВП.
На прирост госдолга больше всего повлияло получение льготных кредитов от ЕС на 18 млрд евро. А также получение кредитов по программам МВФ, Всемирного банка, ЕБРР и правительства Канады.
Но, по словам главы бюджетного комитета ВР Даниила Гетьманцева, ситуация под контролем.
По его словам, украинское правительство успешно договорилось о реструктуризации долгов и продлении моратория на их выплату, наложенного МВФ в сентябре 2023 года.
Однако теперь судьба нашей экономики полностью в руках западных кредиторов. И это уже реально пугает.
22,5% усіх видатків бюджету України піде на мобілізаційні заходи.
Про це повідомляє Роксолана Підласа, голова Комітету ВР з питань бюджету.
«Щоб мобілізувати від 400 до 500 тисяч осіб, лише на навчання, виплати та одяг потрібно 322 мільярди гривень. Ще 400 мільярдів треба на закупівлю та модернізацію військової техніки. 720 млрд грн додаткової потреби на рік — колосальна сума. Це близько 22,5% усіх наших видатків у 2024 році, і 41% видатків на оборону.
Кошти міжнародних партнерів на потреби армії витрачати не можна. Тож йдеться лише про внутрішні ресурси. Збільшити їх на 40% за кілька місяців – дуже нетривіальна задача», 一 каже Підласа.
Для покриття цих видатків обговорюють різні варіанти — від повернення прогресивної ставки ПДФО та податку на розкіш до додаткового стягнення ресурсів з місцевих бюджетів.
**
ПРИМЕРНО В 720 МЛРД ГРН УКРАИНСКОМУ БЮДЖЕТУ ОБОЙДЕТСЯ ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ МОБИЛИЗАЦИЯ
22,5% всех расходов бюджета Украины пойдут на мобилизационные мероприятия.
Об этом сообщает Роксолана Пидласа, глава Комитета ВР по вопросам бюджета.
«Чтобы мобилизовать от 400 до 500 тысяч человек, только на обучение, выплаты и одежду нужно 322 миллиардов гривен. Еще 400 миллиардов нужно на закупку и модернизацию военной техники. 720 млрд грн дополнительной потребности в год — колоссальная сумма. Это около 22,5% всех наших расходов в 2024 году и 41% расходов на оборону.
Средства международных партнеров на нужды армии тратить нельзя. Идет речь только о внутренних ресурсах. Увеличить их на 40% за несколько месяцев – очень нетривиальная задача», — говорит Пидласа.
Для покрытия этих расходов обсуждают разные варианты – от возврата прогрессивной ставки НДФЛ и налога на роскошь до дополнительного взыскания ресурсов из местных бюджетов.
На ринку праці з’явились 42 нові професії, зокрема у сфері ІТ, охорони здоров’я, соціальній, фінансовій.
Перелік професій оновлено відповідно до вимог часу і потреб ринку праці. Найбільше змін у сфері ІТ-технологій, де з’явиться чимало нових професій, що відповідають реаліям і є затребуваними роботодавцями. Також нові професії відтепер у медичній сфері, фінансовій. Додано професії, в яких виникла потреба у зв’язку з війною та подоланням її наслідків, зокрема, тепер маємо фахівців з розмінування, в медичній галузі – протезистів-ортезистів.
Класифікатор професій доповнено 29 новими професійними назвами робіт ІТ-сфери, наприклад, такими професіями, як:
«Адміністратор веб-ресурсів»;
«Аналітик мобільних додатків»;
«Інженер зі штучного інтелекту»;
«Розробник штучного інтелекту»;
«Розробник архітектури програмного забезпечення (інформаційні технології)»;
«Розробник хмарної архітектури»;
«Фахівець з безпеки електронних комунікацій» тощо.
9 професійних назв робіт у ІТ-сфері приведено у відповідність до сучасних технологій, зокрема:
«Аналітик комп’ютерного банку даних» змінено на «Аналітик даних»;
«Аналітик операційного та прикладного програмного забезпечення» – на «Аналітик програмного забезпечення»;
«Інженер з програмного забезпечення комп’ютерів» – на «Інженер з програмного забезпечення» тощо.
До Класифікатора професій внесено ряд позицій, у яких виникла нагальна потреба останнім часом, зокрема:
«Протезист-ортезист»;
«Оператор Служби 112» (надання екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером за принципом «єдиного вікна»);
«Черговий підрозділу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту»;
«Інструктор з просторового орієнтування та мобільності»;
«Фахівець з розмінування»;
«Аудитор за видами діяльності»;
«Фінансовий аналітик»;
«Оператор установок дробометного очищення»;
«Майстер з монтажу, обслуговування, ремонту та налагодження теплових насосів».
Довідка ДО
На сьогодні у Класифікатор професій включено 9 172 професійні назви робіт. Професійні назви робіт (професії, посади, заняття), що містяться у Класифікаторі професій, систематизовані у професійні групи, залежно від характеру, складності виконуваних робіт, кваліфікації (рівня освіти, спеціалізації), за ієрархією Міжнародної стандартної класифікації занять (International Standard Classification of Occupations).
**
В УКРАИНЕ ПОЯВИЛОСЬ 42 НОВЫЕ ПРОФЕССИИ
На рынке труда появились 42 новых профессии, в том числе в сфере ИТ, здравоохранения, а также в социальной, финансовой.
Перечень профессий обновлен в соответствии с требованиями времени и потребностями рынка труда. Больше всего изменений в сфере ИТ-технологий, где появится немало новых профессий, отвечающих реалиям и востребованных работодателями. Также новые профессии теперь в медицинской сфере, финансовой. Добавлены профессии, в которых возникла потребность в связи с войной и преодолением ее последствий, в частности, теперь есть специалисты по разминированию, в медицинской отрасли — протезистов-ортезистов.
Классификатор профессий дополнен 29 новыми профессиональными названиями работ ИТ-сферы, например такими профессиями, как:
«Администратор веб-ресурсов»;
«Аналитик мобильных приложений»;
«Инженер по искусственному интеллекту»;
«разработчик искусственного интеллекта»;
«Разработчик архитектуры программного обеспечения (информационные технологии)»;
«разработчик облачной архитектуры»;
«Специалист по безопасности электронных коммуникаций» и т.д.
9 профессиональных названий работ в ИТ-сфере приведены в соответствие с современными технологиями, в частности:
«Аналитик компьютерного банка данных» изменен на «Аналитик данных»;
«Аналитик операционного и прикладного программного обеспечения» — на «Аналитик программного обеспечения»;
«Инженер по программному обеспечению компьютеров» – на «Инженер по программному обеспечению» и т.д.
В Классификатор профессий внесен ряд позиций, в которых возникла насущная потребность в последнее время, в частности:
«Протезист-ортезист»;
«Оператор Службы 112» (оказание экстренной помощи населению по единому телефонному номеру по принципу «единого окна»);
«Очередной подразделения Оперативно-спасательной службы гражданской защиты»;
«Инструктор по пространственной ориентировке и мобильности»;
«Специалист по разминированию»;
«Аудитор по видам деятельности»;
«Финансовый аналитик»;
«Оператор установок дробометной очистки»;
«Мастер по монтажу, обслуживанию, ремонту и отладке тепловых насосов».
Справка ДО
На сегодняшний день в Классификатор профессий включено 9 172 профессиональных названия работ. Профессиональные названия работ (профессии, должности, занятия), содержащиеся в Классификаторе профессий, систематизированы в профессиональные группы, в зависимости от характера, сложности выполняемых работ, квалификации (уровня образования, специализации), по иерархии Международной стандартной классификации занятий (International Standard Classification of ).
У січні–листопаді 2023 року підприємства Одещини здійснювали зовнішньоторговельні операції товарами з партнерами із 172 країн світу.
Про це повідомляє Головне управління статистики Одеської області.
Експорт товарів становив 1639,8 млн. дол. США, імпорт – 2091,0 млн. дол. США. Порівняно з січнем–листопадом 2022 року експорт зменшився на 23,7%, імпорт збільшився на 11,0%. Негативне сальдо склало 451,2 млн. дол. США.
Частка регіону в загальному обсязі експорту товарів країни становила 5,0%, і за цим показником Одещина займає 5 місце серед регіонів України. Частка підприємств Одеської області в загальному імпорті товарів України становила 3,6%; за цим показником регіон знаходиться на 6 місці серед інших регіонів.
У загальному обсязі експорту товарів найбільшу питому вагу становили зернові культури (43,2%); насіння і плоди олійних рослин (16,9%), жири та олії тваринного або рослинного походження (15,5%).
Основу структури імпорту товарів становили палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (27,5%); електричні машини (7,9%); засоби наземного транспорту, крім залізничного (6,9%).
**
ОДЕСЩИНА ЗАНИМАЕТ ПЯТОЕ МЕСТО В УКРАИНЕ ПО УРОВНЮ ЭКПОРТА ТОВАРОВ (ИНФОГРАФИКА)
В январе-ноябре 2023 года предприятия Одесской области осуществляли внешнеторговые операции товарами с партнерами из 172 стран мира.
Об этом сообщает Главное управление статистики Одесской области.
Экспорт товаров составил 1639,8 млн. дол. США, импорт – 2091,0 млн. дол. США. По сравнению с январем-ноябрем 2022 экспорт уменьшился на 23,7%, импорт увеличился на 11,0%. Отрицательное сальдо составило 451,2 млн. дол. США.
Доля региона в общем объеме экспорта товаров страны составила 5,0% и по этому показателю Одесщина занимает 5 место среди регионов Украины. Доля предприятий Одесской области в общем импорте товаров составила 3,6%; по этому показателю регион находится на 6-м месте среди других регионов.
В общем объеме экспорта товаров наибольший удельный вес составил зерновые культуры (43,2%); семена и плоды масличных растений (16,9%), жиры и масла животного или растительного происхождения (15,5%).
Основу структуры импорта товаров составили топлива минеральные, нефть и продукты ее перегонки (27,5%); электрические машины (7,9%); средства наземного транспорта кроме железнодорожного (6,9%).
До Теруправління БЕБ звернулись представники декількох світових марок спортивних товарів та повідомили про продаж на території Одеської області підробленої продукції.
Детективи встановили, що одеська підприємиця створила цілу мережу торговельних точок де продавала «брендові» кросівки.
Під час обшуків у неї вилучили майна майже на 140 млн грн.
**
В ОДЕССЕ ЗАДЕРЖАЛИ ЗЛОУМЫШЛЕННИКОВ, ПРОДАВАВШИХ ПОДДЕЛЬНЫЕ БРЕНДОВЫЕ КРОССОВКИ (ФОТО)
В Теруправление БЭБ обратились представители нескольких мировых марок спортивных товаров и сообщили о продаже на территории Одесской области поддельной продукции.
Детективы установили, что одесская предпринимательница создала целую сеть торговых точек, где продавала «брендовые» кроссовки.
В ходе обысков у нее изъяли имущества почти на 140 млн грн.
Відповідне розпорядження про проведення аукціону з продажу права на укладення договору користування на умовах оренди акваторією Сухого лиману для цілей морської аквакультури № 60-р схвалено Урядом на минулому засіданні.
Довідка ДО
Варто зауважити, таке рішення ухвалили вперше в історії України.
Ділянка водойми в Сухому лимані має вільний водообмін із морем та достатню солоність для вирощування мідій, різних видів креветок.
За словами заступника міністра агрополітики Віталія Головня, марикультура — перспективний напрямок розвитку для української економіки.
«Нам потрібно розвивати морську аквакультуру. У цьому ми спираємося на досвід країн, які є лідерами, наприклад, Норвегія та Чилі. У розпорядженні чітко визначено координати ведення бізнесу в Сухому лимані. І ми пропонуємо підприємцям взяти участь в електронних торгах на право оренди акваторією», — зазначив чиновник.
Договір оренди укладатиметься на сім років.
**
Акваторию сухого лимана отдадут в аренду для выращивания моллюсков и креветок
Соответствующее распоряжение о проведении аукциона по продаже права на заключение договора пользования на условиях аренды акваторией Сухого лимана для целей морской аквакультуры № 60 одобрено Правительством на прошлом заседании.
Справка ДО
Стоит отметить, что такое решение было принято впервые в истории Украины.
Участок водоема в Сухом лимане имеет свободный водообмен с морем и достаточную соленость для выращивания мидий разных видов креветок.
По словам заместителя министра агрополитики Виталия Головня, марикультура – перспективное направление развития для украинской экономики.
«Нам нужно развивать морскую аквакультуру. В этом мы опираемся на опыт стран, являющихся лидерами, например, Норвегия и Чили. В распоряжении четко определены координаты ведения бизнеса в Сухом Лимане. И мы предлагаем предпринимателям поучаствовать в электронных торгах на право аренды акваторией», — отметил чиновник.
У НБУ оприлюднили статистику, скільки грошей зараз «витікає» з України через витрати українців за кордоном за допомогою банківських карток.
За даними заступника голови Нацбанку Сергія Ніколайчука, постійний відтік з України коштів населення у категорії «подорожі» склав 2022 $20 млрд, а в 2023 — $18 млрд.
У Нацбанку уточнили, що з квітня 2023 року і по сьогодні з українських банківських карток за кордоном витрачається по $35 млн на добу.
Цей показник серйозно зріс після початку повномасштабного вторгнення за рахунок масового від’їзду за кордон українських біженців, де багато хто витрачає гроші зі своїх українських карток (що і враховується НБУ як відтік коштів з України за статтею «подорожі»).
При цьому зворотний потік – переведення від українців з-за кордону в Україну (який раніше був одним із основних каналів припливу валюти до країни) навпаки знижується.
Якщо за 2021 рік цей показник становив $14 млрд, то 2022 року $12,5 млрд, а за 11 місяців 2023 року — $10,6 млрд.
Таким чином зараз українці більше виводять грошей з України, ніж пересилають в Україну.
**
УКРАИНЦЫ РАСХОДУЮТ ЗА ГРАНИЦЕЙ ПО 35 МИЛЛИОНОВ ДОЛЛАРОВ ЕЖЕДНЕВНО
В НБУ обнародовали статистику, сколько денег сейчас «утекает» из Украины из-за расходов украинцев за границей с помощью банковских карт.
По данным заместителя главы Нацбанка Сергея Николаевчука, постоянный отток из Украины средств населения в категории «путешествия» составил 2022 $20 млрд, а в 2023 – $18 млрд.
В Нацбанке уточнили, что с апреля 2023 года и по сегодняшний день с украинских банковских карт за рубежом тратится по $35 млн в сутки.
Этот показатель серьезно вырос после начала полномасштабного вторжения за счет массового отъезда за границу украинских беженцев, где многие тратят деньги со своих украинских карт (что и учитывается НБУ как отток средств из Украины по статье «путешествия»).
При этом обратный поток – перевод от украинцев из-за границы в Украину (ранее бывший одним из основных каналов притока валюты в страну) наоборот снижается.
Если за 2021 год этот показатель составил $14 млрд, то в 2022 году $12,5 млрд, а за 11 месяцев 2023 года – $10,6 млрд.
Таким образом, сейчас украинцы больше выводят денег из Украины, чем пересылают в Украину.
