У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, вони вважаються такими, що відмовилися від отримання земельної ділянки.
Про це- повідомив заступник міністра аграрної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.
Чиновник порадив усім, хто має сертифікати на земельну частку (пай), не замінені на виписку з Реєстру майнових прав на право власності на земельну ділянку, терміново оформити право власності.
**
НЕПРАВИЛЬНО ЗАРЕГИСТРИРОВАННЫЕ ЗЕМЕЛЬНЫЕ УЧАСТКИ С 2025 ГОДА ОТБЕРУТ У СОБСТВЕННИКОВ
В случае если до 1 января 2025 года собственник неистребованной земельной доли (пая) или его наследник не оформил право собственности на земельный участок, они считаются отказавшимися от получения земельного участка.
Об этом сообщил заместитель министра аграрной политики по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации Денис Башлык.
Чиновник посоветовал всем, кто имеет сертификаты на земельную долю (пай), не замененные выпиской из Реестра имущественных прав на право собственности на земельный участок, срочно оформить право собственности.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт 10285, що передбачає можливість приватизувати земельні ділянки під час дії воєнного стану українцям, які розпочали свою приватизацію ще до 24 лютого 2022 року.
Про це повідомив одеський нардеп Олексій Гончаренко.
У період воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну, а також надання дозволів на розробку документації щодо передачі забороняється.
Окрім випадків безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд).
Але досі цього не можуть зробити ті громадяни, які ВЖЕ отримали дозвіл на розроблення документації із землеустрою ще до повномасштабного вторгення.
Нардеп Гончаренко вважає, що необхідно це виправляти і гарантувати таке право для людей.
Але субсидія призначається з урахуванням доходу, одержаного від землі. І якщо цей прибуток невисокий, то власник паю може претендувати на отрииання субсидії.
Такий висновок випливає із роз’яснень Пенсійного фонду щодо призначення субсидії власникам земельних паїв.
Отже, у Пенсійному фонді зазначають, що наявність земельного паю в жодному разі не може стати перешкодою для отримання субсидії. Тобто домогосподарства, у складі яких є власники земельних паїв, можуть претендувати на отримання державної допомоги.
У той же час, при призначенні субсидії та її розрахунку доход, отриманий від земельного паю, обов’язково береться до уваги.
«Під час розрахунку субсидії враховується дохід, який приносить домогосподарству земельний пай (за той період, коли його отримано)», — уточнюють у повідомленні ПФУ.
Однак якщо земельний пай не здається в оренду і не приносить його власнику ніякого доходу, то, звісно, його наявність ніяк не вплине на призначення субсидії.
«Якщо земельний пай не здається в оренду і не приносить доходу, сам факт його наявності не позначається на призначенні домогосподарству житлової субсидії», — зазначили у Пенсійному фонді.
Отже, здебільшого власникам земельних паїв не відмовляють у субсидії. Але якщо в домогосподарстві проживають кілька пайовиків, які здають свої паї в оренду і одержують від них дохід, такій сім’ї можуть відмовити у субсидії, якщо дохід від паїв виходить високий.
В Одеській області призупинили посівну кампанію озимої пшениці через посушливу погоду та за відсутністю вологи.
Наразі у департаменті аграрного продовольства ОВА розглядають два сценарії посівної: позитивний та негативний у разі засухи й надалі.
«Якщо отримуємо будь-які мінімальні опади впродовж двох тижнів, то посівна продовжиться. Якщо опадів не буде, очікувати на якісь навіть середні показники у 2024 році не доводиться», — повідомила директорка департаменту аграрного продовольства ОВА Алла Стоянова.
Також вона зазначила, що близько 3% аграріїв ризикнули засіяти зерно у суху землю. Однак, чи воно зросте, не зрозуміло, адже культура у таких умовах пропадає, пояснила керівниця профільного департаменту.
Через посушливу погоду вже загинув озимий ріпак. Йдеться про десять тисяч гектарів:
«Одещина почала посівну кампанію найпершою. Почали сіяти озимий ріпак. В умовах недостатності вологи сходи, які отримані, є лише на полях зі зрошенням або із застосуванням вологозберігаючих технологій. На всіх інших ріпак загинув», — зауважила директорка аграрного департаменту .
Поліцейські відправили на лаву підсудних жительку Одеси за самовільне зайняття землі у водоохоронній зоні міста. На земельній ділянці площею понад 100 квадратних метрів, що належить територіальній громаді, 52-річна підприємниця облаштувала ресторан.
Про це повідомляє пресслужба Одеської поліції.
Під час розслідування було встановлено, що кілька років тому жінка отримала право тимчасового використання місця на вулиці Чорноморській під розташування літнього майданчика площею 63 кв.м. Строк дії договору закінчився влітку минулого року, але підприємниця вирішила не тільки продовжити бізнес, а й розширити його. Незважаючи на те, що у неї відсутні дозвільні документи, одеситка облаштувала на вказаній території тимчасову споруду закритого типу, при цьому зайнявши майже на п’ятдесят квадратних метрів міської землі більше, ніж використовувала раніше.
На основі зібраних доказів слідчі висунули власниці ресторану обвинувачення у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні за частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України.
«За таке правопорушення передбачене покарання обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років», — зазначив старший слідчій територіального підрозділу поліції Євген Смірнов.
Обвинувальний акт правоохоронці скерували до суду.
На Одещині завершили збір ранніх зернових. Цьогорічний врожай — понад три мільйони тонн ранніх зернових зернобобових культур, з них понад два мільйони тонн — пшениця.
Також в області зібрали 800 тисяч тонн озимого ячменю, 440 тисяч тонн ріпаку, 30 тисяч тонн гороху, 2,2 тисяч тонн вівса та 454 тонни жита.
За даними департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА, в регіоні планують зібрати до 4 мільйонів тонн врожаю ранніх і пізніх зернових та зернобобових. Для досягнення мети в Одеській ОВА чекають ще на 800 тисяч тонн кукурудзи.
За інформацією Управління економіки Одеської районної військової адміністрації, середня врожайність по району – 33 ц/га.
«Аграрії незважаючи на виклики воєнного часу, потужно тримають важливу лінію оборони з продовольчої безпеки як в Одеському районі, так і в Україні. І за тим, що і скільки сіють на Одещині, спостерігає увесь світ. Адже Україна – один із найбільших експортерів пшениці, кукурудзи та ячменю. Але найперше ми дбаємо про власні продуктові запаси. І хочу наголосити, що той об’єм врожаю який цьогоріч виростили і збирають наші хлібороби повністю покриває усі продовольчі потреби Одеського району. Бо ми вирощуємо в три-чотири рази більше, ніж споживаємо. Дякую усім аграріям Одеського району, які продовжують невтомно працювати на рідній землі для забезпечення продовольчої безпеки нашої держави та світу!», – зазначає Начальник Одеської РВА Юрій Крук .
Нагадаємо, що площа збирання ранніх зернових та зернобобових культур і ріпаку в 2023 році, в Одеському району, становила більше 82 тисяч гектарів, в тому числі: озимої пшениці 56 тисяч га, озимого ячменю 17,3 тисячі га, ярого ячменю 4200 га, гороху 3000 га. Окрім того, на площі більше 3400 гектар був вирощений та зібраний озимий та ярий ріпак.
На Одещині найбільший намолот зерна серед інших українських регіонів – 3,2 млн тонн.
В Україні мають намір змінити процедуру вилучення землі з нерухомістю для будівництва (або реконструкції) на цьому місці об’єктів критичної інфраструктури першого та другого класу. Наразі ця процедура передбачає судові позови, а за новими нормами власник, який не погодився добровільно віддати свою власність, втратить право оскаржити рішення.
Про це йдеться у законопроєкті №8225. Його розглянуть на одному із найближчих засідань. Автори документа – Микола Кириченко та Денис Герман (обидва представники фракції “Слуга народу”). При цьому голова профільного комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, також “слуга народу”, вже зареєстрував ухвалу з пропозицією прийняти законопроєкт за основу.
У чому суть законопроєкту?
Під час воєнного стану в українців і зараз можуть примусово вилучати рухоме та нерухоме майно, якщо у цьому є “суспільна необхідність”. У законопроєкті пропонують і протягом 10 років після закінчення воєнного стану без дозволу власників забирати землю (і нерухомість на ній) в українців, якщо на цій території потрібно збудувати об’єкти критичної інфраструктури першої та другої категорії. До цих категорій належать об’єкти, поломка яких може призвести до катастрофічної ситуації на рівні держави або регіону.
Забирати майно зможуть:
без рішення суду;
без урахування обтяжень прав на земельні ділянки та нерухомості на них;
без згоди землевласників, землекористувачів, органів управління об’єкта державної та комунальної власності.
без складання акта приймання-передачі земельних ділянок з комунальної державної власності;
без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва та збитків землекористувачам; з виплатою грошової компенсації за вилучення земельних ділянок та нерухомості на них;
Вирішуватиме, яку землю забиратимуть, Кабмін. Землю передадуть у державну чи комунальну власність (нею розпоряджатиметься комунальне чи державне підприємство).
“При примусовому відчуженні земельної ділянки її власник отримує компенсацію, розмір якої визначається відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та звіту про оцінку об’єктів нерухомого майна (відмінних від земельної ділянки) у разі їх наявності на земельній ділянці. Розмір компенсації за земельну ділянку визначається за експертною грошовою оцінкою земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України “Про оцінку земель”, – йдеться у пояснювальній записці до документа.
При цьому оцінна вартість не завжди може відповідати ринковій ціні. Компенсація відбувається протягом місяця після ухвалення рішення Кабміну про вилучення.
Головна загроза – вилучення без суду.
Нардеп, член фракції “Європейська солідарність” Микола Княжицький на своїй сторінці у Facebook зазначив, що вилучення без компенсації антиконституційне, а в документі йдеться, що компенсацію проводитимуть лише протягом місяця. Головна проблема – відсутність у власника можливості відстояти своє право власності в суді.
“Закон про примусовий викуп для інфраструктури є вже давно, і там виключно судова процедура. І власник не дізнається про втрату власності з газет – він бере участь у судовій справі, де може захистити власність чи захистити право на справедливе відшкодування вартості своєї власності. А коли вони під це забиратимуть приватні санаторії у Карпатах, то ніхто не зможе навіть слова вставити”, – зазначив він.
Відсутність можливості відстояти свої права загрожує зловживанням такими нормами. Документ ще може бути змінений або не прийнятий на засіданні парламенту.
Зранку, 5 серпня, випромінювання від коронального викиду маси на Сонці досягло нашої планети. На Землі почався потужний геомагнітний шторм класу G3,- повідомляє The Watchers.
Ще одного удару магнітосфера нашої планети зазнає у понеділок, 7 серпня.
Центр прогнозування космічної погоди Національної метеорологічної служби США оцінює геомагнітні бурі за шкалою від 1 до 5, де 1 вважається незначним, а 5 — екстремальним.
Теперішня геомагнітна буря є результатом викиду коронарної маси, який залишило Сонце приблизно 1-2 серпня.
Повідомляється, що можливі перепади напруги в енергосистемі, також можливі періодичні проблеми із супутниковою навігацією (GPS), високочастотне радіо може працювати з перебоями.
Одеська область стала першим регіонов в Україні, де вдалося зібрати 1 млн тонн зернових.
Про це повідомляє Одеська обласна військова адміністрація.
«За даними Одеської ОВА, лідерами з намолоту стали:»
«На сьогодні наші аграрії зібрали 1,02 млн тонн. Лідери з намолоту — Білгород-Дністровський район – 150 тис. тонн ячменю і 130 тис. тонн пшениці та Болградський район – 100 тис. тонн ячменю і 64 тис. тонн пшениці», — повідомляє голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
Довідка ДО
Сьогодні уряд Республіки Польща повідомив, що не відкриватиме свій ринок для українського зерна після припинення дії «зернової угоди».
Про це сьогодні під час наради в Одеській обласній адміністрації повідомив її голова Олег Кіпер.
Урожаю складають такі показники:
289 тис. тонн пшениці
487 тис. тонн ячменю
48 тис. тонн гороху
156 тис. тонн ріпаку
І це — менше 25% від запланованого об‘єму. «Дякую аграріям регіону, які, незважаючи на всі перепони, продовжують працювати на благо не тільки Одещини, а й всієї України!» — звертається голова ОВА.
Довідка ДО
Рекордний урожай зернових цього року може стати додатковим припливом фінансів до бюджету країни за умови, що зернотрейдери працюватимуть «по-білому» та уникнуть чорних схем. Подолання тіньових механізмів, детінізація та деофшоризація економіки стає головною метою Одеської військової адміністрації.
Як заявив Олег Кіпер в інтерв’ю ЗМІ, у період війни не можна дозволити втрачати мільярди доларів в офшорах, тому боротися з цим в Одеській ОВА мають намір дуже серйозно. Тим більше, що зерновий коридор практично не працює. Сьогодні у портах Великої Одеси залишилася лічена кількість кораблів.
«Я підготував проєкт меморандуму між Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання і вже провів онлайн- та офлайн-наради з представниками великого бізнесу про його підписання. Цей меморандум є взаємним, добровільним та паритетним. Він визначає зміцнення співпраці в аграрному, транспортному та продовольчому секторах, стратегічне партнерство для розв’язання питань продовольчої безпеки», — каже Кіпер.
Тих, хто все ж таки не планує виводити свій бізнес з тіні, чекають серйозні перевірки. Боротьба з ними буде жорсткою та безкомпромісною.
«У мене є сьогодні маса механізмів для того, щоб вони про це навіть не думали. Я буду використовувати всі методи, які прописані в законі. Наразі до меморандуму почали долучатися всі правоохоронні органи, аби попередити тіньові схеми експорту українського зерна. Головна наша мета — працювати на запобігання злочинам», — зазначив голова Одеської ОВА.
