«Попаздра» та «Чабанка» — дві позиції вина нової мінівиноробні на Одещині, які присвячені саме тим населеним пунктам, де була закуплена сировина. Знайти в області виноград для виробництва вина — не проблема, він є у кожному дворі. Багато людей мають окремо невеликі садиби, де його вирощують. А от щоб знайти сортовий, якісний виноград, потрібно поїздити по берегу Чорного моря, Дністровського лиману, сусідніх селах.

Про розповів власник «Винарні Офіусса» Ярослав Андрієць, пише AgroPortal.ua.

Ярослав Андрієць давно збирався розпочати власне виробництво вина, але раніше на це не вистачало часу, можливостей. Ключову роль зіграла війна — робота, на яку винороба запрошували до Києва, відмінилась. Тож вирішив, що це саме той час, коли можна розпочати те, про що мріяв завжди.

Підприємець Ярослав Андрієць, власник «Винарні Офіусса», поки що власного виноградника не має, весь виноград закуповується у селян.

«У мене є виноград із сіл, які знаходяться за курортним містом Сергіївка, — із Попаздри, Чабанського. Є виноград із села Шабо, яке знаходиться прямо біля заводу «Шабо». Там багато людей, які вирощують його, і саме там я купив Бако. Це дуже популярний сорт у нашому регіоні. Ще я знайшов непоганий виноградник з Одеським чорним у Старокозачому — це село ближче до Молдови, теж недалеко від берега Дністровського лиману», — зазначає Ярослав Андрієць.

За словами винороба, дуже складно було знайти моносортові виноградники. Тому у нього більшість асортименту — суміш різних сортів, а з моносортових — Бако Нуар. Також має невелику кількість Тельті Курук — це автохтон шабський і автохтон півдня України, родом із Туреччини. Його вирощували, коли ця територія була ще в складі Османської імперії. Це білий сорт винограду, дуже тонкий, незвичний в ароматі, його дуже важко знайти, здебільшого вирощують його на заводі «Шабо», але зустрічається і в деяких садибах.

Знайшовши невелику кількість цього сорту, щоб не знищити ніжність, тонкість і ароматику винограду, підприємець вирішив для початку виготовити вино за кахетинською технологією. Orange-Wine («Бурштинове») — вино з білого винограду, яке проходить бродіння як червоне, зі шкіркою.

В асортименті також є Мускат Олександрійський — універсальний сорт винограду, як столовий, так і технічний. Шкода лише, що з нього виходить дуже мало соку, рідини, натомість багато м’якоті.

«Мускат у мене вийшов дуже дорогий в плані виробництва, але я хотів максимально прибрати «парфумерність» цього сорту, розкрити його благородну сутність. Мені вдалося зробити його сухим, він не має такої сильної «парфумерної» ароматики, він більш тонкий, більш благородний. Професіонали, які його куштували, говорили, що він дуже схожий на Шардоне, але який пішов по тропічній стилістиці, а не по фруктовій», — ділиться Ярослав Андрієць.

Ввесь свій виноград Ярослав звозив до невеликої хатинки друзів у Чабанському. Вино бродило на свіжому повітрі біля моря. Вдень дуже швидко через спеку, а вночі температура опускалась, ще й тумани були, тому вино максимально наситилось солоним повітрям. Коли ж температура почала істотно знижуватися вночі, й бродіння зупинялось, винороб вивіз партію, що залишалася, до себе додому, і воно вже бродило у погребі.

«Я намагався максимально наблизитися до виробництва органічного вина, щоб бродіння проходило на диких дріжджах, які є на винограді, щоб я не допомагав бродінню жодними хімічними добавками, азотом, клітинами дріжджів чи вітамінами. Є багато речей, які допомагають бродінню, а в тих випадках, коли навіть дикі дріжджі не могли справитися з бродінням, мені доводилося додавати якісь підкормки. Я вже не пишу, що це органічний продукт, в тих випадках, де бродіння проходило тільки на «дикунах», без додавання чогось. Тільки якщо я робив переміщення, насичення киснем чи перемішування палкою — це найпростіше, що можна робити, щоб зберегти якість, то там я зазначаю, що це органічне», — розповідає винороб.

Отримавши незвичний досвід у власному виноробстві, підприємець уже ставить перед собою нові цілі та наступного сезону планує зробити свою колекцію на 75% органічною. Лише з практикою прийшло розуміння, в яких випадках міг би виготовляти органіку.

За час існування виноробні продукцію презентували один раз в Одесі на відкритті нового дегустаційного майданчика. Пропозиції провести презентацію-дегустацію надходять і зараз, але поки що такої можливості немає, тож більше про асортимент вин можна дізнатись на сторінках у соцмережах виноробні.

«Через війну саме виноробство не зіштовхнулось із проблемами, адже я не використовую жодних домішок. Єдине, що було потрібно, — сірка. Та це досить дешевий продукт, і перебоїв із її постачанням немає. Є проблеми з пляшкою, ковпачком, скоро будуть проблеми з пробкою. Її я вибирав із тростини, намагаюсь максимально відійти від забруднення природи. Ну і перебої зі світлом теж впливають на процес підготовки вина до продажу. Всі етикетки я друкую на принтері, тож нині намагаюсь підготувати все на місяць наперед», — підсумував Ярослав Андрієць.

ПІДПИСУЙСЯ НА НАШ TELEGRAM І БУДЬ В КУРСІ ПОСТІЙНО!