Вночі ворог поцілив по території одного з портів, зруйнувавши ангари з зерном і сільськогосподарську техніку, — ОК «Південь» про атаку на південні регіони України кількома хвилями ударних безпілотників.
«Спочатку спрямував удар по Миколаївщині, де сили протиповітряної оборони відпрацювали на відмінно – всі дрони були знищені. Пізніше двома потужними хвилями атакував південь Одеської області».
Прокуратура розпочала розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни через нічну атаку РФ на південь Одеської області, повідомили в офісі Генерального прокурора.
За даними слідства, російська армія атакувала об’єкти портової та промислової інфраструктури Подунав’я. Внаслідок обстрілу пошкоджень та руйнувань отримали елеватор, складські приміщення, зерносховища, адміністративні приміщення та сільськогосподарська техніка.
Огляд продовжується, повний перелік руйнувань та пошкоджень встановлюється.
З громад Одещини ОВА вимагає виплати у розмірі майже мільйон гривень.
Одеська ОВА розіслала листи всім громадам області з вимогою перерахувати до бюджету області «вільний фінансовий ресурс» обсягом, зазначеним у списку.
Загальна сума «донатів» — майже мільйон гривень.
Аргументували цей крок необхідністю забезпечення матеріально-технічної бази ЗСУ.
Кошти для цих цілей рекомендують знайти в рамках програм допомоги армії, закладених у місцевих бюджетах, а також залучити додаткові ресурси за рахунок перерозподілу непершочергових витрат.
ОВА зобов’язало громади Одещини сплатити ці фінансові субвенції до обласного бюджету в строк до 18 серпня 2023 року.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, розповів, за яких умов Україна може оголосити загальну мобілізацію, коли воювати підуть всі чоловіки.
«На сьогодні всі механізми мобілізації відбуваються згідно із законодавством. Змін до цього закону не передбачається. Тобто система працюватиме так, як і працювала доти.
З нашого боку ми робимо те, щоб вона реально працювала, а не корумпувала воєнкомів через ухиляння від мобілізації. Наша задача — зробити так, щоб правила та умови були для всіх, і ми над цим працюємо«, — роз’яснює чиновник.
Щодо ймовірності, що у цій війні доведеться прийняти всім чоловікам в Україні, то, на думку політика, це залежить від того, скільки ця війна триватиме і скільки ресурсів буде залучено з боку РФ. В Україні є чотири черги мобілізації. І ось четверта передбачає, що на війну йдуть всі чоловіки. Наразі Україна перебуває на другий черзі мобілізації.
«Але, якщо країна буде у небезпеці і буде реальна загроза втратити державність, то підуть усі, як це було 24 лютого. Думаю, це обов’язок кожного чоловіка — захищати власну країну. Проте, на сьогодні ми про цей варіант не говоримо. У нас є ресурс стримувати росіян на сході та півдні України«, — заявив Єгор Чернєв.
З приводу побоювань, що чоловікам заборонять виїжджати за кордон навіть після війни ще на 3 роки, Єгор Чернєв , у розгорнутому інтерв’ю Новини.LIVE, роз’яснив, що якщо Україна хоче бути частиною ЄС, НАТО та демократичного суспільства, то такі пропозиції — нонсенс. Українці мають жити за правилами демократичних суспільств, де немає обмеження у пересуваннях людей.
«Ми не північна Корея, не РФ та інші диктаторські країни. Зараз це вимушений крок через війну. Коли вона закінчиться — кожен має право обирати, де і як йому жити.
Сподіваюсь, що українці залишаться тут і повернуться. У нас дуже багато роботи з відновлення країни«, — підсумував посадовець.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уже з наступного тижня розпочне виплату гарантованого відшкодування вкладникам ліквідованого банку Конкорд.
«На сьогодні триває процес формування реєстру вкладників. Після оголошення про початок виплат вкладники банку — фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, — зможуть отримати свої кошти в одному із 12 банків-агентів Фонду», — йдеться в повідомленні.
Вкладник сам обирає банк та відділення, у якому бажає отримати кошти. Крім того, існує можливість отримати гарантоване відшкодування від Фонду дистанційно. Таку послугу на сьогодні надають 5 банків-агентів.
Загальна сума гарантованого відшкодування вкладникам банку Конкорд, призначена до виплат, становить 639 млн грн.
«Завдяки дії норми про повне відшкодування за вкладами на період воєнного стану та трьох місяців після його завершення, кожен вкладник отримає від Фонду кошти у повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на кінець дня 1 серпня, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», — зазначили у Фонді.
Паралельно триває процес формування реєстру акцептованих вимог кредиторів, який буде сформовано та затверджено до 4 вересня 2023 року. Також проводиться інвентаризація активів та формування ліквідаційної маси банку Конкорд.
Протягом місяця після затвердження реєстру кредиторів, банком розпочнеться задоволення вимог кредиторів, які надіслали заяви з реквізитами для перерахування коштів.
«Банк Конкорд — це 7 банк, ліквідацію якого Фонд розпочав уже під час повномасштабного вторгнення. І щоразу, розуміючи умови, у яких живе і працює вся країна, ми розпочинали виплату відшкодування вкладникам та розрахунок з кредиторами достроково, тобто раніше кінцевого строку, відведеного законодавством.
Тому і виплату вкладникам банку Конкорд Фонд планує розпочати раніше, уже з наступного тижня, орієнтовно після 21 серпня. Фонд має достатньо коштів для виплати повної суми відшкодування усім вкладникам. І вже за фактом формування реєстру кредиторів та ліквідаційної маси банку, ми розпочнемо розрахунок із кредиторами і Фонд гарантування забезпечить повернення коштів кредиторам банку у повному обсязі«, — зазначила заступниця директора-розпорядника Фонду Ольга Білай.
Про виведення з ринку банку Конкорд правління Національного банку ухвалило рішення1 серпня.
Чи вважається сума грошового зобов’язання, сплачена працедавцем за свого працiвника, додатковим благом?
Розповідають працівники Головного управління ДПС в Одеській області: сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При цьому, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Розмір реальної заробітної плати в Україні з урахуванням інфляції повернувся до показників початку 2022 року. Про це заявила голова правління Ліги банків України Олена Коробкова.
За її словами, рівень оплати праці в країні поступово зростає. Важливо, що це відбувається на тлі сповільнення інфляції, що позитивно впливає на доходи громадян.
«Завдяки цим двом процесам динаміка реальної (номінальна заробітна плата мінус інфляція) середньої зарплатні зараз вийшла на невеликий плюс. Тобто рівень зарплат українців нині приблизно відповідає тому, що був перед російським вторгненням», — констатувала Коробкова.
Зростання ж номінальної заробітної плати вона оцінює у 20%. В середньому по країні цей показник підвищився до 17 700 гривень.
Але, за її словами, позитивні зміни, на жаль, стосуються далеко не всіх наших співвітчизників. Передовсім через те, що агресор позбавив багатьох українців роботи.
«Через окупацію частини територій та руйнування виробничої, транспортної, соціальної, житлової та іншої інфраструктури країна втратила значну кількість робочих місць. І ця проблема надовго, її потрібно розв’язувати комплексно. Також в країні дуже багато внутрішньо переміщених осіб, рівень працевлаштування яких доволі низький», — пояснила Коробкова.
Тому необхідно активізувати державні програми зайнятості громадян та релокації бізнесу. А далі потрібно дбати про забезпечення високооплачуваною роботою українців, котрі повертатимуться на Батьківщину після війни.
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (із змінами, далі – ПКУ). Відповідно до ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, що у 2023 році складає 1342,00 гривні. Згідно з ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 % суми пільги, яка визначена ПКУ (у 2023 році – 2013,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
У ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2023 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 3760,00 гривень (2684,00 грн. х 1,4).
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в ПКУ, та відповідної кількості дітей. Відповідно до підпунктів ст. 169 ПКУ, у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених ст. 169 ПКУ. Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % суми пільги, яка визначена ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 2013,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.
Податкова служба запланувала перевірити 1019 компаній та 256 фізичних осіб до кінця року.Хто є у переліку?
Крім того, Податкова перевірить 29 компаній щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ. У цьому переліку — 17 гральних бізнесів, зокрема, Фавбет.
МОЗ нагадує, що на період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи спрощена.
Якщо людині потрібно встановити інвалідність, але вона не може прибути на огляд, — МСЕК може приймати таке рішення заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії медзакладу.
Якщо за якихось обставин особа не може пройти обстеження для експертизи ЛКК й направлення на МСЕК, строк повторного огляду вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж 6 місяців після його припинення/скасування.
Усі соціальні виплати та пільги зберігаються за отримувачами до закінчення строку проходження повторного огляду.
На даний час у штатному режимі працюють лише ті медико-соціальні експертні комісії, що знаходяться на підконтрольній уряду України території. Спільно з органами соціального захисту вони допомагають усім внутрішньо переміщеним особам у питаннях проходження медико-соціальної експертизи.
На тих територіях України, де ведуться активні бойові дії, діяльність МСЕК призупинено. Самі комісії переїжджають на інші, більш безпечні, території.
Зазначимо, що ознайомитися з адресою усіх МСЕК в Україні можна за посиланням або за номером телефону «гарячої лінії» МОЗ: 0 800 60 20 19.
