Цього року вперше проведуть індексацію найнижчих пенсій, які раніше не підпадали під вказаний перерахунок. Їх переглядали разом із прожитковим мінімумом, який зростає повільніше, ніж індексація.
Розмір індексації пенсій з 1 березня 2023 р. становитиме 19,7%. Підвищення розміру пенсій відбудеться для 10,5 млн пенсіонерів, повідомила прес-служба Мінсоцполітики.
Зокрема, з 1 березня будуть індексовані пенсії для:
5,2 млн “цивільних” пенсіонерів, яким пенсію призначено за Законом №1058 до 2020 р.; для них підвищення пенсії буде здійснюватись через індексацію на 19,7% показника середньої заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.
4,2 млн осіб, у яких зростуть пенсії у звʼязку зі збільшенням на 19,7% фіксованого розміру мінімальних пенсійних виплат. Зокрема:
Мінімальні пенсії, розмір яких вже містить в собі державну доплату до гарантованого державою мінімального розміру. Вперше буде проіндексовано такий гарантований державою мінімальний розмір пенсії. Для таких пенсій зростання становитиме від 420 до 520 грн (порівняно з розмірами пенсій, встановленими на 1 березня 2022 року).
0,5 млн пенсіонерів силових відомств, для яких весь розмір пенсії буде індексовано на 19,7%.
94,5 тис осіб, які отримують пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також будуть далі виплачуватись щомісячні компенсаційні виплати (призначені за ініціативою Президента) для пенсіонерів віком старше 70 років, які встановлюються, якщо розмір пенсії таких пенсіонерів не досягає 10 340 грн:
570 грн – людям старше 80 років;
456 грн – людям віком від 75 — 80 років;
300 грн — людям віком від 70 — 75 років.
За будь-яких розрахунків підвищення пенсій становитиме не менше, ніж 100 гривень.
При цьому розмір підвищення за результатом індексації буде обмежено 1500 грн.
Для проведення індексації в Законі про державний бюджет на 2023 рік передбачено відповідний трансферт з Держбюджету до Пенсійного фонду України.
«Хоча це в основному інвестиції в підтримку бізнесу, наприкінці 2022 року ми побачили кілька великих кейсів, коли компанії інвестують також і в розвиток», – розповіла Дерев’янко.
За її словами, Kingspan, Nestle, Bayer запланували інвестиції на десятки чи сотні мільйонів доларів, які створять нові виробничі майданчики та робочі місця.
«Крім того, бізнес планує збільшити інвестиції в соціальні ініціативи – 60% наших компаній заявили про це. Вони готові направити на соціальні проекти в середньому 8% прибутку», – зазначає Дерев’янко.
Незважаючи на війну, 47% бізнесів очікують на позитивну динаміку розвитку в 2023 році. Крім того, 58% підприємців очікують зростання доходів у національній валюті та 43% – у натуральному вираженні, наводить дані глава EBA.
«Ми також бачимо позитивні сигнали для відновлення приватних інвестицій в Україну, у тому числі запровадження програм гарантування ризиків для нових інвестицій з боку Багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій (MIGA) та деяких національних урядів європейських країн», – резюмує Дерев’янко.
Уряд України значно прискорив процедуру реєстрації шлюбу для українців: тепер замість довготривалого заповнення паперових заяв та походів до ДРАЦСу, українці можуть подати відповідну заявку через «Дію».
Як повідомив віце-прем’єр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров на своїй сторінці в Telegram, оформлення шлюбу у такий спосіб займе в українців не довше 10 хвилин.
«На порталі обираєте місце, час формат та зал, де плануєте провести церемонію. ДРАЦС надішле на електронну пошту відповідь та деталі церемонії. Далі вам треба лише не забути з‘явитися у ДРАЦС у день одруження», — пояснив міністр.
Щоб подати заяву в Дії, потрібно:
Авторизуватися в Дії та перейти у розділ «Сім’я».
Обрати послугу «Заява про шлюб».
Заповнити заяву та обрати час і місце реєстрації.
Сплатити адміністративний збір.
Підписати заяву електронним підписом.
Щоб ваш партнер авторизувався у своєму кабінеті на порталі, перейшов на заяву за посиланням з пошти та підписав її електронним підписом.
Після проходження цих кроків ДРАЦС надішле відповідь та деталі щодо церемонії на вашу електронну пошту.
В Україні створено страховий фонд, що покриває ризики для морських перевізників.
Про це повідомили у пресслужбі Кабінету міністрів України.
Верховна Рада України проголосувала за внесення змін до Державного бюджету на поточний рік, якими передбачено виділення коштів для страхового відшкодування збитків внаслідок пошкодження та повного знищення морських суден, що заходять до українських морських портів.
На ці цілі передбачили до 20 мільярдів гривень.
Прийняті парламентом зміни стосуються суден, які ходять як під прапором України, так і під прапорами іноземних держав.
Зазначимо, єдиними портами, які продовжують працювати в Україні, є порти Одеської області.
Торік в Україні ввели в експлуатацію 7,11 млн. кв. м житла, що на 38% менше, ніж роком раніше. Порівняно з 2020-м показник упав на 16%. Усього за рік з’явилося 74 312 квартир у багатоквартирних будинках та 18 281 приватний будинок.
Про це свідчать розрахунки «ЛУН».
Першість із будівництва нового житла традиційно утримує Київська область. Минулого року введення в експлуатацію нерухомості в регіоні скоротилося на 29%.
Приріст ринку нерухомості спостерігався у Полтавській області – на 48%, у Вінницькій – на 11% та у Чернігівській – на 7%.
За кількістю нових квартир лідирували такі регіони:
Київська область – 15 554 од.;
Київ – 13898;
Одеська область – 10295;
Львівська область – 6873;
Вінницька область – 4849.
У столиці введення в експлуатацію житла скоротилося вдвічі – 0,9 млн. кв. м проти 1,96 млн. кв. м у 2021 році. З’явилося 100 нових приватних будинків із середньою площею 373 кв. м.
«Україна вже перебуває у гуманітарній кризі через брак житла. За даними генеральної прокуратури, Росія знищила щонайменше 62 000 житлових будинків за перший рік війни. Це набагато більше, ніж ми будували навіть у найкращі часи. Відновлення житлового фонду, ймовірно, займе десятиліття», – розповів директор з маркетингу Денис Судилковський.
Вісім штурмових бригад «Гвардії наступу» почнуть використовувати, коли ЗСУ успішно виконають стратегічну оборонну операцію.
Про це розповів військовий експерт, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
За його словами, ці бригади будуть особливо важливими під час контрнаступальних операцій Збройних Сил України.
«Після втрати наступального потенціалу ворога українські військові перейдуть в контрнаступ. І тоді настане час «Гвардії наступу» — додав він.
Військовий експерт нагадав, що підрозділи ЗСУ намагатимуться пробивати фронт та максимально швидко просуватися вперед, не затримуючись на населених пунктах. Натомість різні міста та села, на його думку, зачищатимуть вже бригади з «Гвардії наступу».
«Якщо ЗСУ затримуватимуться на кожному населеному пункті, то наступальний імпульс дуже швидко заклиниться. А це неприпустимо. Тому тоді, коли населений пункт буде оточений, туди входитимуть ці бригади з «Гвардії наступу», які проводитимуть зачистки. А в цей час підрозділи ЗСУ йтимуть далі звільняти території», – припустив Романенко.
ЯК ЦЕ ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ?
Доброволець приходить у ЦНАП, де йому пропонують 8 бригад на вибір, відповідно до його мотивації та поглядів. Наприклад, якщо він хоче битися серед поліцейських – йому в «Лють». Якщо йому болить за Крим і він хоче взяти участь у звільненні півострову – тоді йде до «Кара-дагу». Хоче укріпити кордон або воювати в лавах прикордонників – обирає «Сталевий Кордон».
Спілкування із добровольцями та запис у нові підрозділи структур МВС відбуватиметься у вже звичних нашим громадянам центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), які найбільш наближені до всіх громад на всій території Одещини.
Станом на суботу, 25 лютого, російські війська окупували 1877 українських населених пунктів.
Про це заявив Володимир Зеленський на заході, присвяченому солідарності Німеччини з Україною.
Президент України також додав, що Росія намагається захопити ще більше українських територій та зруйнувати якнайбільше доль, але «ми маємо зробити все можливе і неможливе», щоб не дозволити їй це зробити.
Востаннє президент озвучував таку статистику влітку. Станом на 2 червня під контролем РФ було 2603 населені пункти.
24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент РФ Володимир Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України».
За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.
І етап: 24 лютого – квітень 2022 року
Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна. Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї блискавичної атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більш ніж 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – по Одесі, Миколаїву, Херсону і Маріуполю.
Уже сьогодні серед знакових тактичних епізодів повномасштабної війни можна назвати битву за Київ (24 лютого – 1 квітня 2022 року). Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав стрімко прорватися до центру столиці колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір ЗСУ зірвав наміри РФ. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів – Гореничі – Буча – Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.
Епізодами битви за Київ стали: – бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах.
З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати; – бої за аеропорт «Антонов» у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили «Мрію». Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили.
Знаковий тактичний епізод першого етапу повномасштабного вторгнення – бої за Маріуполь. 28 лютого 2022 року противник розпочав облогу міста – підійшов одночасно з заходу та сходу. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону попри суттєву чисельну та вогневу перевагу ворога. На 1 квітня окупанти оточили Маріуполь і почали просуватися до центру. 11 квітня група українських оборонців здійснила прорив із міста, подолала 175 кілометрів тилами ворога й вирвалася з оточення. Від 21 квітня єдиним опорним пунктом Сил оборони України в Маріуполі лишився металургійний комбінат «Азовсталь». Тримаючи там оборону до 20 травня, наші герої відтягували найбоєздатніші ворожі підрозділи від інших напрямків.
II етап: травень – серпень 2022 року
Після провалу первинного задуму щодо швидкого прориву та захоплення України, противник перегрупував війська та продовжив наступ на кількох напрямках. Сили оборони України перейшли до стабілізаційних заходів, а ведення бойових дій звузилося до двох операційних зон – Східної та Південно-Західної. Серед знакових тактичних епізодів цього етапу – бої за Сєвєродонецьк – Лисичанськ. 8 травня, намагаючись захопити Луганську область, ворог загарбав Попасну, 12 травня – Рубіжне. Нехтуючи принципом мінімізації руйнувань цивільних об’єктів, рашисти масовано обстрілювали населені пункти області з артилерії та авіації. На кінець травня почався штурм Сєвєродонецька. Через застосування масового артилерійського вогню (вороги витрачали до 70 тисяч тонн боєприпасів на добу) та для уникнення оточення підрозділи Сил оборони України 22 червня мусили відійти з Сєвєродонецька, а на початку липня – з Лисичанська. Стійкість українських оборонців суттєво виснажила загарбників – вони зазнали численних втрат і вичерпали резерви. На цьому етапі варто згадати й бойові дії на Лиманському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.
III етап: вересень – грудень 2022 року
Ворог втратив ініціативу та мусив вживати радикальних заходів для збереження свого положення на окупованих територіях. Зусилля військово-політичного керівництва України були спрямовані на забезпечення умов для звільнення тимчасово окупованих територій і нарощування засобів для продовження наступальної операції.
На цьому етапі знаковими тактичними епізодами були наступальні операції Сил оборони України: – Харківська наступальна операція. Противник продовжив активні наступальні та штурмові дії в Донецькому операційному районі. Окремі підрозділи перекинув на Херсонський напрямок. Це дало змогу Силам оборони України 5 вересня розпочати наступальну операцію в Харківській області. Заскочені зненацька ворожі підрозділи були розгромлені та дезорієнтовані. Лише в середині жовтня ворог закріпився на рубежі Сватове – Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів, серед них – міста Ізюм, Балаклія, Куп’янськ. – Херсонська наступальна операція.
З 29 серпня до 23 вересня українські війська вийшли на адміністративний кордон з Херсонською та Дніпропетровською областями й розпочали створювати плацдарм для просування. У листопаді підрозділи Сил оборони України вийшли на правий берег річки Дніпро, рашисти ж, щоб хоч якось зберегти живу силу, відійшли на лівобережжя. Завдяки успішному проведенню цієї операції Україна звільнила від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.
Механізм прожиткового мінімуму в Україні не є адекватним і потребує диференціації з урахуванням різних верств населення, як це є в Європі, де поняття абсолютної та відносної бідності різняться.
Такі висновки зробили депутати під час слухань комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Депутати дійшли висновку, що існуючий прожитковий мінімум та принцип його нарахування не відповідає реальному прожитковому мінімуму.
У документі сказано, що в Європейському союзі бідними вважають осіб, дохід яких становить менше 50-60% від середнього показника рівня доходів населення по країні. Методика обчислення доходу передбачає включення до розрахунку всіх соціальних виплат. Скільки людей живе за межею відносної бідності в Україні – достеменно невідомо.
Водночас, згідно з методикою оцінки бідності, межа монетарної бідності в Україні – це рівень доходу (витрат), нижчий від якого є неможливим задоволення особою основних потреб. І вартість значення кордону монетарна бідність є основою віднесення особистості до категорії бідних.
«Методика оцінки бідності включає підрахунок доходів і витрат, але не встановлює співвідношення з прожитковим мінімумом. Фактично, правова сутність поняття «межа монетарної бідності» зводиться до практичного аспекту – застосування показників бідності у забезпеченні адресної соціальної підтримки найбідніших верств населення. Чіткий логічний зв’язок між межа монетарної бідності та прожитковий мінімум відсутня», – йдеться у підсумкових висновках протоколу.
Йдеться про зупинення дії імпортних мит, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до Європейського союзу.
«Це продовження незмінної підтримки економіки України з боку ЄС і допомагає пом’якшити складну ситуацію, в якій опинилися українські виробники та експортери через неспровоковану та невиправдану військову агресію Росії», — йдеться в прес-релізі.
Пропоноване рішення також містить «прискорений захисний механізм захисту ринку ЄС у разі потреби» з урахуванням зростання імпорту українських сільгосппродукції та інших товарів.
