З 1 червня українці почнуть отримувати пенсії з урахування перерахунку. Мова йде про тих пенсіонерів, які продовжили працювати після виходу на пенсію.
З 1 червня близько 600 тисяч пенсіонерів отримають надбавку до пенсії. Перерахунок стосуватиметься працюючих пенсіонерів, які після призначення пенсії або попереднього перерахунку відпрацювали 24 місяці, або тих, у кого від попереднього перерахунку або призначення пенсії минуло не менше двох років.
Розмір підвищення для кожної людини розраховується індивідуально та залежатиме від робочого стажу та зарплати. При цьому пенсіонери отримають пенсії з доплатою одразу за три місяці: квітень, травень та червень.
Справа в тому, що перерахунок було призначено ще у квітні, але Пенсійний фонд отримав потрібні для призначення доплат дані лише протягом травня.
Всього в Україні продовжує працювати близько пів мільйона українців. Однак далеко не всі можуть отримати надбавку цього разу. Частина пенсіонерів вже отримали надбавку минулого року, тож наступну вони зможуть отримати лише у 2024.
Міжнародні донори нададуть Україні 17 млн євро на житлове кредитування для внутрішньо переміщених осіб.
Про це повідомили у Мінреінтеграції.
«Це одна з найдієвіших програм забезпечення ВПО доступним житлом. Дякую всім причетним, що допомагаєте людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Своєю чергою сприятимемо залученню до грантової програми інших міжнародних донорів. Це стане потужним майданчиком для інтеграції ВПО у нові громади!», — сказала віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Вже понад 650 переселенців отримали кредит (зі ставкою 3% річних) на загальну суму 892,6 млн гривень. Цю грантову програму реалізує Держмолодьжитло за фінансування уряду Німеччини через Кредитну установу KfW.
Зазначимо, Україна та KfW успішно реалізують в Україні доступну програму кредитування житла для внутрішньо переміщених осіб з 2021 року.
В середу, 17 травня,останнє судно у межах «зернової угоди» залишило український порт.Ця угода дозволяє безпечний експорт українського зерна Чорним морем.
«Останнє судно вийшло з порту в Україні в середу згідно з угодою, що дозволяє безпечний експорт українського зерна в Чорному морі, за день до того, як РФ зможе вийти з угоди через перешкоди для її експорту зерна та добрив», — говориться у повідомленні.
За даними ООН, судно DSM Capella вийшло з порту Чорноморська та прямує до Туреччини. На борту — 30 тисяч тонн кукурудзи.
Нагадаємо, «зернову угоду» укладено у Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та росії. Перше судно з українським продовольством вийшло з порту Одеси 1 серпня. 17 листопада 2022 року угоду продовжили на 120 днів, до 18 березня 2023 року.
Пізніше в Міністерстві відновлення заявили, що ініціативу продовжать знову на 120 днів. Своєю чергою рф повідомила, що продовження угоди можливе лише на 60 днів у разі, якщо не буде виконано перелік вимог щодо її сільськогосподарського експорту.
Гроші српрямують, зокрема, на компенсації за програмою «єВідновлення», а також на пілотні проекти відбудови у 5 регіонах.
Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
До Фонду ліквідації наслідків збройної агресії надійшло вже 61,7 млрд грн. Із цих коштів 35,9 млрд грн склали 50% прибутку Національного банку за 2022 рік та 25,8 млрд грн було отримано від примусового вилучення коштів держави-агресора.
«У 2023 році кошти Фонду ліквідації будуть використовуватись для надання грошової допомоги на ремонт пошкодженого житла (програма «єВідновлення»), відбудови критичної інфраструктури, на пілотні проекти відновлення у п’яти областях, а також велику кількість зруйнованих об’єктів по всій країні», – розповіла Підласа.
Вона уточнила, що йдеться як про зруйновані об’єкти, так само й про такі, поява яких допоможе подолати соціально-економічні наслідки війни.
Міністри фінансів та керівники центральних банків країн «Великої сімки» (G7) повідомили про збільшення економічної підтримки України на поточний і початок наступного року до $44 млрд.
«Ми сповнені рішучості продовжувати вирішувати невідкладні потреби України у короткостроковому фінансуванні… Разом з міжнародною спільнотою збільшили наші зобов’язання щодо бюджету та економічної підтримки України на 2023 та початок 2024 року до $44 млрд, що дозволило затвердити програму Міжнародного валютного фонду для України у розмірі $1 млрд на 4 роки», – зазначили у G7.
Зазначена підтримка покликана забезпечувати функціонування уряду, допомогти продовжувати надавати основні послуги, здійснювати найбільш критичний ремонт пошкодженої інфраструктури та стабілізувати економіку.
При цьому міністри та керуючі центробанків заявляють, що «з нетерпінням чекають швидкого проведення структурних реформ в Україні в рамках програми, яку підтримує МВФ».
Міністр сільського господарства Молдови Володимир Боля оголосив про запровадження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника з України.
Таким чином, країна приєдналася до інших держав, для яких Єврокомісія ввела обмеження на українське продовольство терміном до 5 червня, повідомляється на сайті Мінсільгоспу країни.
Молдавський міністр зазначив, що причиною рішення стало накопичення великої кількості місцевого зерна на складах – динаміка експорту знижується, витрати на логістику зросли, а ціни на світовому ринку впали.
«Нашим фермерам необхідно використати власні запаси зерна та готуватися до нового сільськогосподарського року», – додав Боля.
Проблеми з роботою «зернового коридору» та поставками через країни Європейського союзу призвели до просідання внутрішніх цін на основні сільгоспкультури та зниження попиту з боку імпортерів.
Про це повідомляє Всеукраїнська аграрна рада.
Зокрема, фактично припинено експорт соняшнику, значна частина якого експортувалася автотранспортними шляхами через Польщу.
Експерти вважають, що на ринку є попит з боку Італії за індикативної ціни в €470 за тонну соняшника з постачанням у другій половині травня, але поки що неясно, як і в якій кількості рухатимуться вантажівки через Польщу.
«Частина соняшника піде на малі порти — Рені, Кілія, Ізмаїл, що вже чинить негативний тиск на ціни. Сприяє зниженню цін і те, що переробники зараз закупили багато сировини, і попит з боку заводів низький», — пояснили в аналітики.
За прогнозами, ціни на соняшник станом на 28 квітня за умов СРТ-заводу можуть становити 14 500-15 500 грн/т із подальшим зниженням до 13 500-14 500 грн/т у другій половині травня. Також у перспективі очікується зниження цін на соняшникову олію.
“Норма про повернення ПДВ була закладена ще восени“, – підтвердив директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
ПДВ має повернутися до старих показників з 1 липня, хоча передумов з економічної точки зору для цього немає, вважає гендиректор мережі АЗС SunOil, президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів (АОРН) Леонід Косянчук.
“Нічого хорошого у цій новині немає. Гетманцев продовжує руйнувати економіку країни“, – каже Косянчук.
Сам голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики жодних проблем не бачить.
“Тут нема чого коментувати, тому що це рішення вже погоджено“, – заявив Данило Гетманцев.
Скільки держава недоотримала прибутку з ПДВ на пальне
За словами Гетманцева, можна точно оцінити, скільки держбюджет недоотримав за час дії ПДВ на рівні 7%.
“У 2022 році недоотримання внутрішнього ПДВ становило 6,7 млрд. грн. За той же період недоотримання ПДВ на імпорт досягло 24,7 млрд. грн.“, – поділився даними Гетманцев.
З подібними цифрами схильний не погоджуватись Сергій Куюн.
“Не можна так сказати. Тому що ПДВ – дуже криміналізований податок. Існує багато схем з ухилення, за липовими касовими чеками, наприклад. Держава не могла ефективно протистояти цим схемам “, – каже Куюн.
Як зростання цін на пальне вплине на інфляцію в Україні
Паливна складова впливає на широкий спектр товарів, проте вона не може спричинити надто великих коливань, запевняє Сергій Куюн.
“Це привід для спекуляцій – вішають все на пальне. Якщо паливо в собівартості товару для виробника подорожчає, наприклад, на 2%, то ціни чомусь зростають при цьому на 10%”, – дивується Куюн .
Леонід Косянчук категорично не погоджується. У всіх послугах і товарах є транспортна складова, а це ціна на нафтопродукти, нагадує глава мережі АЗС SunOil.
“Нині на всі ціни суттєво дорожчі. Але з нового 2023 року нафтопродукти завжди дешевшали, чого не можна було сказати про продукти. А зараз ціна продуктів злетить до хмар“, – прогнозує Леонід Косянчук.
Скільки коштуватиме гривня до долара після повернення ПДВ у 20% – велике питання, зазначає експерт. “Спровокує інфляцію – це все, що вигадали чиновники“, – констатує він.
Що бізнес пропонує замість повернення 20% ПДВ
Бізнес ініціюватиме концепцію проти повернення ПДВ у розмірі 20%, розповів Сергій Куюн.
“Замість цього пропонуємо зростання акцизів – нехай вони будуть вищими, а ПДВ на рівні 10%, наприклад. Держава набагато краще збирає акцизний збір, ніж ПДВ“, – говорить Куюн.
Данило Гетманцев відреагував на таку пропозицію і запевнив, що влада завжди готова до діалогу. Але розраховувати, що питання вдасться вирішити швидко – тобто до повернення ПДВ у 20% – навряд чи можливо.
“Ми можемо обговорювати різні варіанти, але це питання глибокої економічної, навіть математичної дискусії. Бізнес може подавати свої пропозиції – у Мінфіні їх обов’язково розглянуть“, – пропонує Гетманцев.
Третина компаній повністю або частково переорієнтували діяльність за кордон після початку повномасштабної війни. Понад половину бізнесів (55%) зазнали економічних втрат, а 45% компаній прибутки навіть зросли.
Про це свідчить дослідження «Життєстійкі. Битва за майбутнє» групи One Philosophy.
Дослідження ґрунтується на 30 інтерв’ю керівників компаній та відомств із 12 галузей. До списку увійшли компанії «Нібулон», Vodafone, Rozetka.ua, McDonald’s, EVA, SkyUp!, «Добробут», «Укрзалізниця», Патрульна поліція тощо.
Понад половина представників бізнесу проводили підготовку та мали алгоритми дій на випадок повномасштабного вторгнення рф.
Усі керівники зазначили, що підтримували співробітників із початком війни, зокрема, допомагали виїхати у безпечніші регіони. П’ята частина компаній евакуювала працівників власним коштом. Роботодавці продовжували виплачувати зарплату, навіть якщо компанія тимчасово не працювала.
Кожна друга компанія розгорнула свій кризовий штаб у перші дні війни. Дві третини керівників (74%) зазначили, що кількість працівників вдалося зберегти, 10% – суттєво знизили штат, а 16% – розширили команду.
Європейське управління з питань запобігання шахрайству (OLAF) підписало угоду про адміністративну співпрацю з Державною аудиторською службою України, що покликана посилити боротьбу з корупцією та контроль за коштами ЄС.
Про це у понеділок повідомила пресслужба OLAF, передає «Європейська правда».
Угода покликана посилити співпрацю між OLAF і Держаудитслужбою України у сфері розслідувань шляхом полегшення обміну інформацією та співпраці у проведенні слідчих дій.
«OLAF сприятиме шляхом як здійснення розслідувань, так і підтримки українських органів влади в їхніх національних зусиллях і стратегіях боротьби з шахрайством – наприклад, допомагаючи підвищити рівень знань про боротьбу з шахрайством з метою запобігання, шляхом розбудови потенціалу та проведення тренінгів для захисту коштів ЄС», – йдеться в повідомленні.
Також сторони висловили підтримку прагненням України якнайшвидше приєднатись до програми ЄС по боротьбі з шахрайством (UAFP) – лінії фінансування ЄС, котрою керує OLAF для підтримки національних органів влади в їхній боротьбі з шахрайством.
OLAF тісно співпрацює зі своїми партнерами в Україні вже багато років, використовуючи цей досвід для подальшої підтримки України та співпраці з її національними органами влади у захисті фінансових інтересів ЄС.
Зазначимо, Державна аудиторська служба України є національним уповноваженим контактним пунктом для співпраці з OLAF.
